П'ятниця, 20 жовтня, 2017

2.5.22. Відступ російської армії

При кінци січня і на початку лютого стали з гір іти в доли війскові обози. Далі верх Косова чути було поодинокі постріли рушниць. Це тягнулося майже два тижні. Між козаками, що з'являлися від часу до часу в селі, помітно було якась нервовість, якесь занепокоєне. Вони, хоч і без того занепокоєння, допалали людий, то тогди ще більше допадали, і люди старалися не здибатися з ними. Брали тогди в "форшпани" везти якісь вантажі з Кут до Берегомету і десь далі.

Прийшов день 12 лютого. Вже зранку почулися верх Вижниці густі рушничні та кулеметні стріли. Гостинцем в селі, то горі, то долів їздили козаки. Люди з села поховалися, не виходили на дорогу. Козаки зайшли в корчму. Корчма ця була державна, а єї орендував і шинкував в ній єврей, котрого називали Шкрабом. Шкраб боявся козаків і залишив корчму, та переховувався з своєю родиною в інших євреїв, що жили в селі. Невідомо для чого козаки підпалили корчму. Корчма горіла в білий день, але ніхто не відважувався не то гасити, але, навіть, наближуватися до корчми. Корчма горіла, а рушничні постріли наближилися. Чути було, що стріляють вже в Кутах. Передвечером чути було, як в Кутах стріляли пушки і в лісі верх Спаса, видно було, як розривалися снаряди. З Сокільця видно було, як з ліса верх Спаса стали вибігати купи солдатів. На снігу видно було, що вони бігли на гостинець. Пізніше, розказували спаські люди, що там лишився на полю оден солдат вбитий, а оден поранений.

Вечеріло, як дорогою на Рибно проїхав відділ австрийських уланів. На другий день було тихо. В селі не було ніякого війска, ні російського, ані австрийського. Вечером того дня прийшла в село піхота, з піхотою богато кулеметів, прийшла і одна батерия, чотири пушки, артилєрия. Пушки ті, з великим трудом, вивезли на Патрупул і там установили. Жовніри цих частин по національності були хорвати.

На другий день рано, не без труду, звезли пушки на долину на дороги і батерия поїхала долів. Ще перед артилєриєю рано пішла з села долів піхота. Пару день пізнійше чути було в напрямі Заболотова і Снятина гарматні стріли. Люди, що ішли з дому, казали, що ро-сійська армія зупинилася коло Стецевої і ті пушки, що стріляли, то стріляли, власне, у Стецеву.

По кількох днях стріляння затихло.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм