Понеділок, 26 червня, 2017

Гуцульщина літературна

Поетичним цвітом пишається моє село

Наше село Кобаки яблуневим цвітом закосичене, горами зусібіч від студених вітрів заступлене, в Черемош на свою вроду задивлене, найкраще для нас. І ласкаві промені сонця щедро благословлять це чудове прикарпатське село.

Напевно, його краса пробудила поетичну іскру, покликала до творчості наших односельчан: письменника-новеліста Марка Черемшину, сільського соловейка Дмитра Осічного, здібну журналістку Калину Ватаманюк, талановитого поета-пісня-ра В. Григорака. «У пригорщі брав би тото зелене село, леліяв би, як дрібненьку запашну отаву, ладив би, як паву. Дивіться, хитається межи горами, гей дубова колиска у віночку, чічки розкидає.», - так писав про Кобаки Марко Черемшина.

ОсічнийУ цьому прекрасному селі 28 вересня 1885р. народився поет, кобаківський соловейко Дмитро Павлович Осічний.

З дитинства чув про важке становище селян того часу і надзвичайно проймався народним горем.

Зростає малий Дмитро в теплій атмосфері народно-поетичної творчості. Щохвилини перебуває в полоні прекрасної гуцульської природи. Згодом ці переживання оселяться в рядочках його творів.

Дмитро Осічний закінчує початкову та рільничу школи. Та продовжити навчання він не може через важке матеріальне становище. Єдине, що він міг собі дозволити, - стати хліборобом на батьківській землі. Та здібний юнак вдається до самоосвіти. Надзвичайно багато читає. Найкращі книги йому рекомендував відомий письменник Марко Черемшина.

У 1909 році Осічний робить перші кроки на широкій ниві творчості: в газеті "Громадський голос" було надруковано його новели про життя гуцулів.

 

В серпні 1914 р. він поповнює ряди австрійської армії. Та Дмитро бачить, що у тилу противника багато українців. Як же іти зі зброєю на брата свого? Як вбивати рідну кроа? Не маючи іншого виходу, він при першій же нагоді здається в полон.

У 1919 р. Дмитро Павлович повертається до своїх Кобак. Починає господарювати, як і кожний кобацький газда. А вірші пише виключно для себе та своїх близьких.

13 червня 1928 р. на сторінках львівського журналу "Вікна" зазначається, що вірші Осічного - велика несподіванка для Гуцульщини. Тут же було надруковано кілька його віршів. Це додає натхнення невгамовному поетові.

В 1935 р. Осічний друкує свої твори в коломийському тижневику "Плуг". Та часто вони не доходили до читача - забороняла цензура.

Починаючи з 1941 р., з-під пера Осічного виходять сповнені гіркої правди нариси про немилосердність фашистських окупантів.

В 1956 р. побачила світ його збірка "Де шум потоків і смерек", а в 1962 р. опубліковано книгу "Думи верховинця".

Осічний робить внесок в рідну українську культуру. Все, що наболіло, виливається на папір. І далекі нащадки часто плачуть над коротенькими рядками - гірка правда огортає душу печаллю і викликає назовні пекучу сльозу.

Косівський поет Богдан Радиш присвятив співцю вірш:

Він до землі був, як чебрець, як колос.
Письменник, мій земляк Дмитро Осічний.
Він мав подобу щедрої землі.
У простоті премудрий, як народ,
І мудро, й просто Сяяв його голос.
Зерно засіяв - колосом вродило.
Так, як в роботі сяють мозолі,
Зазолотів у перевеслах сніп.
Він був простий, як істина одвічна,
Він поєднав в єдиному два дива:
Цей хлібороб і ніжний словороб.
Насущне слово і Насущний хліб.

 

Черемшина13 червня 1877р. тишу Підгори сколихує дитячий крик - на світ народився маленький Іванко, який згодом стане відомим письменником Марком Черемшиною.

Вже в 1889-1896 рр. здібний Іванко навчається у Коломийській гімназії. Багато часу читає. В 1896 р. у чернівецькій газеті "Буковина" друкується його оповідання "Керманич".

25 квітня 1927 р. Іванову душу віднесли на небо печальні птахи смерті.

Марко Черемшина жив, боровся і помер за те, щоб його народові жилося краще. З усіх сил захищав народ, аби буревій часу не задув його убогу свічку. В 1952 р. було збудовано меморіальний музей Марка Черемшини.

В зеленому парку гордо височить пам'ятник кобацькому синові, а школа носить ім'я Марка Черемшини.

За ухвалою ЮНЕСКО від 2 липня 1973 р. ім'я письменника було внесено в календар "Святкових роковин Великих людей і подій".

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!