Вівторок, 23 травня, 2017

Нам би підтягнутися до кіпрського рівня агрострахування

Необхідність впровадження сучасного агрострахування, яке б на повну міру відповідало кращим світовим стандартам та національним особливостям, у нашій країні назріла вже давно. Для прискореного вирішення цього питання недавно було розроблено проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Про особливості цього документу розмовляємо з генеральним директором об'єднання страховиків «Аграрний страховий пул» Віталієм САМАРСЬКИМ.

- Що підштовхнуло до необхідності підготовки проекту Концепції?

- Підштовхнуло саме життя. Ми знаємо, що Україна входить до числа світових лідерів з виробництва сільськогосподарської продукції, посідає провідні позиції з виробництва багатьох культур – соняшника, ячменю, пшениці, кукурудзи. Разом із тим у нас відсутня ефективна загальнодержавна система страхування сільськогосподарських ризиків, яка забезпечила б належний захист як для агровиробників, так і для державних інвестицій. Ринок агрострахування охоплює лише близько 5% українських сільгоспвиробників. У розвинених країнах цей показник впевнено перевищує 60%, а в деяких сягає навіть 100% (на Кіпрі, в Ізраїлі, наприклад). Необхідність активного розвитку агрострахування показала, що створення такої Концепції нам просто необхідне.

- Хто ініціював розробку проекту Концепції, і як на цю ідею відреагував агростраховий ринок?

- Ідея належала Аграрному страховому пулу. Ми сформулювали свої пропозиції, узгодили їх зі страховими компаніями-учасниками Пулу. А також звернулися до Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з пропозицією про співробітництво у цьому питанні, оскільки давно та плідно працюємо з ними, знаємо весь багаж і досвід, які вони мають. І на сьогоднішній день ми вже отримали відчутний та предметний результат з розробки Концепції. Сьогодні свої пропозиції ми передали для узгодження до Міністерства аграрної політики та продовольства.

Чи активно страховий ринок відреагував на нашу роботу? Наразі не дуже, очевидно, через останні політичні події, які позначилися на різних процесах в державі. Не виключаю, що всі чекають на фінальний варіант цієї Концепції Тому ми сподіваємося, що всі зацікавлені сторони обов'язково підключаться до її обговорення і до наступного її втілення, коли вона буде ухвалена.

- Хто готував проект Концепції, і чи залучалися до цієї роботи зарубіжні експерти?

- Проект Концепції готували юристи IFC спільно з фахівцями Агрострахового пулу. Тепер свої зауваження та пропозиції повинні висловити спеціалісти Мінагрополітики. Ряд коментарів та рекомендацій також отримано від міжнародних консультантів компанії «Агроіншуранс Інтернешнл», які мають досвід подібної роботи на території країн СНД та центральної Європи. Також ми опублікували Концепцію у себе на сайті, щоб з нею могли ознайомитися та висловити свої пропозиції всі бажаючі.

Я розповідав про Концепцію на Карпатській конференції ще в лютому, де були присутні учасники страхового ринку – близько 50 компаній. Тобто, ринок про нашу розробку знає, і всі бажаючі можуть у будь-який момент приєднатися до обговорення. Таким чином, вона не буде кулуарним документом, ми прагнемо зробити цю роботу максимально відкритою та прозорою.

- Які основні вимоги до вітчизняного агрострахування закладені в проект Концепції, і чи відповідають вони міжнародним правилам агрострахування?

- Основні завдання, які ми ставимо при побудові Концепції, це захист інтересів аграріїв та держави шляхом мінімізації збитків сільськогосподарських виробників, страховиків через механізми розподілу ризиків серед них. Тобто, всі сторони, які беруть участь у цьому процесі, так чи інакше, перебирають частину ризиків на себе, тим самим диверсифікуючи їх.

Створення чіткого прозорого механізму співпраці між аграріями, державою, страховими компаніями та іншими учасниками сільськогосподарського виробництва дозволить вирішити основні завдання захисту аграріїв від катастрофічних ризиків. Також одне із завдань – це забезпечення належного страхового покриття, зменшення розміру збитків у разі настання таких ризиків за рахунок їх диверсифікації на всій території України.

Ці завдання відповідають міжнародним правилам та підходам, вони вже схвалені деякими учасниками міжнародного страхового та перестрахового ринків. На зустрічі з представниками швейцарської компанії Swiss Re у Цюріху ми обговорювали нашу Концепцію, я її стисло їм презентував. І компанії Swiss Re, і перестраховому брокеру – компанії Bruno Sforni Концепція видалася вельми цікавою, вони побачили в ній і раціональне зерно, і здоровий підхід, і відповідність європейським вимогам. Ми отримали від них позитивні відгуки.

- Якою мірою проект Концепції відповідає інтересам сільгоспвиробників?

- Наша позиція така, що система агрострахування в Україні, насамперед, повинна бути зорієнтована на агровиробників та враховувати їх інтерес. Головний інтерес агровиробника, на мою думку, це захист власних інвестицій, захист власного бізнесу. І якщо ризики сільгоспвиробництва застраховані, то у випадку настання якоїсь ризикової події агровиробник отримує гарантоване відшкодування. Для аграріїв багато важить упевненість у завтрашньому дні, це дуже важливий позитивний стимул для роботи.

- Чи передбачає проект Концепції партнерство між державою, страховим та аграрним бізнесом?

- Партнерство держави, агровиробника та агростраховика має стати наріжним каменем Концепції, що розробляється. Лише за дотримання інтересів усіх сторін ми зможемо досягти максимально позитивного ефекту.

- Як, за умови затвердження Кабінетом Міністрів, Концепція може позначитися на ситуації на агростраховому та аграрному ринках?

- З одного боку, впровадження Концепції неминуче призведе до невеликих додаткових витрат агровиробників у вигляді сплати страхових премій. Але, з іншого боку, такий підхід дозволить забезпечити належний захист інтересів аграріїв – об'єктів державної підтримки, а також економічної та продовольчої безпеки України в цілому.

Окрім того, збільшиться капіталізація страхових компаній, що дозволить страховикам, відповідно до положень чинного законодавства України, збільшити сплату податків з отриманих сум страхових премій, що, в свою чергу, призведе до додаткових надходжень грошових коштів до державного бюджету України, яких він так потребує сьогодні.

- Яку вигоду за успішної реалізації положень Концепції зможе отримати держава?

- У державному бюджеті України 2014 року на надання державної підтримки сільському господарству передбачено понад 2 млрд. гривень. Хотілося б зазначити, що законодавство України передбачає разом із наданням сільському господарству безпосередніх бюджетних дотацій також можливість обрання сільськогосподарським виробником особливих режимів оподаткування та пільг, що призводить до зменшення надходжень до державного бюджету. Заразом майже всі види надання державної підтримки та пільг не передбачають на сьогоднішній день дієвого механізму захисту інтересів держави та сільгоспвиробників у випадку загибелі, втрати, знищення об'єкту надання державної підтримки. Такий підхід є цілком хибним.

Концепція, яку ми пропонуємо, якраз і дозволяє захистити державні кошти та забезпечити додатковий контроль над виконанням технічних умов виробника.

Держава, виділяючи якісь гроші та укладаючи договір страхування з агровиробником, буде впевнена в тому, що інвестиції, прямі чи опосередковані, захищені через це страхування. У цьому випадку навіть за настання катастрофічних ризиків держава буде впевнена у поверненні виділених коштів, фермерські господарства отримають відчутну підтримку і зможуть краще здійснювати контроль над технологіями виробництва.

- Чи достатньо активно ви лобіюєте ідеї, що закладені в проекті Концепції?

- Основної допомоги у лобіюванні цієї Концепції ми очікуємо від Міністерства аграрної політики та продовольства. Як я вже згадував, наразі ми проходимо етап узгодження позицій всіх сторін, залучених до роботи над Концепцією. Коли ми вийдемо на узгоджений її варіант, думаю, його можна буде більш активно просувати та лобіювати.

Ще одним важливим інструментом популяризації Концепції є інформаційна кампанія, яку вже починає розгортати Агростраховий пул. Ми надамо можливість всім зацікавленим сторонам не лише всебічно ознайомитися з документом, але й ухвалити свідоме рішення та долучитися до його подальшої реалізації. Публічна дискусія, котру ми ініціюємо, покликана вивчити різні думки та пропозиції від усіх учасників ринку – це відповідає кращим європейським та міжнародним практикам. Якщо хочете, побічно ми також беремо участь у євроінтеграційних процесах України.

- Коли ви плануєте передати проект Концепції на затвердження до Кабінету Міністрів?

- Очікуємо, що це відбудеться після остаточного узгодження всіх технічних деталей даної Концепції з агровиробниками, Міністерством аграрної політики та продовольства, із страховими компаніями та Нацкомфінпослуг. Необхідно, аби всі висловилися і внесли свої зауваження та рекомендації. Ми хочемо розуміти, що врахували точки зору всіх учасників ринку, їх побажання та інтереси. Нам потрібен зважений, збалансований документ, аби не переробляти його навздогін. Він має стати на багато років фундаментом розвитку агрострахування в Україні. Сподіваємося, що до осені ми вже отримаємо добре підготовлений документ. А в даний момент продовжуємо працювати у штатному режимі, забезпечуючи понад 400 господарств по всій території України страховим захистом сільськогосподарських культур, які вони вирощують.

Сергій ГЕРАСИМЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для kosiv.info

Косівщина - Різне та цікаве