Середа, 24 травня, 2017

2.5.42. Знову наші

Прийшли знов наші, і знов село почуло давню пісеньку. Співала ту пісеньку селови і російська влада, але не на всі лади єї виспівувала, а тепер австрийська влада заспівала на всі можливі лади. Ро-сійська влада співала в тій пісні про сіно, про форшпани, було і таке, що козаки самі брали коні, і ті коні пропадали, а австрийська влада співала, що єї треба: людий, хліба, сіна, форшпанів, і взагалі треба всего, що було потрібне для ведення війни. Ну і все то з села брали.

Фабричних виробів майже ніяких не було, а як і були, то їх можна було купити по шпекуляциї. Гроші втрачали свою вартість і за гроші не хотіли продавати, бо за них не можна було купити. Ішла обмінна торгівля. З села забирали хліб, і в селі богато хліба не було, але все таки селянин старався укрити хліб і, почасти, укривав єго, але місто голодувало.

В млинах дозволили молоти лиш за посвідкою громадського уряду, а уряд видавав ті посвідки, згідно з постановою влади, а влада дозволяла видавати лиш на невелику кількість. Але мельники - це були сільські люди, і люди договорювалися з мельниками так, що, звичайно, більше мололи, чим було позволення. Австрийська влада не змогла повністю зорганізувати здачу хліба. Влада наказувала здавати хліб і село єго здавало, лиш все таки залишалося щось і для села, бо сільський уряд допомогав селови удержати хліб.

Від тих, що служили в армії, приходили непотішні вісти. Хто був на італійському фронті, оскілько це можна було, писав про тяжкі бої на тому фронті. Нарікали на голод. Писали і з полону. З Росії, хто попав на роботу до хазяїна, то, звичайно, писав, що єму не зле живеться, гірше було, як хто попав на завод. Понайбільше писали з Сибіру і Казахстану. Як в нас була австрийська влада, то до полонених в Росії і в Італії писали через Червоний хрест. Листи до Росії і з Росії ішли через Червоний хрест в Швециї.

З фронту приходили на відпустки. Дехто з тих, що прийшли на відпустку "продовжували" самі собі відпустку, вони не вертали до своїх частин, а виховувалися вдома. Жандармерія ловила їх, але їх було так богато, що жандармерія і не могла всіх виловити. Кого зловили, то тих били на жандармських постерунках, і під екскортою відводили до їх частий. В частях держали їх по арештах, поки не відходив транспорт на італійський фронт. Як відходив транспорт, їх долучували до транспорту.

Повертали полонені з Росії. В Росії вони бачили революцию і під впливом революциї вони поводилися зухвало. їх тоже висилали на італійський фронт. Не оден з тих, що повернув з російського полону, і попав на італійський фронт, жалів, що повертав з Росії.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм