Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 180
П'ятниця, 17 листопада, 2017

Гуцульщина літературна

Олена Тріщук - Моє Сокільське

 Оленка Тріщук -уховне піднесення: очам відкривається радість і студентка ІІІ курсу філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, вихованка Тюдівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Любить красу природи, дітей, мріє стати вчителем української мови та літератури. Вдячна Богові за те, що дав талант творити за допомогою поетичного слова. Зараз Оленка по-новому осмислює життя, пише нові роздуми і просто-напросто живе у творчості.

            Моє Сокільське

    О рідна земле! Прикарпаття миле!
    Моя колиско, матінко моя...
    Я тішуся, пишаюся тобою,
    Люблю тебе, - в тобі моє життя!

   Яскраве сонце ледь піднялося над горизонтом, воно своїм теплом ніжно огорнуло долину, що розкинулась ліворуч бурхливої річки. Соняшникові жовтогарячі промінці торкнулися грайливої хвилі бистроплинного Черемоша, вічнозеленої гордої смереки, червонопикої красуні-калини, що задивилась у небесну голубінь, яка забавляла рибки на дні річки. Долина ця - чудотворча, це моє рідне село, мій рідний Тюдів, перлина моєї душі, перлина всієї Гуцульщини.
   Саме тут, серед цієї надзвичайної краси, у підніжжі казкових зелених гір, на мальовничому кам'яному урвищі -Сокільській скелі - народні митці, волелюбні нащадки опришків села Тюдів, Малого і Великого Рожинів, самотужки витесали з гірського білого каменя в 1862 році українському народному поету, Великому Сину України, славному Тарасу Григоровичу Шевченку шестиметровий монумент. Цей пам'ятний знак Тарасу Григоровичу Шевченку вважається першим не тільки в Україні, а й у всьому світі, в чому й проявляється любов і повага гуцулів до Кобзаря.
   ... Могутня хвиля гірського Черемоша бурхливо б'ється об берег і, неначе струни цимбалів, торкається мого серця.
   А очі біжать по безмежній поверхні бурхливих хвиль, і тут народжуються казкові спогади босоногого дитинства. Дитинство... Гомінке дитинство... Оживають у моїй пам'яті хвилини, які ніколи не згаснуть у душі, спогади, які вкарбувалися в пам'яті назавжди.
   Пригадую, як ще з ранніх дитячих літ моя сім'я намагалася запалити в моїй душі і серці той незгасимий вічний вогник любові і поваги до нашого великого Кобзаря. Моя прабабуся розповідала, як вона, ще будучи малою, довгими зимовими вечорами засвічувала невелику лампу, а то й каганець, і уважно починала читати дорогоцінну книгу "Кобзар". Ще до читання вона старанно витирала вкриті зморшками натруджені руки і брала священну книгу з великою обережністю, а в її очах світилася безмежна любов до неї ...
  Не дивно, що Тарас Григорович Шевченко завоював таку повагу у людей, адже він завжди був на стороні простого люду, в своїх творах викривав ненажерливе жорстоке панство, закликав народ до непокори, до єдності. Писав, що саме "в єдності - сила народу". А й справді, ці слова були актуальними не тільки тоді, а й тепер, і будуть такими завжди. Великий поет бачив майбутнє... Його слова вічні, заповітні, тому він справді гідний нашої поваги. Кобзар єднає нас своєю поезією, своїм невмирущим словом.
   Шевченко має незмірно великий вплив на наше духовне життя, ми не можемо уявити собі Україну без Шевченка, як не можем уявити її без героїчного українського народу, без її славної історії. Велич Шевченка в тому, що з ним люди відчувають себе достойнішими, з ним бачать проникливіше, з ним навколишній світ чудовіший, прекрасніший. Читаючи його, відчуваєш справжнє дтепло життя. Величезний вінок слави сплітають народи нашому Кобзареві. Нині Шевченко не лише національна гордість нашого народу, він-гордість всього людства.
  Любов до великого Кобзаря України, який мріяв про світлу долю людей праці, кожного року збирає тих, хто поважає національні почуття, національну єдність кожної людини.
 Ще здавна в кожній оселі на покуті під вишитими рушниками висів портрет Шевченка. У нас і донині зберігся вишитий моєю бабусею "Заповіт" Шевченка, як реліквія. Кобзар закликав любити Україну, берегти її, жити в мирі: Любітеся, брати мої, Вкраїну любіте.
    Славний поет вірить у світле майбутнє, змальовує новий лад як царство рівності: І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі. ...Століттями стоїть Сокільська скеля, як символ віків, свідок вікових подій, з якої бронзовий Тарас мудрим зором оглядає захмарене високогір'я, бистроплинний Черемош, а коли на Верховині заграє трембіта, в її урочистому і гордому звучанні відчувається відгомін здійсненої мрії великого Кобзаря, довгий час пам'ять про якого злі загарбники, вороги намагалися стерти в наших серцях. Саме тому нам потрібно жити в єдності один з одним, адже цього нас вчить невмирущий Кобзар - славний Тарас Григорович Шевченко. Саме таким шляхом ми зможемо піднести на ще одну сходинку вище і нашу славну державу.

Книга Гуцульщина літературна - Тюдівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!