Понеділок, 22 травня, 2017

2.6.6. Закінчення війни

Нарешті війна закінчилася, настав повоєнний період.

Війна, безперечно, дуже збіднила народ. На війну треба було величезних коштів, які в ріжних формах стягано з народу. Війна поробила калік та сиріт, старших віком вдовиць, і народ мусів отті наслідки війни нести на своїх плечах. Цего вимагала людськість, аби тих непрацездатних удержати.

Мала і війна свої добрі сторони. Село було дуже здовжене. Мало хто був в селі, аби не мав якогось довгу в банку, або в когось з богачів євреїв, котрі мали великі гроші і вижичували їх на високі проценти. В селянина був нахил мати більше землі, і він старався жити як найскромнійше, аби заощадити гріш на купно тої землі. Заощадивши, з гіркою бідою, дещо, як лиш була нагода купити грунт, то дожичував решту, звичайно, більше, як половину, купував той грунт. Дожичував, звичайно, на лихварський процент, так, що дохід з того купленого поля не покривав тих процентів і не тілько селянин не міг сплатити довгу, а ще той довг збільшувався, бо до довгу дочислювалися ще і проценти. Далі віритель жадав віддачі довгу, грозив судом, ліцитациєю, і нерідко бувало, що селянин, аби сплатити довг, мусів продати більше поля, чим єго купив. Село, перед війною, застрягло було в довгах.

Війна знецінила валюту і село тою валютою легко сплатило довги, що полегшило економічне становище села.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм