Неділя, 28 травня, 2017

2.2.17. Панщина

А пропав би ти, як панщина (народний проклін)

При кінци шіснадцятого століття на Прикарпаттю стали вводити панщину. Само слово панщина переходить з роду в рід як тяжке слово, як означення народної муки та поневіряння. Король у Польщі роздавав села своїм прибічникам-шляхтичам. І ті шляхтичі тягнули з мужика в селі, що лишень могли. Обдирали того селянина, як липку, і селянин супроти того панського свавілля був безрадний, бо ніякого права він на пана не міг найти, бо ті, що мали в своїх руках право, були також панами і права так укладали, аби отті права признавали все панови. Мужик у Польщі був зданий на ласку і неласку панів.

Ми не можемо сегодня з певностию сказати, котрій шляхоцькій родині попало наше село при введеню панщини, але знаємо, що в другій половині вісімнадцятого століття володіла селом родина Стетки-вичів. Можливо, що Стеткивичі володіли селом від введення панщини до другої половини XVIII століття, до того часу, про який ми маємо досить певні відомости.

Тут належить вияснити ще одну справу. Про те, що колись були Стеткивичі великими панами ходили по селу якісь глухі перекази. Свого часу, за Польщі, великого шуму наробила була в нашому селі вістка про це, ніби то селянин Стеткивич, котрий живе тепер в селі, є власне нащадком тої родини Стеткивичів, що була колись в нас поміщиками. Тут, мабуть, заходить велика помилка, велика подібність назвиск, і більше нічого. Сегоднішний Стеткивич, мабуть, зовсім не являється нащадком тої родини. Діло ось в чому: теперішній Стеткивич, котрого ми привикли називати Стеткивич, не є Стеткивич, а Стечкивич. В метриках родина ця записана як Стечкивичі. Якщо в метриках це не є помилка, то тут отту шумиху зробила подібність імен.

Тяжка була панщина на Україні, але в Польщі була ще тяща. На Україні були незаселені, вольні степи і богато народу втікало туди від панщини, але у Польщі не було куди тікати, пани розуміли це і тому ще тяще ярмо панщини накладали на народ і народ двигав отто ярмо сотні літ.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм