Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
Понеділок, 20 листопада, 2017

Гуцульщина літературна

Іоланна Тимочко - Це ми , творці великої поезії !

                                            Це ми,творці великої поезії !

    Поезія. Безцінне джерело народних мрій і сподівань,політ душі, прагнення ув-іковічнити в слові нетлінні людські
цінності, такі, як велике та щире серце, святе материнське слово, жагуча любов до Батьківщини чи найвище людське почуття - кохання. На крилах поезії ми підносимся в бездонну синяву небес і там, пірнувши в безмежний океан
ласкавих сонячних променів, задумуємось про місію людини на землі, намагаємось пізнати її істинне «я». Там, за хмарами, голублячисонце й обіймаючи зорі, ми мріємо й сподіваємось, любимо й надіємось... І все це -наповнення душі поезією!
   Я хочу, щоби всі люди на блакитній планеті Земля були щасливими. Мені байдуже, хто вони, якої національності,
кольору шкіри, соціального стану. Головне те, що вони - люди, і повинні залишатися ними до кінця, незважаючи
ні на що.
Вони - вищі істоти, боги світу цього. Адже їм дано те, чого не дано іншим тваринам - розум! Друже! Пам'ятай !
Ти один із них. Саме тому ти повинен навчитись розумно використовувати цей дарунок небес, щоби в один
прекрасний день ім'я «Людина розумна» прозвучало для тебе не як загальне поняття - назва виду тварин, до яких належить увесь рід людський, а як найпочесніше у Всесвіті звання.
   Але який же зв'язок має вищесказане з поезією? Справді, подібності ніякої. Але так здається тільки на перший
погляд. Насправді все значно складніше. Між холодним, суворим розумом точних наук( адже саме в їхнє море
поринуло з головою сучасне людство) і гарячою піснею палкого серця - поезією - існує невидимий, як солов'їна
мелодія у теплу літню ніч, зв'язок. Серце не може існувати без розуму, як і розум без серця!
   Людина. Вона - творець поезії, володар цієї прекрасної пісні душі. Джерела виникнення її різні. Когось надихає
пісня соловейка в гаю, іншого ж - лагідний погляд карих материнських очей.
   Кожна людина має право на індивідуальність. Це особливо відчувається в поезії. Що ж стосується моєї ролі в
ній, то її нехай визначають інші. А я займусь наступним прикладом передачі душевного стану на папері.
   Що ж саме надихає людину на творчість? В моєму випадку дати на це запитання чітку відповідь неможливо.
Адже блисне в небі місяць - і на папері заридає гіркими сльозами забута на морському дні гаряча зірка; заплаче десь
немовля - і з-під пера з'явиться на світ напучування матері синові віддано любити Україну, яке чимось нагадає нам
до болі знайому мелодію колискової пісні.Чіткої одностайної мети, яка би проникала в людську свідомість у кожному моєму вірші, немає. Кожна поезія - неповторна, не схожа на жодну іншу. В кожній з них живе щось своє. Взяти хоча б строфу із мого улюбленого власного вірша «Цвітуть троянди»:
                                                                                                           ... Цвітуть троянди.Білі пелюстки,
                                                                                                            Кружляючи, спускаються у воду.
                                                                                                            А поміж ними - лотосів квітки
                                                                                                            Милуються на тую дивну вроду.

Книга Гуцульщина літературна - Микитинецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!