Четвер, 23 березня, 2017

2.4.27. Вітер революциї

З Росії стали приходити вісти про російську революцию. Стали повертати полонені. Вони бачили там революцію, і в них створилися нові погляди. Основне, що було в тих поглядах - це була віра в силу простого народу. Революция, тим, що єї бачили, дала віру в силу народу, і тим самим, мусіла пропасти в них віра в царів та царенят. Серед тих людий, що бачили наглядно революцію, створилася нова віра, віра в силу народу і ту віру вони принесли з собою, і вона поволи стала ширитися межи народом. Вітер революциї сколихав давними поглядами народу. Погляди ті довго вростали в нашу народну душу, довго усадовлювалися в ній, і ще на початку війни здавалося твердо стояли, а тепер вітер революциї став їх валити. Вітер революциї сколихав отту затихлу атмосферу, яка довго утворювалася і між нашим народом. Атмосфера та стала прочитуватися, вітер революциї став вносити в ту атмосферу подихи свіжого повітря.

Заговорили про Україну, і чим більше говорили, тим більше зникали серед нашого народу отті залишки австрийської душі, що були в народі. Серед поступової молоді, серед поступових політиків вона цілком пропала, але серед політиків старшої генерациї вона не пропала, вона животіла до того часу, поки вони наглядно не переконалися, що перестало вже існувати отто тіло, яке мало отту душу і частину тої душі їм уділило. А раз не існує то тіло, то і нема в ньому оттої основної душі, а тим самим, нема вже і підстави, аби в них існувала отта частинка тої основної душі, яку вони собі засвоїли і в своєму серцю колисали.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм