Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
Середа, 18 жовтня, 2017

Гуцульщина літературна

Праісторична батьківщина князя роси - Уторопи

                                   Праісторична батьківщина князя роси

   Тривожне і тихе, повне чарівних невловимих звуків, багатюще на пахощі і кольори, величне, гостелюбне і хлібосольне, повне чар і блиску у небесній високості та глибині сонної річечки Уторопець - наше гуцульське село Уторопи.
    Про Уторопи ми довідуємося з грамоти 1367 року, в якій записано, що польський король Казимир ІІІ віддав соляні копальні в Уторопах на Гуцульщині бояринові Вахну Тептуху з Тисмениці.
    Соляні джерела наші прадіди називали ропою. Вони казали: «Утут ропа», або «От ропа». Звідси походить назва - «Уторопи».
   Історію нашого села з праісторичних часів до нашого періоду відтворює академік АН вищої школи України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки України Володимир Грабовецький в книзі «Уторопи: сторінки історії». Це перша, написана на професійному рівні, книга, де літопис села поданий на першо-джерельному матеріалі...
   Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на Дереві Утороп має кожен із нас, уторопчан.
   Кажуть, що людина без роду - це листочок, відірваний від дерева. Як гілка міцно зростається із стовбуром, що її не відламати, так і наша уторопська родина ніколи не ослабне, поки споживає і буде споживати багатства землі-матінки через мову, звичаї, свята, обряди, пісні, перекази, легенди, казки, прислів'я, приказки.
   Здається, Уторопи - невеличке гуцульське село, але в ньому народились, жили, працювали відомі діячі національно-визвольної боротьби, визначні літописці, письменники, знані вчителі, організатори культурного життя, які своєю творчістю, працею збагатили національну і духовну культуру.
   До таких прогресивних діячів належить Петро Іванович Ступницький - автор двох відомих нам цікавих «Пам'ятників  Це записки про останнє перебування запорізьких козаків на Буковині та Прикарпатті в 1771. «Пам'ятник» - невелике, проте важливе джерело для вивчення історії Гуцульщини кінця XVII - першої половини XIX століття.
   Про життя та діяльність Петра Ступницького залишилося мало біографічних даних. Народився він у липні 1785 року в с.Уторопах. Виріс у цьому краю, тут шанували його як освічену людину. Добре володів українською, польською та німецькою мовами. Цікавився історією Галицького краю, зокрема, рідної Гуцульщини. Помер в 50-х роках 19 ст., оскільки останній запис у своїй хроніці зробив у 1849 році.
  В Уторопах в 1802 році народився греко-католицький священик, громадський і культурний діяч, посол до австрійського парламенту Кирило Блонський. Він активно виступав на захист українського народу, рідної освіти. Кирило Блонський належав до українських просвітителів, продовжував ідеї «Руської Трійці» - Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького, Антона Могильницького. Деякі дослідники вважають, що К.Блонський був у тісних зв'язках із коломийськими просвітителями М.Вере-щинським, І.Озаркевичем, Михайлом і Теодором Білоусами, Й.Кобринським, Г.Ількевичем. Здається, під впливом останнього він збирав народні пісні на Станіславщині, працював над українською граматикою і писав поезії. На жаль, творча діяльність К.Блонського ще мало вивчена.
   Захоплювались чарівною мальовничістю села Уторопи видатні діячі української культури і науки, які проїжджали через село в кінці XIX - на початку XX століття на Косівщину для відпочинку і творчої наснаги - Михайло Драгоманов (1875), Василь Стефаник (1899), Леся Українка (1902), Іван Франко (1909-1914), Володимир Гнатюк (1900-1914), Михайло Коцюбинський (1911), Гнат Хоткевич (19061912), Михайло Грушевський (1912-1914), Іван Крип'якевич (1925, 1935).
    В Уторопах проживав гуцул І.Васильківський, який знав багато приповідок, легенд, оповідань. За якісь провини він був ув'язнений і сидів у Коломийській в'язниці. В 1880 році Іван Франко, перебуваючи в Коломийській тюрмі, записав від в'язня І. Васильківського багато приповідок і пісень, які згодом використав у своїй творчості.

Книга Гуцульщина літературна - Уторопське навчально-виховне об'єднання

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!