Вівторок, 22 серпня, 2017

2.4.29. Спорохнявіли обручі австрийської бочки

Війна затягалася, а в австрийській бочці поміж єї клепками стали робитися щілини. Щілини ті вже і до війни зарисовувалися в тій бочці, але влада побивала, плішила той обруч, і він, хоч і насилу, але держався. Цілими століттями збирали клепки до тої бочки, і вони оперезані обручами сяк так, держалися. А тими обручами була сила влади, яка мала таку силу, що держала ті клепки разом. Клепки до тої бочки стягали Габсбурги, використовуючи ріжні політичні обставини, а держала їх вкупі також і низька національна свідомість.

Але прийшла війна. Центральна влада під тиском зовнішніх ударів стала слабнути, а далі зріст національної свідомости народів довів до того, що отта бочка готова була от-от розсипатися. Настала державна криза і передові політики поодиноких народів ясно бачили, що в австрийському уряді нема вже тої сили, яка би присилувала всі народи належати до Австриї. Зріст національної свідомості вказував народам дорогу до власної державності, і вони тяготили туди.

Щілини між клепками зарисовувалися чимраз виразнійше, а уряд забігав то з одної сторони, то з другої, та притримував ті клепки, аби вони держалися купи. Австрия гинула, а уряд шукав байкової цілющої та живущої води, аби єї не дати вмерти. Уряд вів переговори з по-літичними лідерами поодиноких народів, обіцював їм гори-до-лини, аби лишень вдержати їх при Австриї. Такі народи, як чехи, а також поляки вже, навіть, і переговорювати не хотіли, вони заявляли твердо про свою волю відділитися від Австриї. Декотрі політики переговорювали і поміж тими були і наші політичні лідери. До війни українських міністрів в уряді не було. В війну уряд призначив українця міністром охорони здоровля. Цим міністром був парламентарний посол Євген Озаркевич з фаху лікар. Це призначення українця міністром вважали наші по-літики за дуже великий здобуток. Як-неяк, а таки уряд порахував отту вірність народу і призначив одного міністра з українців. Це ж наші політики вважали за таку благодать для нашого народу, що наш народ повинен би за отту ласку уряду, вставаючи-лягаючи, молитися за оттой уряд. І тепер наші політичні лідери далі переговорювали з урядом з надією на нові ласки уряду. І уряд обіцяв їм, що як вони надалі будуть держатися Австриї, то ще дістануть оден міністерський портфель. Наші політики були тим, безперечно, захоплені. їм, навіть, у їх мріях не ввижалося, що такими ласками обсипле їх уряд.

В парламенті велися дальше засідання, та вони вже показували чимраз виразнійше, що Австриї вже не бути надалі такою, як вона є тепер. На тих засіданнях щораз виразнійше заявляли політичні лідери, що вони хочуть відділитися від Австриї. Делегат польського, посольського клюбу виступив і з парламентарної трибуни, сміло заявив, що габсбурська звізда на польському небі померкла. Наші по-літики поспішили висловити з тої-ж трибуни свою льояльність урядови. Представник нашого клюбу, в противенстві заяви польського делегата, сказав, що габсбурська звізда на українському небі ясно сияє.

Коли отта старша генерация політиків, парламентарних послів заявляла про свою льояльність для Австриї, то молодша генерация поступової молоді не оглядалася на старших, вона махнула рукою на Австрию, вона направилася і ішла дорогою до власної державности. При січових стрільцях існував таємний гурток старших, котрі вичікували відповідного моменту, щоби проголосити власну державу. Кружок той мав намір знищити коменданта стрілецької кадри, яка була тогді в Вижници, якщо би він робив який небудь спротив.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм