Вівторок, 19 вересня, 2017

Агрострахування підлаштовується до потреб сільгоспвиробників

Рівень агрострахування в нашій країні вже найближчим часом може, як мінімум, подвоїтися. Це стане можливим за умови, якщо буде схвалена Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції. Таку думку висловив віце-президент Спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України, керівник фермерського господарства «Муравський шлях», що на Харківщині, Віталій ЛЬВОВ.

- Для страховиків проект Концепції – очікуваний документ. А як його сприйняли сільгоспвиробники?

- Питання агрострахування вельми важливий для розвитку аграрного сектору України. Та, на жаль, це серйозне питання у нас вкрай повільно просувається. Ми наразі перебуваємо на самісінькому початку шляху. За статистикою відомо, що аграрні ризики у нас страхують близько 3-5% сільгосппідприємств. В той же час, як у деяких країнах Європейського Союзу, Канаді, США страхуванням охоплені 90-95%.

Чому так відбувається? Одна з причин – недостатня підтримка питання на законодавчому рівні. Два роки тому був ухвалений Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Він дуже серйозний і вже обріс досить значною кількістю нормативних актів, що регулюють його реалізацію. Закон створив певну структуру агрострахування в нашій країні. Згідно з ним, було створено Аграрний страховий пул. І от, лише зараз, ми розглядаємо Концепцію розвитку страхової справи в Україні, хоча саме вона мала передувати цьому та іншим підзаконним та нормативним актам. А у нас вийшло – віз попереду коняки.

Однак зараз, коли накопичено певний досвід у цій справі, необхідна термінова реалізація комплексних заходів на державному та громадському рівні, які прискорять розвиток агрострахування, підвищать його запитаність агровиробником та відповідальність страхових компаній. Тому розгляд Концепції є актуальним.

- За словами розробників проекту Концепції, у створюваній системі агрострахування пріоритет надається аграріям. Чи дійсно їх інтереси враховуються на повну міру?

- Тут можна говорити про обов'язки та баланс інтересів трьох суб'єктів. По-перше, інтерес товаровиробників. І це все приватний бізнес. Друга складова – страхові компанії. Це також бізнес-структури. А от третя, головна складова, - держава з її законами, регуляторними актами, нормативами, саме вона забезпечує «правила гри».

Думаю, у цій тріаді всі повинні працювати на рівних умовах. Лише в цьому випадку буде забезпечений спільний успіх.

- Одна з проблем нинішнього агрострахування полягає у відсутності довіри сільгоспвиробників до страховиків. Чим це зумовлено, і як це питання вирішуватиметься в нових умовах?

- На жаль, в Україні взагалі існує недовіра до бізнесу, особливо, до страхування. У нас зараз кілька сотень страхових компаній. Страхуванням аграрних ризиків займаються 24 компанії. Вони отримали відповідні ліцензії. Такий порядок був наведений недавно. І це позитивний момент.

Чому фермери не вельми довіряють страховикам? Ще недавно селяни, коли зверталися до страхової компанії, отримували договір на 3-4 сторінках, надрукований дрібними літерами, в якому було приховано стільки підводних каменів, що розібратися з ними було дуже складно. Тому часто виникали ситуації, коли аграрій у страховому випадку залишався ні з чим. Селяни за своєю психологією консервативні, а такі «уроки» додавали їм скептицизму.

Довіру треба завойовувати. Страхові компанії повинні боротися за клієнта. Треба проводити серйозну інформаційну, роз'яснювальну роботу. А держава повинна чітко регламентувати правила роботи на цьому ринку та контролювати їх виконання.

- Керівник Агрострахового пулу Віталій Самарський переконаний, що всі страхові компанії, які надають послуги з агрострахування, мають входити до складу його структури. Чи не позначиться це на монополізації агрострахового ринку?

- Наразі до Агрострахового пулу входять 4 компанії. Вони були відібрані за певними критеріями. І вже змогли заявити про себе позитивним чином.

Та час показав, що Агростраховий пул треба розширювати. Ми вже згадували 24 сертифіковані страхові компанії, частина з яких можуть увійти до його складу. Я вважаю, що він може розширитися до 10 компаній, які ми знаємо як партнерів, що активно та надійно працюють.

Я не думаю, що Пул може монополізувати агрострахування. Нехай страхові компанії прагнуть потрапити до Агрострахового пулу. Там достатньо чітко виписані правила гри. Вони користуються стандартними страховими продуктами, вирішують питання перестрахування тощо.

- Проект Концепції передбачає, що державна допомога, яку надають сільгоспвиробникам, у обов'язковому порядку повинна страхуватися. Чи може це призвести до різкого здорожчання цієї допомоги, і чи захочуть аграрії надалі користуватися нею?

- Зараз сільгосппідприємство страхується на добровільних засадах. Та якщо воно бере кредит у комерційному банку, то там вимагають обов'язкового страхування. Бо ж під заставу ідуть посіви, найчастіше – озимої пшениці. А вона перебуває у зоні ризику.

Раніше держава давала прямі дотації сільгоспвиробникам, і для їх отримання також необхідно було застрахуватися.

Тепер Агростраховий пул хотів би закласти до Концепції таке положення. Бо це – гарантія їхньої майбутньої роботи. Та в бюджеті 2014 року практично нема прямої підтримки сільгоспвиробників. Навряд чи варто на неї чекати і 2015 року, враховуючи наші реалії. Хоча ми погоджуємося, що будь-яка державна допомога повинна страхуватися.

Згідно з нашим законодавством, якщо виробництво сільськогосподарської продукції фермера складає 75% і більше, він має право перебувати на спеціальній формі оподаткування. Скажімо, я продаю на 100 тис. грн. пшеницю, яку виростив, і 20% ПДВ перераховую на спецрахунок. Ці гроші не відходять державі, я їх можу використати на придбання засобів захисту рослин, на обігові кошти, навіть на зарплату. Це непряма підтримка держави, і вона вельми суттєва. В цілому по Україні, за оцінками спеціалістів, вона складає 10 млрд. грн. на рік. Без такої непрямої підтримки наше сільське господарство було б не лише неконкурентоспроможним, але й загалом нормально не розвивалося б.

Змусити страхуватися всіх тих, хто користується такими непрямими дотаціями, непросто. До цього треба підходити дуже обережно.

- Чи вдасться в умовах економічної кризи та гострої нестачі бюджетних коштів відродити механізм субсидованого агрострахування, в якому зацікавлені сільгоспвиробники, та й страховики так само?

- Я глибоко переконаний, що для ефективної роботи механізму агрострахування державі необхідно передбачити її пряму підтримку. Україна має дуже великі кліматичні ризики і деякі інші, приміром, цінові. Для нашого фермера саме цінові ризики інколи є найстрашнішими. Торік, коли ми зібрали врожай пшениці, ціна за 1 тонну продовольчої пшениці 3 класу була на рівні 1250-1350 грн. А в квітні-травні вона підстрибнула до 2700 грн., тобто, вдвічі. Я вже не кажу про ризики коливання валютного курсу долара, який цього року призвів до здорожчання весняної посівної на 20-30%.

- На аграрному ринку представлені як дрібні, так і великі сільгоспвиробники. На кого більше розрахований проект Концепції агрострахування?

- Наше законодавство та фіскальна політика не розділяють малих чи великих сільгоспвиробників. Однак великі агрохолдинги, які мають 50 тис. і більше гектарів, це, зазвичай, транснаціональні компанії, які переважно вирішують всі свої ризики через зарубіжні страхові компанії.

Тому фактично агрострахування спрямоване на малі та середні фермерські господарства, які мають від ста до кількох тисяч гектарів землі. Саме вони найбільш вразливі щодо різних ризиків та потребують захисту.

- Передбачається, що проект концепції розвитку агрострахування ще до його подання до Кабінету Міністрів буде відпрацьований до дрібниць і потому, як отримає урядове благословення, запрацює на повну силу. Що для цього робиться вже зараз?

- Питаннями розвитку агрострахування в Україні займається ряд структур. Говорячи про неурядові організації, я хочу, насамперед, згадати Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні». Багато років його очолює професор Гарі Роше. Проект зробив чимало для об'єднання інтересів агровиробників та страхових компаній, для співпраці з державними структурами. Він підготував ряд стандартних страхових продуктів, які нині активно використовуються на агростраховому ринку. Він також сприяв створенню Агрострахового пулу. Можливо, за ці роки ми не змогли вирішити всі питання, та тепер у нас є досвід, ми знаємо, чого хочемо і як цього досягати.

Нині дуже важливою є інформаційна кампанія, яку розгортає Агростраховий пул. Треба не просто роз'яснити переваги агрострахування, але й отримати зворотній зв'язок, насамперед, від товаровиробників, і зрозуміти, що необхідно зробити, аби така Концепція була спрямована на досить велику перспективу.

Сьогодні товаровиробники пропонують ухвалити державну програму агрострахування в Україні. Цю пропозицію ми вже озвучили на нараді в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Державна програма передбачає чіткий план дій та відповідне фінансування – не зі стабілізаційного фонду, а з бюджету. Вона може бути ухвалена на 5, 10 і більше років. Наприклад, вона могла б стати складовою програми Міністерства аграрної політики та продовольства «Розвиток агропромислового комплексу до 2020 року».

Тож важливо ухвалити Концепцію, яка може лягти в основу такої програми.

- Як ухвалення Концепції може позначитися на рівні агрострахування в Україні?

- Я думаю, що впродовж 2-4 років ми можемо досягти охоплення агрострахуванням 10-12% ризиків. Це було б дуже суттєво.

Україна схильна до великих кліматичних ризиків і, на жаль, не лише до них. Справедливо претендуючи на роль світового лідера з виробництва сільгосппродукції, ми жодним чином не повинні нехтувати агрострахуванням. Тож треба працювати.

Роман НЕЧИПОРУК, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для kosiv.info

Косівщина - Різне та цікаве