Вівторок, 28 березня, 2017

2.5.20. Участок козаків в селі

Обози простояли кілька днів і пішли в гори. В село прийшов участок донських козаків. Вони закватирувалися в громадській канцеляриї, а коні держали в Народнім домі. За спокійного часу в Народнім домі містилися товариства, містилася також кредитова кооператива "Селянська поміч". Та кооператива мала огнетревалу касу. В касі тій не було гроший, в ній стояли лиш документи. Як козаки прийшли перший раз, це ті, що пішли в гори, подумали, що в касі є якісь великі гроші і взялися розбивати касу. Сусіди чули цілу ніч гримання в Народнім домі, але ніхто не насмілився туди піти. Рано, як козаки відійшли, то каса була вже розбита і отворена. Касир каси, що був в селі, казав, що в касі було всього кілька грейцарів.

За ту ніч козаки понищили, що там було всередині дому і тепер закватирували там свої коні. Козаки ці були люди рослі, здорові, що до поведення, то вони були свавільні, розгульні. В село вони прийшли для порядку. Люди в селі трохи вже розбезпечилися. До війни був звичай, що в неділю пополудню люди сходилися коло громадської канцеляриї, аби почути новини, які в селі сталися, взагалі, як тогді жартома говорилося, подивитися на людий, тай самому людям показатися. Як прийшли козаки, то також в неділю сміливіші стали виходити на дорогу та ближитися до канцеляриї. Це побачив комендант участка, здається, був він вахмістр і сказав людям розійтися і ще загрозив, що як будуть надалі сходитися, то будуть "сєкти". При цім вахмістр брався пояснювати, що ми всі є оден народ, але якось з єго бесіди виходило, що він каже так, як єму казали, але істориї він не знає.

Після цього люди вже не сходилися. Збиткувалися козаки з євреїв. Передовсім збиткувалися з євреїв, що жили оденцем по селах. В котрого з євреїв було сіно, то забирали для своїх коний. В єврея Басі взяли мішок яблок, поклали той мішок на маленькі санки-само-туги і казали старому євреєві тягнути ті санки до громадської канцеляриї. Старому євреєві тяжко було тягнути і він ступав поволи, а при цьому, тягнучи санки, він цілком природно хилився вперед, горбився. Козаки, що ішли побіч него кричали на него, аби він ішов скоро і не горбився. Єврей в дійсності не міг, ані скоро йти, ані не горбитися. Козаки і самі це бачили і розуміли, але вони хотіли собі з него покпити, позбиткуватися з него. Оден з козаків сів на санки і нагайкою бив, підганяв єврея. З нелюдського поводження козаки реготалися.

Козаки напастували жінок. В того самого єврея була дівчина Іта. Дівчина та, аби не спадати козакам на очі, переховувалася в одного селянина в лісі. Козаки відкись довідалися, де дівчина укривається. Вони зайшли в ліс і направилися до тої хати. Дівчина побачила, що йдуть козаки і кинулася з хати тікати. Якраз на то надійшов єї батько. Козаки наздогнали дівчину і били єї нагайками. Батько кинувся обороняти дівчину, вони били і батька.

При цьому козаки були релігійні. Ходили до церкви і дуже святочно святкували Різдво. Щоби мали з чим добре святкувати взяли в одного з селян свинку, коло стайні зарізали, а були такі часи, що селянин, навіть, боявся що-небудь козакам сказати. Ну і святкували. Святами, коли п'яні козаки гуляли, то жінки взагалі старалися обходити канцелярию, особливо вечерами, аби їх не напастували.

П'яні козаки святами ходили селом та заходили до таких хат, де вони знали, що живуть молодиці, котрі би були для них прихильні. Про це згадує Черемшина у своїм щоденнику, де пише, що до одної хати зайшли козаки і звідти чути було вискання жінок.

Дуже розгульний був козак Фйодир. Цей Фйодир дуже напастував жінок. Жінки в селі знали єго і обходили, як кажуть, третою вулицею. Козаки постояли якийсь час і пішли в гори. Як російська армія відступила з гір, то одного з тих козаків пізнали люди з нашого села в Кутах. Він роказував, що всі козаки, що були в нас загинули, він оден остався. Про Фйодора казав, що також загинув.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм