Середа, 28 червня, 2017

Гуцульщина літературна

Вступне слово

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ЛІТЕРАТУРНИХ ГУРТКІВ І СТУДІЙ В ШКОЛАХ РАЙОНУ

Проблема розвитку творчих здібностей учнів була завжди актуальною і залишається такою на сьогодні, адже сучасне життя потребує молодих людей з багатим інтелектом і великим творчим потенціалом. Формуванням таких якостей займається вчитель і, зокрема, вчитель-словесник. Цю роботу він проводить як на уроках, так і в позаурочний час.

Оскільки літературна творчість є найпоширенішим видом позакласної діяльності школярів, то з метою подальшої підтримки молодих обдарувань у школах району працюють літературні гуртки, студії, клуби, товариства, які дають широкі можливості для творчої діяльності кожного гуртківця, розширюють його літературні обрії, спонукують до власної творчості, готують юних поетів, прозаїків, надають їм змогу виступити з читанням своїх творів перед зацікавленим слухачем, а також обмінятися враженнями, прислухатися до порад, випускати свої літературні альманахи.

В гуртках та студіях займаються понад 300 юних талантів. Феномен учнівської творчості гідний того, щоб його підтримувати, стимулювати, розвивати. Очолили цю роботу творчі вчителі-словесники, залюблені в українське слово, які в серці мають те, «що не вмирає». Вони виступають і як митці, і як режисери, і як редактори, і як критики. Кожний літгурток чи літстудія мають власне, індивідуальне обличчя; їх досвід важливий, цікавий для всіх. Тому найголовніше в цій копіткій повсякденній праці керівника гуртка — навчити дітей відчувати красу художнього слова, шанувати рідну мову, освоювати її словникове багатство.

Найактивнішими гуртківцями, як відомо, є учні молодшого і середнього шкільного віку, які дуже цікавляться віршуванням. Це пояснюється їхньою щирістю, безпосередністю, відкритістю душі та емоційністю. Вони відверто діляться думками, розповідають про свої захоплення і симпатії. Серед гуртківців є і старшокласники. Це обдаровані, цілеспрямовані учні, які вже реально оцінили свої можливості і для яких творчість може стати сенсом життя.

Основним змістом роботи літературних гуртків і студій є осмислення й поглиблення засвоєних на уроках знань з теорії літератури, основ віршування, оволодіння засобами майстерності писати вірші, оповідання, байки, казки, уміти розкрити природу художнього слова.

Маючи справу з літературно обдарованими учнями, педагоги особливу увагу звертають на розвиток образного мислення своїх вихованців, на вдосконалення відчуття метафоричності мови, асоціативного багатства слова. При цьому вони впроваджують активні форми і методи занять, найефективнішими серед яких є:

1.    Тематичні екскурсії (присвячені вивченню літературно-історичного краєзнавства та з метою національно-духовного становлення юних обдарувань):

—    на малу батьківщину лауреатів Державної премії ім. Тараса Шевченка Дмитра Павличка (с. Стопчатів), Романа Іваничука (с. Трач), Василя Гарасим'юка (с. Прокурава), Марії Стеф'юк та Федора Погребенника (с.Рожнів), Василя Лукашка (с. Смодна), Володимира Шевчука (м. Косів), Ганни Василащук (с. Шешори), Тараса Мельничука (с. Уторопи);

—    в літературний Яблунів, історія якого тісно переплетена з долями світочів української літератури і культури Миколи Матієва-Мельника, Василя Атаманюка, Тараса Мельничука, Івана Франка, Дмитра Павличка, Оксани Затварської;

—    в духовно-екологічний центр «Здвижин» (с. Кобаки);

—    в музей-садибу Володимира Романюка, патріарха всієї України-Руси (с. Хімчин);

—    в музей Просвіти (с. Нижній Березів);

—    до пам'ятників Тарасу Шевченку (м. Косів, с. Акрешори, с. Баня-Березів, с. Бабин, с. Микитинці, с. Космач, смт. Кути, с. Середній Березів, с. Старі Кути, с. Тюдів), Івану Франку (м. Яблунів, м. Косів) і Михайлу Павлику (м. Косів), Марку Черемшині (с. Кобаки), Роману Шухевичу (с. Тюдів), пам'ятного знака Івану Франку (с. Нижній Березів, с. Шешори), меморіальної дошки Великому Каменяру (смт. Кути);

—    в шкільні музеї Михайла Павлика (Косівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1), Федора Погребенника (Рожнівський НВК «Гуцульщина»), Дмитра Павличка (Стопчатівська ЗОШ І-ІІІ ст.), Тараса Мельничука і Марійки Підгірянки (Уторопська ЗОШ І-ІІІ ст.), Лесі Українки (Яворівська ЗОШ І-ІІІ ст.);

2.    Участь у Всеукраїнських конкурсах «Вірю в майбутнє твоє, Україно», «Обніміте ж, брати мої», олімпіадах, фестивалях обдарованої молоді Гуцульщини.

3.    Збір фольклорного матеріалу, організація пошуково-дослідницької роботи про історію духовних храмів, хрестів, капличок, могил воїнів УПА, захист робіт в МАН України.

4.    Заняття в «Творчій лабораторії», під час яких літгуртківці ознайомлюються з принципами аналізу художніх творів різних жанрів, з лексичними та виражальними засобами: тропами, стилістичними фігурами, записами звукопису, з особливостями та системами віршування.

5.    Заняття в «Лабораторії успіху», де учні відпрацьовують уміння відчути і побачити емоційний, інтелектуальний, образний і звуковий феномен літературного твору.

6.    Екскурс в «Поетичний гербарій». Тут літгуртківці працюють над збагаченням словникового запасу, вдосконалюють уміння користуватися теоретико-літературним інструментарієм на позначення важливих мовних засобів, визначення ритмомелодики і віршового розміру, формують естетичні почуття, працюють над образними висловлюваннями, демонструють розуміння ритмічної та мистецької ролі строфи, різноманіття її форм, сприйняття поетичних образів у версифікаційно-нетрадиційній формі (білі вірші і верлібри).

7.    «Прогулянка текстом». При такій формі роботи учні осмислюють особливості побудови власного літературного твору, його композиції, підтексту віршового рядка, символіки, краси поетичного слова. Літгуртківці удосконалюють навики текстуального аналізу літературного твору, самоаналізу власних поезій, поезій інших членів гуртка.

8.    Заняття в секції «Ключі до учнівських сердець». Тут керівники літгуртків чи студій, добре розуміючи, що далеко не кожний з їхніх вихованців стане в майбутньому поетом (це й не обов'язково), не всі вийдуть письменниками та словесниками, заохочують кожну оригінальну думку і творчу знахідку дитини, обов'язково підбадьорюють, підтримують під час роботи, бо знають, що за слабкими, на перший погляд, рядками пізніше з'являться справжні. А до тих, що не вдалися, автор може повернутися й переробити їх, тому що вміє бачити в усьому найголовніше.

Створення керівниками ситуації успіху під час заняття дозволяє кожному лутгурківцю проявити самостійність, виявити індивідуальні особливості, продемонструвати знання і вміння образно висловлювати власні думки, почуття, уяву. Саме це і визначає їхній талант.

На засідання літературних гуртків і студій запрошуються почесні їх члени. Це і поети-земляки, і вчителі-предметники, і випускники школи, колишні члени цих же гуртків, і батьки — всі, хто не байдужий до поетичного слова. Запрошені читають власні вірші, докладно аналізують почуті дитячі твори, тактовно вказують на недоліки, підтримують іскорки таланту, висловлюють враження про творчі доробки юних поетів, відзначають, що багатство, милозвучність і краса української мови здатна передавати найтонші, найрізноманітніші людські почуття та стани. Атмосфера доброзичливості, урочистості, святковості викликає в учнів бажання писати та удосконалювати власні твори.

Однією з найцікавіших форм роботи вважається районний зліт юних поетів, який проводиться щорічно напередодні свята Святого Миколая. Учні заздалегідь підбирають найулюбленіші вірші, написані впродовж року, і за спеціально складеним сценарієм відбувається їх презентація. Для виступів літгуртківці підбирають до своїх творів суголосні твори з інших видів мистецтва, читають поезію чи прозу в супроводі музики.

Керівник районного літературного об'єднання «Дзвони добра» Марія Слижук на одному з останніх зльотів до присутніх звернулася з такими словами:

«Сьогодні в цьому прекрасному залі об'єднує всіх нас спільна і щира любов до поетичного слова і музики. А зелена красуня-ялинка чекає своїх поетичних прикрас-іграшок, поетичних доробків, хороших пісень, які зігріють вас, додадуть натхнення на подальшу творчість.
Дуже важливо, щоб всі зрозуміли, що світом керує любов. Та не менш важливим є і те, що кожен з нас повинен любити світ за допомогою поетичного слова. А що таке любов у поезії? Це вміння слухати тишу, бо саме вона обдаровує талантом творити. Любов — це вміння віддавати поезію людям, відшукувати такі слова, які б зігріли, допомогли, принесли радість.
Та пам'ятаймо, що з нами Всевишній Господь. Він в наших помислах і діях, Він з нами в творчості і земних радощах. Як це чудесно й людяно — любити світ поетичним словом. І яке це велике щастя для нас з вами, що в нашому районі утвердилася добра і найпрекрасніша традиція — проводити Свято Поетичної ялинки. Воно об'єднує наші серця в поетичному слові, згуртовує різні покоління, допомагає осмислити зроблене і, звісно, дає міцний старт для подальшого розвитку дитячої творчості, дарує нові поетичні та музичні твори, тому що живе талант у кожній дитячій душі, тому що ми живемо на Гуцульщині, де ... Всім нам добре і найкраще, Всім найрідніше і тепло, Бо Косів — то колиска наша, Тут серце наше розцвіло. Тут народилось поетичне Слово І музики дзвінке крило.
То ж збережімо в собі добру музику поетичного слова, щоб ясніше стало жити, бо життя — мудре, і усе на світі справедливе. А Поезія — це порятунок Людини, 17 зоря, суть. І самій Людині на Землі призначено рости й розвиватися, щедро віддавати людям те, що їй даровано Долею.
Поезіє! Моя найкраща втіхо! Моя Земля і усмішка моя! Якби не ти, поезіє-перлино, Земне життя не варте б і гроша. Даруєш ти крилату мрію, Душі — красу, осяяну Добром, Думкам — безмежний простір плину. Чолом тобі, Поезіє, чолом!
То ж спішімо сказати один одному хороше й миле поетичне слово. Світ на крапельку стане світлішим.»

Друкуються наші літгуртківці на сторінках районної газети «Гуцульський край», інформаційно-методичного бюлетня РМК та відділу освіти Косівської РДА і Гуцульської освітянської ради «Освітянський вісник», на сторінках інформаційного вісника Національного природного парку «Гуцульщина», в журналі для маленьких українців «Гуцулятко», на сторінках дитячої літературно-мистецької газети «Сузір'я» Вченої ради ректорату Малої академії літератури і журналістики м. Львова (члени літгуртка «Весняні проліски» Уторопського навчально-виховного комплексу).

Підсумкова форма роботи членів літературних гуртків і студій — публікація власних творів для зацікавленого читача.

Шановний читачу! Перед тобою поезії вихованців та членів літературних гуртків і студій загальноосвітніх навчальних закладів району, серед яких — вчителі, батьки, поети рідного краю. Тематика їхніх творів різноманітна. Є у них багато подібного. Це і любов до рідного краю, до батьків, до рідної мови, порушується і проблема екології, оспівується нелегка історична доля України, віра в її високе призначення, надія на нові, впевнені кроки нашої молодої держави.

Світло дитячого сприйняття навколишнього вражає і надає впевненості, що юне покоління громадян України готове взяти на себе відповідальність за майбутнє нашої держави.

Побажаємо юним поетам нових творчих здобутків, натхнення та успіхів у подальшій праці.

О.Ткачук,
методист МК, відділу освіти Косівської РДА

 

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Французький письменник і філософ Жан Жак Руссо, сказав, що в глибині душі всі ми — діти. І не можливо не погодитись з його точкою зору. Всесвітньо відомі ляльки Bratz та їхні друзі полонять дівчаток своєю красою - вони сучасні, модні, з чудовим гардеробом та аксесуарами. Лялечки Bratz живуть яскравим і цікавим життям: ходять на побачення, грають у рок-групі, подорожують, веселяться і займаються спортом! Лялька з колекції "Bratz" стане справжньою подружкою для своєї юної власниці! *Куклы Братц - інтернет магазин.

Книга Гуцульщина літературна - Зміст та Вступне слово

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!