Вівторок, 17 жовтня, 2017

Гуцульщина літературна

Абрамович Ганна - Співанка про стариню

Слухайте, люди добрі, що маю казати,
Та я хочу про стариню співанку співати.
Доти добре, доки дужий, доки ти сам робиш,
Доти тебе кожен любить, нікому не шкодиш.

Куди підеш, там заробиш, носиш чистий комір,
Кожний тебе поважає і скрізь тобі гонор.
А як важко доживати, ой Господи Боже,
Як чоловік вже нічого робити не може.

Важко-тяжко доживати, якії-то муки
-Як перейдеш на чужий хліб та на чужі руки.
Доки діти тобі малі, то все їх голубиш,
На них тяжко заробляєш, і не раз бідуєш.

А як то попідростає, світом си розийде,
Ніхто тобі не поможе, хіба в гості прийде.
Тепер діти своїх батьків файно доглядають?
Так їх «добре» докутують, що ті пам'ятають...

Лиш хто Бога в серці має, що то тато рідний,
Такий його дозирає, хоч би який бідний.
Хто ж собою не питає, як має дожити
Він старинев не трабує, ще й може набити.

Тепер мусять тоті старі усему терпіти,
Мусять в хаті все зробити ще й кутати діти.
А в неділю діти в раю, як підуть від хати,
То увечір ще й допізна їх треба чекати,

А увечір прийдуть пізно, почнуть галакати,
А як «добре руков піде» - будеш в стайні спати.
Воно в тебе не спитає, що би помагати,
Лиш куда си повалило, туда лягло спати.

І не скине воно з себе ту нову свитину,
Мусиш його розібрати, як малу дитину,
Давно діти своїх батьків нічим не кривдили,
Бо вірили в Божу силу гріха си боєли.

Ой, кувала зозулечка, тай кує, тай кує,
Тепер дідько з ланца урвавси - усім урідує.
Ой гостренька сокирчина, та я нев не тешу,
Скажіть самі, люди добрі, що я тутки брешу.


Книга Гуцульщина літературна - Річківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!