Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
Середа, 13 грудня, 2017

Гуцульщина літературна

Мала Батьківщина Юрія Петричука - Пливуть роки за горизонти

                               Мала Батьківщина Юрія  Петричука

Благословен той рід і час,
Що дав Карпатському краєві
Цього славетного легіня.

                            Р.Слюсарчук

    Наша земля багата на поетів. Недарма кажуть, що кожна гілочка дерева в Україні має свого поета.
   На красу й таланти дуже щире маленьке і чарівне село Малий Рожин, яке дало Карпатській землі талановитого поета Юрія Петричука, у творчості якого відбився весь гуцульський світ.
    У світлиці його серця, у храмі його душі завжди горіла свічка надії - надії на високе Слово, що неодмінно проросте вишневим садом української поезії.
   У царині літератури Юрій неквапливо квапив на свого Парнаса, або, як полюбляв жартувати - свою Говерлу. «Ще встигну, ще встигну» - не раз говорив поет. Та сіро-жорстокі будні поглинали його далеко ще не розкритий талант. У шухляду лягали недоримовані рядки чотиривірша, заготовки для майбутніх новел. «Ще встигну, ще встигну ...»
    Він і справді встиг залишити свій слід на рідній землі. У творчій скарбниці Юрія Петричука - поетична збірка «Дорогою до храму», вірші, вміщені в колективному збірнику «Проміння в зорях Черемошу». Багато творів лягло на шпальти «Буковинського журналу», газети «Молодь України», канадських україномовних видань, обласних та районних видань.
    Член Національної спілки журналістів України, лауреат літературно-мистецької премії імені Георгія Гараса, один з редакторів газети «Вижницькі обрії», один з ініціаторів створення районного товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, він слугував рідному слову чесно й самовіддано. Творчо гартувався у майстрів слова Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколи Вінграновського, Тараса Мельничука, Марії Влад.
   Після блискавичного «Перевалу» (слова і мелодія автора, а крила пісні дав компози-тор Тарас Бойчук) на перевалі у рідному селі Малий Рожен Юрій заприсягнувся випле-каній мрії - відвідати аргентинську землю, станцювати тамтешню «Румбу», що так нагадувала запальний танець «Гуцулка».
   Не знав горянин, що потрапить в обійми туги - одвічної супутниці українця. У лещатах примарного чужинського раю обірвалася його остання рима.
    Та поезія славного краянина нестиме нинішньому і майбутнім поколінням відчуття щемливого дотику до найпотає-мнішого - рідної землі, матері, любові, слова. Підтвердженням цьому є нова збірка поезій Юрія Петричука «Просто відлетів у вирій».

    Пливуть роки за горизонти

До незнайомих берегів
Пливуть роки за горизонти,
Щоб під небесним синім зонтом
Вогонь життя не відгорів.

У незворотності подій,
У білопінні пізніх весен
Не розламати б тільки весел,
Не розгубить лише б надій.

Минають стомлені літа,
І сонце сходить, як раніше.
Чому ж душі стає сумніше,
Як цвіт з черешень одліт

Нема повернення назад
Та пам'ять додає нам сили,
Кого ми знали і любили,
Нам нагадає листопад.

За поворотом поворот,
Відходять травні, липні, січні...
В цій круговерті ми не вічні.
Та вічно житиме народ.

Книга Гуцульщина літературна - Малорожинська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!