Неділя, 26 березня, 2017

2.2.14. Люстрация сіл 1565 року

У 1565 році проводив польський уряд люстрацию, значить опис деяких сіл на Прикарпаттю. В тому описі є лишень описані державні села, королівщина. Документи про той опис задержалися до наших часів, і вони в деякій мірі висвітлюють життя наших прадідів. В тому документі описано, що землі на південь від Прута належать до коломийського повіту, в якому є два староства: коломийське і снятинське. Земля частинно належить до держави і нею управляють старости. Число населення виказане в селах, що належали до королівщини, і то загально, не скілько душ жило в той час в селі, а скілько в кождому селі було родин. При переводженню того опису брали передовсім під увагу ті дані, які відносяться до податків, а що в ті часи податки платили не від душ, а від родин, від господарства, то при переписі брано під увагу не скільки душ живе в селі, а кілько родин. І так в селах цих було: в Завалю 31 родина, в Залучу 33, в Княжу 47, в Драга-симові 10, Тучапах 11, Джурові 28, Рибні 15, Кутах 48, в Здвижені 42 і в Рожнові 73 родини. В тому переписі є подані прізвища декотрих мешканців. Не зустрічаються імена єврейські. Прізвища польські та єврейські зустрічаються в Коломиї та Снятині.

В тому переписі зазначується, чим займаються жителі. І так в снятинському старостві, зазначується в тому описі, є великі ліси до границі угорської та волоської, де з гір течуть ріки Черемош з іншими великими ріками. В тих лісах є дуже багато буковини і іншого дерева, на котрому буває омела. Як на Буковині зародить жир, зганяють з посторонних сіл шляхотських і староства свині на пасовиско і роблять там собі пастухи кошари для худоби і там проживають, з того буває велика користь. Про годівлю свиней є вістка знад Черемоша, що зганяли їх з ріжних сторін в букові ліси на жир. В Кутах в той час було 180 штук свиней, в Здвижені 140, в Рибні 100.

Поширене було бджільництво: в Рожнові було 360 пнів, в Кутах 210, в Княжім 140 і в Здвижені 130.

Головним заняттям людей в той час було скотарство. Хліборобством мало займалися. В люстраційному описі згадується, що над Черемошем засівали головно овес і вівсом платили податок. Згадується, що в Рознові сіяли жито, пшеницю, овес і просо. Коло Коломиї і Снятина сіяли ще ячмінь і гречку. В люстраційному описі нічого не згадується про кукурудзу, що єї тепер масово управляють, бо єї ще в той час не сіяли.

Про млини згадується, що вони були в Княжу, Драгасимові, Рибні і Кутах. Про корчми згадується, що були в Рожнові і Джурові. При цьому зазначено, що корчма в Рожнові була з броварем. В Рожнові також був млин в якому "валили" сукно.

Дуже докладно є описані податки з королівських сіл. Панщини тогді ще не було. Селяни платили податок в натурі, або грішми, а також довозом дерева до староства в Снятині. Так в Кутах, Здвижені і Рибні що, як зазначено в люстраційному документі, лежать між густими лісами або між Альпами, там селяни-хлібороби платили річно по 3 куниці, 8 маць (четвертий) вівса, 2 сири, дві курки. Загородники або підсадки платили по одній куниці і одному сирови. Вівчарі від череди одного барана, гуню або ліжник, сир і попругу. Крім того давали від бджіл щорічно десятину, від свиний двадцятину, від волів десятину, що сьомий рік (пізнійше що п'ятий) від кождої хати подимне 2 гроші. Ціла громада давала т.зв. стациї: ялівку, фаску масла і подекуди по курці від хати. Ці данини платили і грішми. Окрім цього кождий господар мав довезти до двора в Снятині по два дерева і матеріялу на всяку посуду. Попри це були і надзвичайні податки. Як який чоловік приходив з Волощини, або з якоїсь іншої сторони і хотів поселитися в селі, то платив лисицю або 1 золотий, що звалося лисичне, як відходив, давав 2 золоті виходного. Як дівчина виходила замуж в своєму селі, то давала "поємщини" або "по-клонного" на замок 6 грошів, а урядникові рушник, як виходила замуж до села іншого пана, давала 2 золоті. Як виходила замуж до волоської землі, то той, що єї брав, платив 3 золоті і 6 гр.

Від удань, що зветься розпуст (розвід), бо як написано в люстраційному документі "Русь в тім краї своєвільна, з яких небудь причин не хоче мешкати з жінкою або також жінка з чоловіком, той, хто дає причину, за то платить 3 золоті.

Дальше в тому описі згадується також і про священників. Священники були в Завалю, Залучу, Княжу (два), Тучапах, Джурові, Рибні, Здвижені (два), Кутах, Коломиї (два).

В томуж документі зазначено що в 1570 році в Рознові був священник. Опис сіл, в деякій мірі, висвітлює життя наших прадідів в половині шістнадцятого століття. Село наше в той час було королівщиною, значить державним селом, якомусь шляхтичеві не належало. Рибно і Кути, що вже на початку пановання Польщі належали шляхтичам, при люстрації були вже, як і наше село, королівщиною.

В селі було 42 господарства. Землі на ті господарства було досить бо на кожде господарство припадало понад 100 моргів землі. Землеробством мало займалися, а більше займалися скотарством. Важною галузою скотарства була вигодівля свиней в лісах буковим жиром.

Почасти займалися люди і ловецтвом, бо податок платили в натурі зерном, сиром, вовняними виробами, волами і іншими продуктами і також і шкірами з куниць.

Село належало до снятинського староства, а в селі представляв владу атаман.

Попри уложувань податків уряд мав на меті також і те, щоби люди приходили в села, поселювалися в них і відходили з сіл. Тому уряд наложив на тих, що приходили в село і поселювалися в ньому, 1 зол. оплати, а на тих, що відходили з села - 3 зол.

Це потрохи нагадує Юриїв день при заведенню панщини. Селянин міг покинути пана, але з паном треба було розплатитися, а це було не легко.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм