Середа, 20 вересня, 2017

1.2.7. Екологічні проблеми села Кобаки

Наші предки славились тим, що дуже дбайливо ставились до природи. Брали від неї стільки, скільки їм було потрібно для існування. Тепер, на жаль, ми втратили почуття міри. Знаходяться серед нас люди, які в погоні за наживою не рахуються з законами природи, з інтересами всього суспільства, нещадно її експлуатують. Незважаючи на те, що рішенням Косівської районної ради наші ліси оголошені національним парком, рубка лісу і далі продовжується. В урочищі Павловське проведена суцільна вирубка дубини, вік якої сягає більше 150 років.

Наше бездумне господарювання починає давати свої результати. Річка Волиця катастрофічно міліє, зате під час танення снігу, а особливо під час літніх дощів, показує свій "характер". Виходячи з берегів, вона затоплює наші городи і поля. А причина в тому, що лісів, які регулювали стік ріки, залишилось обмаль. Відомо, що одне дерево зрілого віку в лісі стримує своїм корінням до однієї тонни води.

Міліють і зникають притоки річки Волиці. Колишні повноводні потоки Кропивенський, Ковалівка, Волексин стали трясовиною, а потік Гашний зовсім висох. Не все в порядку з чистотою води в самій Волиці. 5 червня 1997 року за дорученням науковців Чернівецького Держуніверситету групою учнів Кобаківської школи було здійснено вивчення екологічного стану річки Волиці.

Воду для аналізу було взято з трьох ділянок ріки: у верхній течії, в урочищі Йорчиха, в центрі села і біля виходу річки за межі села. Аналіз показав, що вода має зем'янистий запах, прозорість не дуже висока (машинописний текст читається до 25 см), водневий показник рН дорівнює 6,0. Упродовж всього маршруту спостерігалось значне забруднення берегів і русла річки. На віддалі 5-6 метрів від берега річки іноді зустрічаються гноєсховища, з яких під час дощів і танення снігу, очевидно, брудні стоки попадають у річку.

Не в кращому стані і наші ліси. У них часто можна зустріти консервні, скляні банки, пляшки і інше. А урочище Дичина в дуже поганому стані. Його північно-східна частина давно перетворена в сміттєзвалище.

Не обійшла стороною наше село і катастрофа 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Вітри занесли до нас радіаційну хмару, з якої під час дощу випали небезпечні опади: цезій-137 - 134 і стронцій-90. Вони забруднили грунти і вплинули на рослинний і тваринний світ.

Тому село Кобаки відноситься до радіаційно забруднених сіл, в якому радіонукліди становлять по цезію-137 - 1,01, а по стронцію-90 - 0,06 кюрі на квадраний кілометр.

Всі вище наведені факти не могли пройти безслідно. Вони в першу чергу відбились на демографічній ситуації села. У 1999 році коефіцієнт народжуваності і смертності один і той самий - 11,3 (на 10 тис. населення). Природний приріст нульовий. В 2000 році за (січень-лютий) померло 12 чол., не народилось жодної дитини.

За останні роки значно зросли такі захворювання: серцево-судинні, онкологічні, органів дихання. Особливо зросли онкологічні. Якщо в 1991 році на 100 тис. чол. онкохворих було 219, то в 1999 - 289.

Це повинно нас насторожити і заставити задуматись: а що ми робимо? Невже ми будемо рубати гілку, на якій сидимо?

Матеріал першого розділу книги "Здвиженський храм" допомогли зібрати:
Сайнюк Танасій Дмитрович, Томащук Василь Михайлович, Чепига Ольга Антонівна, Щур Іван Григорович, Бідолах Петро Петрович, Букатчук Дем'ян Васильович, Клим Ярослав Іванович.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм