Вівторок, 27 червня, 2017

2.3.15. Творення політичних партий - "Руский Союз"

З зростом національної свідомости, зростало і питання: "Де матірний пень нашого народу?" І тут прийшло до поділу поглядів, прийшло політичне роздвоєння, серед народу створилися два напрямки.

Одна частина інтелігенциї, а за нею частина народу, станула на тому становищі, що наш народ в Галичині - це один народ з руским народом в Росії. Руский народ в Росії є поділений на: великоруский, малоруский і білоруский, але це лиш окремі говори, а ніяких окремих народів нема - народ оден. Ця думка, що малоруский народ - це окремий народ, це німецька видумка, яку видумали німці, аби роз-соєдинити, розділити руский народ і тим самим єго ослабити. Цей напрямок стояв на тому самому становищі, що і царський уряд. Цей напрямок мріяв про прилучення Галичини до Росії. Галичину часто називали Под'яремна Русь, тому що вона була під неруською владою. Цей напрямок вважав, що злука Галичини з Росією станеться в війні, яку вже тогди передбачили. Цей напрямок засновав свою партию "Руский Союз". Головним діячем і засновником "Руского Союза" був уніятський священник Михайло Качковский. Качковский перейшов пізнійше до Росії, перейшов на православіє, був священником на Волині, там і помер.

"Руский Союз" засновав своє видавництво, яке називалося ім. Кач-ковского. Видавництво то видавало популярні книжки для народу. Книжки ці не були писані народною мовою, а штучною мовою. Це не була народна мова, але і не російська, це була мішанина народної мови і трохи російських в ній слів, часто трохи змінених, не зовсім російських. Ця мова вважалася літературною мовою. Можна припускати, що оце видавництво було потайки субвенційоване російським урядом, бо воно мало добрих видавців і книжки видавані ним були досить цікаві для народу. Видно було, що то видавництво не скупилося і мало чим оплачувати добрих видавців. Про покращання життя селянина в тих книжечках мало згадувалося. Вправді в тих книжечках писалося, як можна краще господарювати, але зовсім не торкалося питання, не давалося поради на те, що мають робити ті, що не мають на чім господарювати. Сторонники цього напрямку, особливо селяни, представляли собі економічне поліпшення дуже рожево. Наші люди, в ті часи, ходили з сплавами аж на Дунай і звідтам повертали почерез Басарабію піхотою додому. По дорозі бачили вони лани хлібів і то дорідних хлібів, бачили на базарах богато харчових продуктів і це робило на них певне вражіння. Як такі керманичі приходили додому, то про все те бачене розказували людям. Дальше вже в ті часи Росія вважалася в світі за дуже богату на хліб державу, що звичайно і було правдою. Оцці ж сторонники цього напрямку на це, звичайно, покликалися, вони вважали, що як Галичина буде соєдинена з Росією, то з Росії всього навезуть в Галичину і народ буде просто в добрі плавати. "Го, го, - любили, звичайно, говорити сторонники "Руского Союза", - думаєте, що там така стареччина, як в нас. Та там поля незмірені, а хліба на них, як море. Підіть ви там на базар та подивіться, що там за хліби, як точило, а білий, як сонце, а хліба на базарі, то цілі купи. А солонина яка там, думаєте, що така, як в нас на сволоку, там солонина на п'ядь, а на базарах цілі стоги - є що їсти".

Оттак рожево представляли собі життя, якщо би дійшло до злуки Галичини з Росією.

Головою "Руского Союза" був коломийський адвокат Володимир Дудикевич. З снятинського повіту був з "Руского Союза" послом до сойму Рудницький поміщик Мойса. Мойса був послом в дев'ятьсотих роках. Пізнійше впливи "Руского Союза" в снятинському повіті зменшилися, і коли вдруге Мойса задумав виставити свою кандидатуру і приїхав до читальні в Рожнові і там хотів зробити передвиборчу нараду то, як пізнійше про то говорили, до читальні збіглися жінки, а кожда мала в руках мокрий рушник і тими рушниками злопали Мойсу і Мойса, щомога тікав з читальні і своєї кандидатури не виставляв.

Гімн "Руского Союза" був: "Пора, пора за Русь святую, за нероздільну стать, пора". В своїх виданнях уживала етимологічного правопису. Органом партиї був "Руский Голос". Як правило, то в віденському парламенті посли виступали з промовами на німецькій мові. Виступати в іншій мові не було заборонено, але переважаюча більшість тогдішних послів - це були люди з висшою освітою і кождий з них володів німецькою мовою і наради велися на німецькій мові. Одного разу Дудикевич, хоч і добре володів німецькою мовою, демонстративно виступив в парламенті з промовою в російській мові. Це наробило було богато шуму в Австриї.

"Руский Союз" орієнтувався на царизм, виглядало, що і царизм єго субвенціонує. Своїх противників з інших партий називали: перекинчиками, зрадниками руского народу, німецькою видумкою, українчиками.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм