Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
П'ятниця, 20 жовтня, 2017

Гуцульщина літературна

Оксана Блащук - Балада про вівчаря

  Балада про вівчаря

В полонині на калині зозуля кувала,
Молодому пастухові так вона казала:

" Вівчарику, вівчарику, чом за милов плачеш.?
Вона заміж скоро вийде - більше не побачиш".

Сказав вівчар до зозулі:" Зозуле - сестрице,
Не край моє серце й душу, бідная вдовице.

Мила заміж не виходить, бо мене кохає
І щоденно у віконце мене виглядає".

"Вівчарику, милий брате, чом мені не виріш?
Поїдь лишень додомочку то і перевіриш".

Віє вітер в полонині, колише калину.
Сів вівчарик на коника - додому полинув.

Уже вечір, нічка темна, соловей співає.
Прибув вівчар до милої, в вікно заглядає.

Заглядає чорнобривий, а сум серце крає
Бо у хаті його мила другого кохає.

Постукав він у віконце разочок, другенький -
Вийшла з хати дівчинонька, скрикнула: "Миленький!"

І хотіла дівчинонька його обійняти,
А він її вже відштовхнув і почав казати:

"Дні і ночі я трудився для тебе, миленька.
А ти мені і зрадила - бувай здоровенька".

Ой сів вівчар на коника, та й на вороного,
А дівчина заплакала - жаль стало милого.

Сонце сходить за горою, день вже наступає,
А вівчар блукає лісом, смерті десь шукає!

Вже і місяць пролетів, другий ось почався.
Від вівчарика ні слуху. Куди ж він подався?

Плаче його стара мати :"Сину мій, синочку!
Де ж ти дівся ? Хто прихилить мою головочку?

Та його вже не побачать ні мати, ні люди,
Бо в чужині йому куля та й пробила груди.

У чужині на яворі зозуля кувала,
Бо могилу вівчарика вона пострічала.

Пострічала могилоньку та й заголосила:
"Вівчарику, вівчарику любов тебе вбила".

Книга Гуцульщина літературна - Акрешірська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!