Середа, 23 серпня, 2017

2.4.24. Культурно освітна діяльність під час війни

Як зачалася війна, то наука в школі не відбувалася регулярно. Зміни влади мали вплив і на школу. В школі недоставало учителів і наука не проходила нормально.

В нашій сільській школі не регулярно відбувалася наука для дітий, та за то дорослі проходили велику школу. А школою для старших був той широкий світ, в який кинула їх війна. Перед війною не оден вік свій звікував, що далеко від хати не відходив, тай він і про нічого більше не знав, поза тим, що бачив в селах або найблизших місточках. Перед війною служили при войску і в великих містах, але вони перебували побільше в казармах, а з людьми по селах мало стикалися. Дальше при войску служили молоді парубки, і вони хоч і перебували деколи і по селах, то вони не дуже придивлялися, як там господарюють. Бо вони ще вдома не були самостійними господарями, не були ще тою головною спружиною господарства, і не зовсім ще і входили в само отто господарювання, і тому вони хоч і бачили, що є ріжниця межи господарством галицького селянина, а господарством чеського "сєдлака", то вони не зовсім ще і розуміли ту ріжницю. Тепер було інакше. На війні були вже старші люди і вони бачили отту ріжницю. Народ бачив то, як живуть народи на заході і розумів, що ми не можемо надалі лишатися позаді, нам треба іти вперед і здоганяти ті народи.

Галичина була в Австриї одною з відсталих провінций. Німці називали Галичину "Barenland" - край медведів, а тепер отта війна розхитала той "Barenland", і він по війні став змінювати своє облич-ча. І до війни народ наш поволи ішов з своєю культурою вперед, але тепер по війні, коли війна розколихала народ, то оттой хід культури прискорився.

Наш народ пройшов в війну дуже велику школу, людям доводилося находитися серед ріжних обставин, і то не раз дуже прикрих, і життя заставляло єго находити способи виходу з тих обставин і це мало свій вплив на спосіб думання людий.

По війні будова хат, урядження в хатах стало набирати нових більше культурних форм.

Війна зробила свій вплив на зміну народного одягу на міський. Безперечно, що народний одяг є красивий, але він серед нових обставин виявився менше практичним, чим міський, а дальше він був богато дорозший, чим міський. Для того села стали засвоювати міський одяг. Народний одяг віками створювався та оформлявся, але він віджився, він вже відбув своє і нові часи на єго місце стали вводити нове.

Кажуть, що коли дзвенить меч, то мовчать музи і так воно і є. Діяльність культурних товариств припинилася.

Коли закінчилася австрийська війна, то ті, котрі з активу села, що були на той час в селі, відновили діяльність аматорського гуртка і відіграли на початку дев'ятнадцятого року п'єсу "Невольник". Дальша робота припинилася, в село прийшли румуни, і про якусь культурну діяльність і мови не могло бути.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм