Середа, 13 грудня, 2017

2.6.15. "Польські маланки"

До проведення виборів староста призначив виборчу комісию з українців. Ходило передовсім о то, щоби якнайбільше українців втягнути в ті вибори. Та комісия голосувала при тих виборах, бо попросту, єї трудно було відмовитися від голосовання, як вона ж сама проводила вибори. При виборах в залі голосовання були і польські урядовці, і отта комісия не хотіла себе, безпосередно, виставити на якісь переслідування з боку уряду і голосувала.

Созонт, котрий мав вже уроджений організацийний хист і ніколи не сидів без діла, тепер задумав покпити собі з тої виборчої комісиї за то, що вона голосувала. Вибори ці проходили при кінци грудня, перед польським (римо-католицьким) Новим роком. Созонт, організуючи отті кпини, як підставу для тих кпинів придумав таке; в виборах голосували лишень поляки, а як і українці голосували, то вони, властиво, і не є українцями, а є поляки. Йде польський Новий рік, то належало би оттих "поляків" повінчувати з Новим роком, і Созонт зорганізував хлопців іти маланкувати тим членам комісиї. Хлопці попереодягалися, поначіплювали собі бороди і пішли маланкувати. Тогді появилася звідкись в селі пісонька, яку співали на арию одної польської колядки, і в тій пісонці викпивали з Дутчака. Пісонька та була така:



Nowy rok nadchodzi, wstancie chruniowi Dutczak sie rodzi
Czym predzej sie wybierajocie, ta do Zabja pospieschajcie
Przywitai jego, przywitai jego
Przyszli, znalezi Dutczaka w lozku, I poglaskali jego po brzuszku
Wstawaj Dutczak, wstawaj zywo, bedzie wodka, cukier, piwo
Bedzie kielbasa, bedzie chapatnia.


Оцю пісоньку "маланкували" хлопці по черзі у всіх членів комісиї. Такий, що до того прийшли маланкувати, почувши в ночи, що під вікнами маланкують, з дива не міг вийти, хто це маланкує. Пригадував собі, що тепер є польські маланки і дивувався, що до него прийшли маланкувати поляки, бо вважав, що ніхто інший не міг прийти. Далі додумувався, що це, мабуть, поляки з Кут прийшли маланкувати до наших поляків, а через помилку зайшли, тай стали в него маланкувати. Конець кінців вважав за відповідне вийти з хати, аби роз'яснити помилку, але коли він відчинив хатні двері, а двері заскрипіли, то він почув під хатою тупіт ніг, а коли відкрив хорімні двері і виглянув надвір, глянув під вікна, то там вже нікого не було, лиш далеко вже від хати стояла громадка, не то циганів, не то євреїв, і здалека по польськи кликали до него: “Z nowym rokiem winszujemy pana”. При цьому на плоті бачив господар затикану червоно-білу хоруговку, що єї поставили там отті маланки. Господар вже доднини не спав, ніяк не міг заснути, він ломив собі голову над тим, що це все означало, і хто це були отті маланки. Рано довідувався, що ті маланки не лишень в него були, довідувався, що вони були в всіх тих, що були в виборчій комісії, і тогди бив себе в чоло і єму ставало ясно, хто були оці маланки. "Оце, - думав, усміхаючися сам до себе, - оце Дзьонева робота. Зібрав "повішеник" других "повішеників", тай гайда нам старим маланкувати, підкурювати під ніч, що ніби то ми з поляками тримаємо. Що зробиш, най буде і так. Молоді, завзяті, добиваються свого та най їм і щастить".

Про ці маланки довго в селі згадували.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм