Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
Четвер, 21 вересня, 2017

Гуцульщина літературна

Томич Калина Михайлівна - 50 - річчю вивозу в Сибір українців

    Томич Калина Михайлівна - прекрасний вчитель математики, закохана в свій предмет, пише вірші
про історію рідного краю.

  50-Річчю вивозу в Сибір
           українців

             присвячується

Наша ненька Україна
З давніх літ існує,
Та не один нарід вражий
Із неї хизує:

Наживалися татари,
Поляки і німці,
А москалі стерли б з землі
Наших українців.

Важко було українцям
Терпіти в ярмі,
Піднімались до боротьби
І казали: «Ні,

Ми не будемо терпіти,
Досить сумувати,
Ми хочемо в своїм краю
Самі аздувати».

Одні зброю піднімали,
Щоб здобути волю.
Свою голову поклали
За Вкраїну, волю.

Того вбили, замучили,
Іншого чекали
Тюрми страшні, московськії,
В'язниці, підвали.

Так в боротьбі наблизився
Сорок сьомий рік.
В місяць жовтень, на Покрову
Випав в метр сніг..

Всі в тривозі і не в змозі,
Бо москаль лютує,
А погода поганая
Недобре віщує.

У вівторок, по Покрові,
Справдилось те віщування:
Куликовський всім виділив
Кілька хвилин на зібрання.

Всі плакали, розуміли,
Що не в гаразди
їх відправить капітан цей -
Не скоро вернуться сюди.

Брали з собов необхідне:
Садовину, сало, а також муку.
На зібрання оте зовсім
Не було часу.

Перебули в хаті, в Леї,
Дочекались днини.
До вечора приїхали
По усіх машини

Та й повезли на заслання
З Березова Вижнього,
По дорозі забирали
З Середнього й Нижнього.

Та спочатку в Коломию.
А там дали товарняк.
На село - один вагон,
Всіх вагонів - сімдесят.

Відправили з Коломиї
Уночі в четвер.
Поїзд рушив з невинними,
Що страшно й тепер.

Довго везли на заслання -
Три тижні пройшло,
І завезли в Омську область
У глухе село.

Ой як тяжко у Сибіру,
Там люті морози.
Від холоду і голоду
Течуть самі сльози.

І робота дуже тяжка
Та й немає плати,
Одітися нема у що,
Щось треба латати.

Виснажлива праця в Омську
Не зламала волі
Сильні духом березуни
Вижили, хоч кволі.

Повернулись в рідне село
Через десять літ.
Та ні хати, ні стодоли -
Не застали ніц.

Зустріли нас односельці
Та кожен по-різному:
Хтось жалів їх, бідолашних,
«Друзі» дивились по-грізному.

«Синьо-жовтий ганок маєш!
Мало вам Сибіру?
Замалюй до завтра, - кажу, -
Най буде на білу!»

А сьогодні потерпілим
Дають компенсацію,
Та не правда, що всім підряд, -
Це була б сенсація.

В сорок семім наказали
Й господарку взяли,
А вкраїнські можновладці
Ще всім не віддали.

Та проте радіє кожен,
Що Вкраїна вільна
І без крові нам дісталась,
Бо мета в нас спільна.

Хай квітує, багатіє
Нарід український,
Хай не буде того горя,
Що вже було стільки.

Книга Гуцульщина літературна - Вижньоберезівська загальноосвітня школа І-ІІ ст.

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!