П'ятниця, 26 травня, 2017

2.5.12. Жандармський постерунок

Заговорили про те, що з Кут евакувався суд, розказували, що переїхав десь на Мадярщину. До нас в село прийшов жандармський постерунок і закватирувався в школі. Наука в школі не провадиться, школа стояла пусткою, то єї заселив постерунок. Комендант постерунку - вусатий вахмайстер, а до помочи єму додали двох капралів і кількох ляндштурмістів. Вони прийшли в село для порядку.

По кількох днях перебування в селі постерунку виявилося, що постерунок заступає суд, розбирає скарги, видає вироки так само, як і судия. Ріжниця між судовими вироками, а вироками коменданта постерунку була та, що проти судових вироків були дозволені відклики до вищих судових інстанцій, а супроти вироку коменданта, ніякого відклику не було, такий вирок виконувався на місци і то сей час.

Юрко Саїнів мав процес за грунт з Пилинджіком. В тім процесі Пилинджік виграв, суд присудив грунт Пилинджікови і він користувався тим грунтом. Одного дня Юрко переходив коло того грунту, а був трохи на підпитку, і зустрів Пилинджіка, що віз фіру гарбузів з того грунту. В ньому закипіла злість і він перевернув Пилинджікови той віз з гарбузами. Пилинджік поскаржився на Юрка на постерунку. Юрка привели на постерунок, а там вахмайстер судив Юрка, і присудив на буки. Юрка били капралі прутами, і то жорстоко били.

Іван Андрусів довгий час спорив з Михайлом Кондревичем за стежку, яка провадила до керниці почерез Іванову сіножать. Іван не давав Кондревичеви переходити тою стежкою. Одного разу Кондре-вичів хлопець переходив стежкою і ніс з керниці коновку з водою. Іванів хлопець перейшов єго і перевернув єму коновку. Кондревич поскаржився на постерунку. Івана з хлопцем повели на постерунок. Вахмайстер казав Іванови, аби бив хлопця. Іван не хотів. Тогди вахмайстер відпустив хлопця, а капралям наказав бити Івана. Івана так жорстоко побили, що як розказували очевидці, з тіла аж виходила кров. Іван невпам'яти прийшов додому і дома так побив хлопця, що той від тих побоїв до двох неділь помер.

Наказали вечером заслонювати вікна, аби не видно надвір світла. Хто чув той і заслонював, але бували такі, що не чули про це, тай не заслонювали. Таких "винуватців" приводили на постерунок і за таку "провину" давали по п'ять прутів. За цю провину, якщо чоловіків не було вдома, то били і жінок.

Такий випадок мали три рибенські молодици. Ночию ходили з постерунку патрулі і провіряли, чи люди слухають наказів, чи засло-нюють вікна. Де вікна не були заслонені, там заходили, і капраль, комендант, патрулі гостро допитував, чому вікна не заслонені. Молодиці, що були в хаті, бо чоловіків не було, вони були на війні, всіляко виправдувалися. Казали, що або не чули про такий наказ, або за ріжними клопотами і позабули про вікна. Тогди капраль ніби то жалів молодицю і казав єї прийти на другий день до Кобак на постерунок, і там дістане за чоловіка грошеву запомогу. Тогди дійсно говорили про те, що жінки, котрих чоловіки на войні, дістануть пенсиї. Таких жінок з Рибна зібралися три і прийшли до Кобак на постерунок, раді, що за них не забувають, будуть їм давати пенсию. На постерунок ішли радіючи, а з постерунку плачучи, замість гроший дістали прути.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм