Вівторок, 21 листопада, 2017

2.6.18. Созонт

Доля судила Созонтови бути політичним провідником села. Здібний, енергійний організатор, котрий від хлоп'ячих літ знаний був між своїми товаришами, як невсипущий, все нового і нового шукаючий, все, аби не стояти на місци, аби іти вперед. І тепер, вроджена єму енергія, не давала єму стояти на місци, тягнула єго вперед до дій, до чину.

Перед війною Созонт навчався в гімназиї і закінчив шосту класу. Созонт був дуже здібний ученик, оден з перших в класі, і якби не війна, то напевно був би закінчив гімназию і поступив на університет, закінчив єго, і єго енергія була би зосередилася на виконанню єго професиї і як політик був би може і не знаний, а життєва єго доля склалася так, що єго енергія проявилася на політичному полю. Після закінчення війни Созонт робив старання, щоби закінчити гімназію. Звернувся до гімназийного учителя в Станіславі, нашого односільчанина І. Чепиги, з просьбою, щоби Чепига порадив єму що небудь в тій справі, допоміг єму. Чепига відповів холодно, майже офіцияльно. До гімназиї може вступити, але на якісь пільги з огляду на то, що він був на війні, числити не може. Навчатися буде стаціонарно і від него будуть вимагати то, що вимагають від всіх учеників. Созонт задумався. Це було в 1921 році. Перерив в науці був вже сім літ. Хоч Созонт був дуже здібний ученик та за сім літ не одно призабулося. Хто вивчав грецьку та латинську мови, а ті мови треба було Созон-тови дальше вивчати, та зрозуміло, що за сім літ не одно правило з грецької та латинської мови призабулося, тай скитаючися світами порозгублювалися з голови грецькі та латинські слова, та не так то легко їх знова позбирати, а тут вимагають, щоби вони знову були в голові, як і перед сьоми роками. Задумався Созонт, ще і над тим, що єму вже було в той час двадцять п'ять літ і єму треба було би ще два роки сидіти в парті побіч сімнадцятилітних. В кінци ще оден сумнів станув перед ним. Що ж, як я з таким зусиллям закінчу гімназію, і розуміється приведу родичів до великих коштів, а мене, як українця не приймуть на університет і свої знання з гімназиї я нігде не зможу примінити, бо і так вже є безробітна інтелігенция. Над цим усім Созонт задумувався.

Удався Созонт ще до коломийської гімназиї і зайшов до директора Мостовика. Директор вислухав єго і єму оттаке розказав. В той час польська валюта катастрофічно знецінювалася. Урядовці на державній службі з тої зарплати, яку вони одержували, не могли вижити. І от директор став Созонтови розказувати, що просто не має сенсу кінчити якісь школи, краще бути якимось ремісником і розказував Созонтови, що він ніяк не може удержатися з тої зарплати, яку одержує, як директор гімназиї, але знає слюсарство і працює в вільний час слюсарем, і тим допомогає собі, аби міг прожити.

Пробував Созонт вступити в школу лісничих. Зайшов до надлісни-чого Лісовського в Кутах по пораду, але вже з розговору з Лісовським зрозумів, що єго, як українця, до тої школи не приймуть.

Батьки Созонта хотіли, щоби Созонт одружився та взявся господарювати. Та Созонт про це не думав. Єго здібності, єго велика енергія не могли би вміститися на господарстві, не дали би єму тупцювати на тому господарстві, вони б тягнули єго, як гончий собака свого пана на лови, десь далі, десь в широке поле, в світ, де би отта єго енергія та здібності мали поле до діяння.

Созонт, будучи в російському полоні, бачив російську революцию, був в Червоній Армії і тепер, коли він стояв на роздоріжжу своєї життєвої дороги, єго стало кликати до себе політичне життя і він пішов за ним.

В політичному життю він бачив поле для своєї діяльности, отут знаходив він поле для виявлення тої великої енергії та організаторських здібностий, яким вщерть був він сповнений. В селі був вже добре справлений грунт для політичної діяльности, політичні дороги села направилися вліво і Созонт очолив той хід. Созонт оттут виявив себе, як великий організатор, як щирий політичний діяч.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм