Четвер, 23 листопада, 2017

2.2.5. Перше поселення

Першими осілими хліборобськими племенами були, в наших сторонах, трипільці. Можливо, що і вони перші поселилися на териториї нашого села, але якихось певних даних про це немає. Є лишень перекази про перше поселення, що воно було в Ходосові. Перекази ці є підстава уважати за правдиві. Тепер на териториї Ходосова нема ніяких хат, нема навіть слідів, де вони стояли. Але в Ходосові серед лісів є полянки, які тепер використовуються під рілю. Підчас оранки і обробки поля, на тих ділянках часто знаходять куски цегли та залізо, що очевидно походять з будівель, що колись там стояли.

В Ходосові є одно місце, яке називають Замчище. Сама ця назва промовляє за тим, що там колись мав би бути замок. Та як приглянутися ближче, то воно не виглядає на то, щоби там стояв колись замок, принайменьше замок подібний до тих, що ми їх знаємо. Замчище - це невелика місцевина, всього кількасот метрів квадратних, положена над високим, стрімким берегом потока-нетечі, який називають так, як ціле то урочище - Ходосів. Замчище має форму, неправильного трикутника зі стятим верхом. Два боки цього трикутника - це високі стрімкі береги потока, а третий бік і верх - це копаний рів, який відмежовує Замчище від решти лісу.

Про Замчище є в селі легенди, що ніби була колись там война, то знов, що там переховувався Довбуш з своєю ватагою і там в бербени-цях великі скарби закопав. Ця легенда привела до того, що знаходилися охочі на легендарні Довбушеві скарби і копали там ями в надії найти в землі бербениці, повні золота та срібла.

Ця легенда є лишень легенда, і як і багато легенд про Довбуша, є лишень витвором народної уяви. Довбуш міг скриватися в ходосівсь-ких лісах, і є перекази, що скривався, але обкопуватися і, на случай вислідження єго ватаги, оборонятися в тому місци, це не підходить до тих умов серед яких находилися опришки.

Є ще і переказ, що в Ходосів зганяли люди худобу і там з худобою скривалися в часи татарських нападів. Цей переказ може бути достовірним. В Ходосові є великі ліси, а в давних часах були ще більші, тож і люди могли в тих лісах скривати худобу і самі ся скривати. Можливо, що в тих часах люди обкопали то Замчище, обвели єго забором, зробили єго оборонним місцем на случай, якби татари увійшли в ліс і їх там вислідили.

Є ще одна можливість: Замчище має признаки давніх лісових поселень, коли то часи були неспокійні і люди, поселяючися, отто поселення робили недоступним для ворога, обкопували отто поселення над берегами рік, над урвисками скал, аби вже з природи то поселення було тяжкодоступне. Оце власне Замчище дуже нагадує отті лісові поселення. Тому приходить думка, чи не збудували отті перші поселенці отто Замчище, чи не було воно оттим лісовим поселенням з ІІІ-V віку, про які згадує істория. Ходосівське поселення було вже далеко перед татарським нападами, тож і дуже можливо, що отті перші поселенці уважали за відповідне зробити своє поселення спосібним до оборони.

Хто перший обкопав Замчище, ми не знаємо, але знаємо, що поселення в Ходосові було першим відомим нам поселенням на териториї нашого села.

Повстає питання: коли-ж прийшли отті перші поселенці в Ходосів. Роздумуючи над тим, прийдемо до висновку, що отто поселення має бути дуже давне. У нас є дуже добрі умови для життя людий, тож просто трудно собі представити, щоби люди, коли почали вже поселюватися на постійне життя, обминали територию нашого села. А на постійне життя стали люди поселюватися в наших сторонах в трипільські часи. Може буде занадто сміливо, але не позбавлена підстав буде думка, що в нашій околици люди започаткували поселюватися вже в трипільські часи, і як ходосівське поселення є першим поселенням на териториї нашого села, то отто поселення започаткували трипільці, звичайно, що за довгі віки істновання воно могло занепадати і знову підноситися.

Якщо ходосівське поселення не було започатковане трипільцями, а може воно повстало пізнійше в часи вже слав'янських поселень, то приходить на думку, що ходосівське поселення не є першим поселенням на території нашого села, а можливо, що десь і було трипільське поселення і воно занепало і єго виявити не можна.

Може пізніше вдасться оцце питання вирішити, може знайдуться якісь певні ознаки, після яких можна буде устійнити, коли само люди, на постійне життя, започаткували поселюватися на території нашого села.

Коли ж занепало ходосівське поселення? Тут приходить на думку, що ходосівське поселення занепало тогди, коли піднеслася культура хліборобства, і люди стали займатися управою рілі, а також вплив мала та обставина, що тогди, коли почалася організовувати міцніша влада і люди були більше забезпечені від можливих нападів ворогів. Тогди люди почали поселюватися на Горі, в Гашнові і в Залісю, на землях більше пригодних для хліборобства. Поселення в Ходосові в той час занепало. Це могло бути вже в другій половині першого тисячоліття, як не ранійше.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм