П'ятниця, 24 березня, 2017

1.2.3. Живлення річок села Кобаки

Поверхневі води

Сприятливі кліматичні умови, значна кількість атмосферних опадів, невелике випаровування утворили поверхневі води. До них ми відносимо річки: Черемош, Волицю1, Гнилицю, струмки, штучні ставки-водоймища і джерела. Озер немає. Зустрічається багато джерел і заболочених ділянок, які виникли внаслідок значної кількості опадів і наявності в підгрунті водонепроникливих шарів.

Річки нашого села впадають у басейн Черемошу, а він в свою чергу - у басейн річки Прут.

Початок формування річок у Карпатах відноситься до кінця нижнього сармату (палеогенового періоду, 21 млн. років тому). А початок формування сучасної річкової сітки відбувається в плейстоцені (антропогенний період, 1,8 млн. років тому).

Живлення річок

У живленні річок є така ситуація: дощове - 50%, підземні джерела - 13%, снігове живлення - 37%. 60-70% річкового стоку припадає на весняно-літній період.

Річки можна віднести до паводкового режиму, для якого характерні весняні повені. Але час від часу повторюються катастрофічні літні повені, викликані раптовим випаданням дощів. Тоді рівень води в річках піднімається на 1-2 метри, а то і більше. Під час сухого літа на річках спостерігається межень.

Малий стік взимку пояснюється тим, що на річках утворюється льодовий покрив, який триває 2-2,5 місяці, а деколи і три. Формуватися льодостав починає в кінці листопада, а стає порівняно стійким у третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого, але в більшості випадків - на початку березня. Льодохід триває 2-5 днів.

Найбільшою річкою села є Черемош, який відділяє Кобаки від села Іспас Вижницького району Чернівецької області. З 1919 по 1939 рік по Черемошу проходив державний кордон між Польщею та Румунією. Довжина ріки від злиття Білого і Чорного Черемошу (біля села Устеріки Верховинського району) становить 80 км. У Кобаках довжина Черемошу 2,5 км. Площа, з якої він збирає воду, становить 2560 квадратних кілометрів. Черемош тече у напрямку з південного заходу на північний схід. Впадає в річку Прут в селі Неполоківці Кіцманського району Чернівецької області.

Лівий берег, Кобаківський, крутий, обривистий, висотою від 3 до 6 метрів. Правий, Іспаський, пологий, низький. Ширина річкової долини 700-800 м, а глибина 0,5-1 м. Місцями зустрічаються плеса - підводні ями, глибиною до 5 м. Швидкість течії 0,7 м/с. Дно річки гравієкам'яне.

Весняні повені були тільки в 1947, 1953, 1967 роках. Зате в більшості років найвищий рівень спостерігався в період випадання літніх дощів, частіше в червні-липні, що набував іноді катастрофічних розмірів. За останні сорок років відбулось дві такі повені. Найбільша була в червні 1927 року, коли Черемош забрав багато хат з сіл Верховинського району: Хороцева, Барвінкова, Устєрік. Старші люди і досі пам'ятають те моторошне явище, коли по Черемошу пливли цілі хати, а в деяких навіть горіло світло. Для Кобак найстрашніша повінь була в липні 1955 року, коли вода забрала 11 гектарів родючої землі в Толоці, біля села Слобідки. З XIX століття по 80-ті роки ХХ століття ріка Черемош використовувалась для сплаву лісу. Останні плоти по Черемошу пропливли 11 серпня 1979 року.

Річка Волиця - друга за величиною. Вона утворюється в підніжжі Хоменського хребта від злиття двох потоків: Михалкова і Червоної Глини. Довжина Волиці 27 км. Вона збирає воду з площі 62 квадратних кілометри.

Річка ділить село на дві майже рівні частини: правобережну і лівобережну. Довжина Волиці в межах села 6 км. Як і річка Черемош, Волиця протікає з південного заходу на північний схід, впадає в річку Черемош, стає її лівою притокою. Швидкість течії 0,5-0,7 м/с.

Береги річки переважно асиметричні: правий берег крутий, обривистий, а лівий пологий. Але, починаючи від горба Сокілець, вона вже протікає по річковій долині з симетричними берегами, аж до самого виходу з села.

Живлення і режим Волиці аналогічні річці Черемош. Дно річки у верхній течії гравієкам'янисте, а в нижній покрите гравієм, мулом і піском.

Річка Волиця на своєму шляху дуже "петляє", утворюючи багато "колін" - меанд. Інколи утворює стариці. До 40-х років ХХ століття Волиця протікала, обмиваючи горб Сокілець біля сучасної автобусної зупинки, дальше біля дуба і старого клубу, огинаючи його з півдня. У 1940 році русло ріки було вирівняне. Так виникла стариця, сліди якої видно і сьогодні. Ще в 50-ті роки стежка, яка веде від автобусної зупинки на горб Сокілець, була дуже заболочена. Тепер вона суха, але сама стариця чітко просліджується.

У доісторичний час, очевидно, на початку антропогену Волиця впадала в річку Черемош біля Сокілецького горба. Таким чиним Со-кілецький горб став одночасно лівим берегом Черемоша.

У Волицю впадає багато потоків; два правих - Цухонів і Каганчик. П'ять лівих: Вільшинський, Мулуватий, в який впадає потічок Глибокий, Кропивенський, Ковалівка і Олексин.

За останні 60 років річка Волиця дуже зміліла. До 40-х років на річці працювали два водяних млини: один у господарстві Івана Лоїка, другий напроти приміщення старого сільського клубу. Він належав власнику Герші Коллеру.

У роки фашистської окупації та за роки радянської влади, ліси на хребті Хоменському зазнали великої вирубки, в результаті чого рівень води у Волиці різко упав. Тепер млинів немає, а вода річки використовується переважно для побутових потреб: напоювання худоби, прання білизни, тощо.

Гнилиця - найменша річка села. Свій початок бере в селі Старі Кути, в урочищі Каменець. Довжина річки приблизно 15 кілометрів. До неї впадає один лівий потік - Ялинка. До 1982 року Гнилиця була правою притокою Волиці. У 1982 році під час меліоративних робіт в колгоспі ім. Марка Черемшини, русло річки було виправлено в сторону річки Черемош. Для цього був виритий спеціальний канал.

У крайній західній частині села, ліворуч грунтової дороги, яка веде до Косова, розташовані 6 ставків загальною площею 12 га водного дзеркала. Вони належали колишній спілці селян ім. Марка Черемшини.

Їх викопали протягом 1977-83 років. Роботи були виконані механізаторами Косівського ШЕДУ та механізаторами колишнього колгоспу ім. Марка Черемшини. Спочатку керівництво колгоспу планувало зробити ставки високорентабельним господарством, але життя внесло свої корективи. Для зариблення ставків необхідно було закуповувати щорічно 1800 кг рибного малька, якого завозили з рибгоспів с. Марківці Івано-Франківського району, с. Хотимці Тлумацького ра-йону. У 90-х роках декілька разів завозили малька з Херсонської області. Крім цього необхідно було купувати корм для рибного стада: комбікорм, висівки, тощо. У 80-ті роки ставки давали на рік 12-13 т живої риби, не рахуючи 2-3 т, які йшли безплатно районному та обласному начальству. У кінці 80-х років ставки стають місцем відпочинку колгоспного і районного начальства. У 90-х роках ставкове господарство занепало. За браком коштів перестали завозити рибних мальків і корм для риби.

У перші роки існування ставкового господарства і до кінця 80-х років ставки були зариблені цінними породами риб, такими як короп, карась, товстолобик, білий амур. Завозився і мальок сомів, вага яких при дозрівання становила до 16 кг. Ставкове господарство збагатило і фауну місцевості. Тут з'явились дикі качки, сірі і білі чаплі, білий журавель. Ставки полюбили видри і ондатри. Часто заходили напитись води благородні олені з Кутської вольєри. Середня глибина ставків 1,0-1,5 м, максимальна 3 метри. Балансова вартість ставків на 1988 рік становила 126 тис. карбованців.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм