Середа, 26 липня, 2017

2.3.25. Зась вам від церкви

Зась вам від церкви пораз перший, пораз другий і пораз третій

З єпископом прийшли попи, монахи та інші підручні. Розуміється, що все це треба було удержувати. Щодо харчів, то певне це діло було нашого сільського попа, але були і інші видатки, які покривали з церковної каси. Та в касі тій небогато грошей було, тай скоро вона і випорожнилася. Тогді зажадав єпископ, аби на видатки зв'язані з місією, дала долішня церква з своєї каси. Якби був єпископ зажадав тих грошей ще перед місією, або в перший день місії, коли весь народ був захоплений місією і величаво витав єпископа, то церковні братя дали би ті гроші не надумуючися, а то вже місія по пару днях стала вже не такою-то дуже впливаючою на народ. Народ став вже менше ходити до церкви на проповіди, став більше думати про кукурудзу, тай і долішні братя, хоч вони і були церковні братя, і вони також вже менше думали про місію. Як єпископ наказав їм дати гроші, то вони пожаліли тих грошей, вони-ж їх щонеділі грейцарями від людий збирали, та трохи там узбирали, а тепер давай то все зараз і то не знати ще добре на що там саме дається ті гроші. Хіба-ж у єпископа та у попів мало грошей, треба ще там і цеї біднечини. Так думали братя, тай урадили не дати гроші. Урадили тай і не дали. А щоби винайти якусь причину, то врадили казати, що не даємо, бо місія не в нашій церкві, а в горішній, най дає горішня. А в горішній вже було пусто. Як єпископ почув про це зухвальство, то єго злість зібрала. Злосний був на "Січ", розсердився на лісничого і мало ще цего, ще і тут як на злість роблять. Та тут вже єпископ поступив коротко, наказав скликати братів до церкви і мав до них промову. В промові тій висипав всю свою злість на непослушних братів і вкінци тої проповіди сказав: "Зась вам від церкви пораз перший, пораз другий і пораз третій". Оттак віднісся єпископ до тих, чиї діди будували ту церкву, а вони своїми датками удержували єї.

Перелякані єпископом братя, аби не набирати на себе злости, дали гроші на місію.

Надійшов день закінчення місії. Зійшлися люди, але вже не тілько, як першої днини. Відбулися богослужіння і коло церкви закопали па-м'ятковий хрест.

Цілий час за місії були дощі. Донедавна ще була в селі приповідка, коли є великі дощі: "Ідуть дощі, як в місію".

Дальше розказують, що хто хоч з межі, як зміг висапав кукурудзу, то мав восени кукурудзу, а хто слухав монахів, той восени косив на городі буряни.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм