Субота, 23 вересня, 2017

2.5.19. Пригода Івана з солдатами

Черемшина згадує про того Івана Піштака в своїй новелі "На боже". Згадує також в щоденнику. Іван цей приходив до солдатів по кашу, але перед тим мав трохи смішну пригоду з солдатами.

В тій хаті, і взагалі коло хати, розкватирувалися були козаки, як ішли в гори. Навели повне подвір'я коний і стали по своєму госпо-дарювити. Зразу забрали і вирізали всі кури, а два стоги сіна, що стояли коло хати, розібрали і не щоби дати коням їсти, а просто постелили то сіно коням так, що того сіна не так богато згодували, як просто знищили. Господиня хати, побачивши все то, лишила хату і з дитиною та служницею втекла з хати до своїх родичів. Вернула рано, як козаки відійшли. Коло хати виглядало так, якби по якомусь нападі татар.

Як прийшов обоз і заїхав на город тої-ж господині і став розква-тировуватися коло хати, то господиня, маючи страх вже з того, як поводилися козаки, знов з дитиною і служницею пішла до своїх родичів. Але в стайні залишилася худоба і ту худобу треба було обійти. Остаточно врадили, щоби служниця, ще молода дівчина, пішла обійти худобу, але щоби єї не займали, не напастували солдати, то би з нею пішов, власне, оттой Іван. Як врадили, так і зробили. Але щоби Івана не чіплялися солдати, не допитували єго про що-небудь, то аби Іван удавав німого. Так, думали, буде краще, солдати будуть видіти, що він німий, тай дадуть єму спокій. Іван пішов з Марійкою, обійшли вони худобу і направилися вже відходити. Та Марійка мала з собою ключ і від другої хати, яка стояла порожня, і той ключ вона забула в дверях тої хати. Іван побачив то і забув, що він "німий", і що недалеко є солдати і заговорив до Марійки, аби вона взяла ключ. Солдати почули то і сміялися з Івана.

Пізнійше виявилося, що обозні солдати зовсім не те, що козаки.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм