Середа, 18 жовтня, 2017

1.2.2. Геологія села Кобаки

Дещо з геології. Сотні мільйонів років тому назад територія села була дном величезного океану, назва якого Тетіс. Про це свідчать знахідки у алювіальних відкладах ріки Черемош. У 60-х роках в кар'єрі ріки був знайдений белемніт "Чортовий палець", довжиною 12 см. Белемніти - це закам'янілі морські організми у вигляді сигари, які жили в тріасовому періоді Мезозойської ери (200 мільйонів років тому) і вимерли в крейдяному періоді тієї ж ери (105 млн. років тому). У палеогеновому періоді кайнозойської ери (62 млн. років тому) починається альпійське гороутворення, в якому піднімаються з океану Тетіс Карпатські гори.

Як вважають вчені О. О. Богданов і О. С. Вялов, Покутсько-Буковинські Карпати остаточно виникли приблизно 28 мільйонів років тому, а територія сучасного Покуття, в тому числі і нашого села, звільнилась від океану приблизно 20 мільйонів років тому. Однак процес формування регіону Карпат ще не закінчився. В даний час Карпати піднімаються за рік на 1-2 см. У тому числі піднімається і наша місцевість. Про це свідчать такі факти. Береги наших річок Черемошу і Волиці круті, обривисті, в них переважає глибинна ерозія, яка характерна для місцевості, яка піднімається. Другий фактор, який ілюструє незакінченість формування Карпат, - періодичні землетруси, які повторюються в інтервалі 10-15 років. Найбільший епіцентр землетрусів у Карпатах - це хребет Вранча (Румунія), де за останні 60 років були зареєстровані три руйнівної сили землетруси. Перший відбувся 10 листопада 1940 року, другий - 1979 року, а третій - 1986 року. Дані землетруси оцінювались силою 7-8 балів за шкалою Ріхтера. До нашого села сейсмічні хвилі цих землетрусів дійшли силою 4 бали. (Дані Косівської сейсмічної станції). Вищена-ведені землетруси відчули всі жителі села, особливо гостро на них відреагували свійські тварини.

Другий центр землетрусів у Карпатах знаходиться в Рахівському Кристалічному масиві Закарпатської області. V ньому досить часто бувають землетруси, але до нас вони доходять тільки силою 1-4 бали. Для нас вони не відчутні, тільки Косівська сейсмічна станція їх реєструє.

Село Кобаки, як і весь Косівський район, відноситься до Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Тому виступів корінних порід немає, а тільки осадочні відклади, які мають різний геологічний вік: від палеогенового і до четвертинного періоду.

За геологічною будовою і характером рельєфу село можна поділити на дві частини. Перша найбільша частина села займає територію від річки Черемош до лінії Ялинка-Сокілець-Гашнів (Золота гора). Ця частина села має плоску рівнину з нахилом на північний схід до річки Черемош. Абсолютні висоти біля річки Черемош - 292 м, а під Ялинкою і Сокільцем - 310 м над рівнем океану. V геоморфологічному відношенні ця частина села лежить на четвертій терасі річки Черемош. Складена вона з алювіальних відкладів, які принесла річка. Потужність, товщина алювіальних відкладів, коливається від 22 метрів біля річки Черемош і до 9 метрів в північно-східній частині села на кордоні з селом Рожнів. V цій частині села галечник уже ховається під жовтуватий суглинок, який має потужність 2-3 метри. Тому можна твердити, що ця рівнинна частина села в далекому минулому була дном річки Черемош.

Друга частина села займає територію на південному заході від лінії Ялинка-Сокілець-Гашнів до річки Рибниці. Це горбчаста частина села з ярами, балками, пересіченим рельєфом. Абсолютні висоти від 315 метрів біля річки Волиці до 395-401 метра на вододільному хребті, який розділяє два річкових басейни Рибниці і Черемошу. Виявляючи відслонення по річці Волиці, особливо біля Дворища, видно, що літологічний склад порід такий: 20 см - підзолистий грунт, 60 см - галечник діаметром 2-5 см і 5 м жовтого суцільного суглинку, очевидно, четвертинного періоду. А дальше до води і глибоко в руслі розташовані горизонтальні шари дуже щільної голубувато-сірої глини і голубих аргілітів, які мають дуже крихку будову. Шари рагілітів чергуються з сіро-рожевими і жовтими шарами глини.

У цій частині села розташовані найбільші висоти: Зрубок - 401,0 м., Поруб - 400,9 м, Високий Горб - 391,8 м, Петеківське - 378 м, Гашнів - Золота Гора - 369 м. На південний захід від гори Гашнів розташована вершина Видногора - 380 м., на якій колись давно стояла пуга-вежа, з якої наші предки вели спостереження за наближенням ворога, ймовірно, - татарів.

На околицях села є такі негативні явища як зсуви. Вони зустрічаються в багатьох місцях, але найбільш типовим є зсув в урочищі Під'ємиче, який утворився в першій половині серпня 1955 року в результаті довгих проливних дощів. Понад два гектари колгоспного саду сповзли до потоку Дмитра Никифорового.

На корисні копалини Кобаки небагаті. У західній частині села на кордоні з с. Смодна виявлені запаси горючого газу, а на Пнях - глина, придатна для випалу цегли. По руслі річки Волиці зустрічається голуба глина, яка придатна для лікування ревматичних захворювань. У долині річки Черемош добувають пісок і гравій. У 60-х роках при бурінні глибокої свердловини (більше 3000 м) в Заліссі на глибині 400 м було виявлено один шар кам'яного вугілля товщиною 20 см.

Клімат Кобак, як і всього Покуття, помірно-континентальний, м'який. На нього впливають географічна широта, умови вологообміну, радіаційний режим, експозиція схилів, а також характер підстилаючої поверхні. Великим джерелом тепла є повітряні маси, які приходять з Атлантичного океану і Середземного моря. Для географічної широти нашого села 48°20', згідно даних вченого Т. П. Берлянда, сумарна сонячна радіація за рік становить біля 102 великих калорій на один квадратний сантиметр. Прихід сонячного тепла за рік на верхній границі атмосфери становить біля 200-206 великих калорій на один квадратний сантиметр. Але внаслідок поглинання і розсіювання радіації молекулами повітря, водяною парою і хмарами, середньорічна величина радіаційного балансу для нашої широти становить лише біля 40 великих калорій на один квадратний сантиметр. Величина сонячної радіації, що надходить, в значній мірі визначається експозицією і крутизною схилів, прозорістю повітря і особливістю розподілу хмарності по сезонах.

Середньорічна температура повітря становить +7,6°. Середньомісячна температура січня - 5,3°, а липня +18,6°. Загальна протяжність теплового періоду, коли середньодобова температура вища за 0°, становить 269 днів. Вегетаційний період продовжується з квітня по жовтень і становить в середньому 190 днів. Середня тривалість безморозного періоду - 170 днів. Сума середніх добових температур близько 1700°.

Весняні приморозки припиняються переважно наприкінці квітня, або на початку травня, але бувають випадки, коли вони можуть повторитися і в середині травня. 12 червня 1962 року в Кобаках падав дощ з снігом, а в селах Великий Рожин, Малий Рожин випав сніг товщиною 10 см і простояв півдня.

Перші приморозки восени настають у середині вересня, рідко на початку цього місяця. Вологі повітряні маси Атлантичного океану, які частіше приходять влітку, приносять найбільшу кількість опадів.

Максимум їх припадає на теплий період року. Опадів за рік в середньому 800 мм, при цьому за три літні місяці їх випадає в середньому 456 мм, що становить 57% їх річної кількості. Правда, в окремі роки їх значно більше. У червні 1969 року за добу випало 300 мм опадів, що становить більше третини річної кількості. (Журнал "Наука і суспільство" № 8 1969 р.)

У зимові місяці опадів 10%. Сніговий покрив встановлюється на грунті остаточно в першій, або другій половині грудня і тримається до березня місяця. Але бувають роки, коли сталий сніговий покрив виникає значно раніше. У 1996 році перший сніг випав 8 листопада, а розтанув 20 березня. Сніговий покрив у окремі роки триває 105 днів, а у малосніжні - 60-70. Зими 1973-75 років взагалі були безсніжними. Найбільша товщина снігового покриву, близько 50 см, спостерігалась взимку 1946, 1952, 1962, 1996 років.

Зима починається в першій половині грудня і триває до другої половини березня. Зимою часто бувають відлиги, особливо коли подмуть вітри південно-західного напрямку.

Вітри переважають північно-західні, західні, південно-західні. Часто бувають східні, середня швидкість яких 2-3 м/с. Вони найбільш дошкульні.

Зимові морози, які доходять в окремі роки до -30°, пошкоджують молоді дерева саду, а в лісах найчастіше страждають насадження бука. Найбільші морози були в 1956 році (-32°), а в 1960 - 36°. Тоді вимерзло багато насаджень, особливо волоські горіхи, черешні, груші. Хуртовини в грудні бувають 1-2 рази і то не кожного року, а у січні і в лютому - 2-5 разів на місяць.

Сніговий покрив часто здувається вітром, що загрожує вимерзанню озимих посівів.

Осінь починається в першій половині жовтня, інколи трохи раніше. Серпень-жовтень найкраща пора року. Тоді найменше проявляються добові коливання температури, менше випадає опадів. У цей час погода сприятлива для збору врожаю. У другій половині осінь стає похмурою, з частими туманами. Опадів менше, ніж літом. У листопаді починає випадати сніг. Вітри осені південні і південно-західні.

Весна наступає в кінці березня на початку квітня і триває 2-2,5 місяці. На початку квітня починається інтенсивне танення снігу, вода бурхливими потоками стікає з пагорбів. Опадів випадає до 180 мм. Вітри переважають південно-східні.

Вегетаційний період настає на початку квітня. Температура повітря в цей час вища +5°. У березні бувають хуртовини. Негативно діють на рослинність пізні весняні заморозки.

Літо наступає наприкінці травня. У цю пору випадає найбільша кількість опадів, 400-450 мм. Це переважно короткочасні зливи, рідко моросячі дощі. Зливи перетворюють річки, потоки у бурхливі паводки, які приносять велику шкоду грунтовому і рослинному покриву. Річка Волиця, розливаючись протягом багатьох років, приносила значну шкоду присадибним ділянкам і полям спілки ім. Марка Черемшини. Часто літом бувають грозові дощі. Але сильні грози бувають рідко. Найбільші були в 1956 році в липні місяці, коли від блискавок згоріло декілька господарських споруд села. Але найстрашнішою була гроза 3 червня 1960 року, під час якої від удару блискавки згоріла на горбі Сокілець Здвиженська церква. 9 липня 1957 року в Кобаках випав сильний дощ з великим градом, який приніс значну шкоду сільськогосподарським культурам. Після цього випадку більше сорок років наше село обминають грози з градом.

Вітри в період червня-вересня, тобто літніх місяців, переважно західного і північно-західного напрямку.

З вищесказаного можна зробити висновок, що клімат села м'який, помірно-континентальний, сприятливий для природної рослинності, а також для вирощування широкого діапазону сільськогосподарських і технічних культур, тютюну, садівництва, розвитку багатогалузевого тваринництва.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

 


Компрессорно-конденсаторные агрегаты с воздушным охлаждением конденсатора - carrier ккб

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм