Середа, 28 червня, 2017

2.4.20. Дивіться, як що до чого

Дивіться, як що до чого, то я скажу, що ви мені казали

В канцеляриї на стіні висів портрет цісаря. Портрет той стояв в дуже мілкій скринці, яка мала форму рам. Передне віко тої скринки, було на завісах і єго можна було відчинити. То віко було ошклене так, що воно виглядало на рамці. Та ціла скринка була така мілонька, що вона і не виглядала на скринку, а на рамці. Та ота скринка-рамці вже довгі літа висіла на стіні і не одно бачила. Вік єї був вже дуже поважний, вона аж почорніла від старости. Зразу, як вона була ще молодшою, то в ній стояв портрет вісімнадцятилітного Франца Йосифа, що лишень став цісарем і на портреті стояв у такім довгім якімось плащи без рукавів, що плащ той аж волочився землею. Але минали роки і в скринку ту вставили новий портрет. На тім портреті Франц Йосиф вже був убраний в синий войсковий мундир, а на ковніри того мундиру був золотий, дубовий листок, звернений вдолину. Це означало, що вже висшим начальником не можна бути. V фельдмаршалів на ковніри тоже були листки, але вгору звернені, значить ще вони можуть рости, а в цісаря вже вдолину, значить нема куди вже рости. На лици у цісаря появилися бакенбарди і борода. Борода та була лиш з боків лиця, а на середині борода була виголена. З огляду на то, що така була в цісаря, то вона дістала назву - цісарська борода "Kaisebart". Всякі урядовці, котрі вважали цісаря за ідеал, взялися і собі наслідувати з бородою цісаря, і між урядовцями пішла мода на цісарські бороди.

Але проплило немало часу, тай в рамці поставили нового цісаря, це вже був старий дід, борода вже була в него сива. Минали ще роки, тай сивий вісімдесять чотирилітний дід підписав виповідження війни. Минуло ще два роки і Франц Йосиф відійшов туди, де ранійше пішли всі габсбурські володарі, що були перед ним. З цісарського палацу винесли Франц Йосифа і понесли єго в спільний гріб цісарів, а з скринки вийняли єго портрет, тай кинули межи старі папері на поді.

В скринку поставили портрет нового цісаря Карла першого. Шістде-сять вісім років дивився цісар Франц Йосиф, що діється в канцеляриї, а тепер став дивитися Карло.

Цьої днини присяжний відсунув лавку з під стіни, на якій висів портрет цісаря і присунув до стіни стіл, виліз на стіл і якось, гейби несміливо, відчинив скринку-рамці, вийняв з неї портрет цісаря і поклав єго за грубу. Присяжний якось стискав плечима, тай нічого не говорив, але по ньому було видно, що не зовсім за добре вважає то, що єму казали зробити і він зробив. Єго обличча ніби говорило: казалисьте здіймити, то я і здіймив, але як щодо чого, то я скажу, що ви мені казали здіймити.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм