Вівторок, 25 квітня, 2017

2.3.32. Неправильне розуміння атеїзму

В селі богато з поступової молоді були атеїстами. Вони читали наукові книжки, знали про вчення Дарвіна і взагалі дійшли до атеїзму науковою дорогою. Люди ці були чесні і совісні.

Та в селі створився ще оден відламок атеїстів - атеїстів не з переконання, не з науки, а просто тому, що це їм приносило відповідні користи. Діло це полягало ось в чому. По релігійних віруваннях, за фальшиву присягу слідувала дуже велика кара, і то не лишень на кривоприсяжника, але також і на єго потомки до семого покоління. Народ вірив, то і серед народу створилося повірря, що місце то з чиєї хати хтось кривоприсяг, мусить колись розпастися, опустіти. Це повірря серед народу дуже давне.

Спираючись на релігійні вірування, в судах дуже велику вагу прив'язували до присяги. Коли хто присяг, то єго зізнання уважалися судом за правдиві і суд на підставі тих зізнань видавав вироки.

Були в селі люди, що почувши від поступових людий, що ніякого пекла нема і тим самим ніякої кари не може бути за кривоприсягу, зробили собі з кривоприсяг додаткове джерело доходів, вони присягали за гроші, по найму. В кутському суді знали про це, і не раз бачили, що чоловік фальшиво присягає, але ідучи по лінії закону видавали вироки згідно з тою фальшивою присягою. Широко знані були кобацькі свідки і кобацькі процеси. Склалася навіть приповідка: "Боже борони від рожнівської міри, від хімчинської фіри, від кобацького процесу". В суді в Кутах судді просто кепкували собі з кобацьких свідків. Вони кепкуючи казали: "Треба тобі свідка, то іди до Кобак, там найдеш", А навіть вичислювали тих, хто часто приходили до суду комусь свідчити і присягати. Були такі кривоприсяжники, що просто сміялися, коли хтось від них щось жадав такого, що вони повинні би дати. Коли в одного такого єго сусід зажадав аби він єму віддав гроші, які в него перед тим позичив, то він сміючися сказав, що гроші не віддасть і най знає, що з ним ще ніхто в суді не виграв і не виграє. Сусід-віритель заскаржив єго до суду, але в суді той довжник спокійненько присяг, що гроші віддав і суд присудив аби оттой віритель заплатив ще довжникови за те, що той ішов до суду, тратив день. Оттаких випадків було в селі богато.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм