Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
Неділя, 26 березня, 2017

Гуцульщина літературна

Гордість за рідне село - Баня - Березів

                                                      Гордість за рідне село

    Кожна людина прагне у своєму житті віднайти крила, щоб злетіти. І першими, хто йде людині назустріч - це перша вчителька і школа. В різні часи чужинського панування село Баня-Березів намагалося віднайти свої духовні крила,
щоб бути вищим за гнобителів. А так, як на ті часи не було ще в селі школи і вчителів, то ходили далеко в Коломию, Яблунів, щоб знайти доброго вчителя і навчитися грамоти. А десь перед Першою світовою війною у центрі села, неподалік церкви баня-березівчани побудували невеличку двокімнатну школу. У одній кімнаті мешкали вчителі,
у другій - навчалися діти. Так як діти не містилися в одному приміщенні, громада винаймала для них кімнати в оселях Василя Симчича, Василя Григорчука, Антона Лютого, Василя Гвоздіцького.
    У 1919 році в село прибуло молоде подружжя вчителів - Марія та Володимир Бокало. Баня-березівчанам дуже пощастило з новоприбулими вчителями, бо вони були щирими українцями і робили все, щоб виховати дітей
патріотами свого краю, України (попри настанови поляків).
    У 20-х роках ХХ століття в Західній Україні дуже популярним стає товариство "Рідна школа", яке у відповідь на нищення Польщею українського шкільництва завзято підтримує приватні українські школи. У Баня-Березові в оселі Василя Гвоздіцького з осені 1932 року починає діяти "Рідна школа". Вчителькою була Ольга Гаврилюківна. У селі
також було 2 читальні "Просвіти". Одна з них, ім. Тараса Шевченка, проіснувала з 1907 року до 1937 років. А інша- ім.
Богдана Хмельницького - з 1931 до 1937 років.
    У 1937 році у духовному житті Баня-Березова сталася давно очікувана знаменна подія: під керівництвом солтиса Миколи Григорчука на громадські кошти завершено будівництво двоповерхової школи, яка і до нині дарує крила баня-березівчанам. У новій школі було 5 класів, які розміщувалися на першому поверсі. На другому поверсі мешкали вчителі. Директором новозбудованої школи стала учитель-ка української мови і літератури Пелагія Герасим'юк.
  Після Другої світової війни у школі вже було сім класів. 1946 року директором призначили учительку української
мови і літератури Кудрю Марію Григорівну. Першими вчителями повоєнних років у Баня-Березові стали: Васкул
Василь (вчитель географії), Голинська Параска, Шевчук Розалія, Юрчук Олена, Лазарович Ганна та Васкул Марія
(учителі молодших класів), Михайло Лазарович (вчитель історії), Дмитро Томащук (вчитель математики), Томащук Олена (вчителька математики), Томащук Марія (вчителька української мови і літератури), Перцович Іван (вчитель трудового навчання), Синітович Василь та Агнеса (вчителі української мови).
    Молодь Баня-Березова тягнулася до знань. Лише за повоєнні роки з села вийшло 9 лікарів, медичних сестер, фельдшерів, 3 професійних художники і 5 інженерів.
    Баня-Березівська школа виколисала і окрилила таких учених, як Василь Голинський - кандидат фізико-математичних наук Львівської політехніки; Микола Григорчук - старший науковий працівник інституту ядерних досліджень АНУ,
доктор фізико-математичних наук; Лазарович Микола - кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії Тернопільського університету; Василь Лазарович - доцент кафедри фізики Полтавського медінституту.
    Нове дихання Баня-Березівській ЗОШ дав її довголітній директор, учителька української мови та літератури Веселовська Юлія. Вона провела повну реконструкцію школи, побудувала приміщення їдальні та провела водяне опалення. На теперішній час в Баня-Березівській ЗОШ І-ІІ ступенів працюють такі вчителі філологи: Веселовська
Юлія, Малик Юлія, Кіцелюк Лариса, Тома-щук Оксана. Вони прививають своїм учням любов до рідного слова, вчать дорожити честю сім'ї, роду, школи.
   Баня-Березівську школу відвідували письменники нашого краю Степан Пушик, Тарас Мельничук, Богдан Томенчук, Василь Шкурган.З баня-березівчан, котрі торкнулися художньо-поетичного слова, є Ганна Лазарович, Марія
Лазарович, Мирослав Голинський, Василь Томащук. Великі надії дає літературно-краєзнавчий гурток „Струмочок".
   Саме школа врятувала баня-березівчан від безнадії і духовної темряви. Ось уже протягом 70-ти років окрилює і надихає юні серця творити себе, підносити своє рідне село, працювати для своєї держави; любити свою мову і свій мальовничий край. Школа-матір окриляє, дарує знання, дає поштовх, щоб злетіти, бо людина без крил не живе, і село без крил не процвітає, а держава - без крил не має майбутнього.

Книга Гуцульщина літературна - Баня-Березівська загальноосвітня школа І-ІІ ст.

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!