Середа, 24 травня, 2017

На Дніпропетровщині влада встановила діалог із громадськістю

Якби учасники земельної реформи в повному обсязі володіли інформацією про її цілі та завдання, вона б здійснювалася набагато швидше, ніж зараз. Ця думка пролунала під час прес-конференції, яка недавно відбулася в Києві.

Тема прес-конференції була сформульована оптимістично, але без іронії: «Земельна реформа без проблем?!». Саме так: із знаками запитання та оклику. Її організатори зібрали журналістів, аби розповісти про підходи, які знайшли на Дніпропетровщині, щоб мінімізувати проблеми, котрі супроводжують реформування земельних відносин.

Підвищений інтерес столичної преси до Дніпропетровщини не випадковий. Цей край завжди славився не лише своєю металургійною промисловістю, важким машинобудуванням, але й розвиненим агропромисловим комплексом. І багато з того, що апробовувалося в цьому регіоні, згодом пропонувалося всій країні для наслідування.

Схоже, що подібна ситуація складається й цього разу. Справа в тому, що з початку цього року Дніпропетровщина взялася за реалізацію амбіційного проекту щодо впровадження земельної реформи в окремо взятій області. І весь цей час успішно втілювала його в життя.

Це не означає, що вся область лише те й робила, що втілювала згадуваний проект. У перших лавах виступала громадська організація з довгою назвою – «Громадянська платформа впровадження земельної реформи у Дніпропетровській області». Частіше її називають просто – «Громадянська платформа».

«Громадянська платформа» займалася вирішенням багатьох і, що дуже важливо, - серйозних питань у рамках двох проектів. Перший з них називався «Земельна реформа без проблем» і був покликаний провести інвентаризацію проблем у земельній сфері та визначити шляхи їх розв'язання на трьох рівнях: місцевому (районному), обласному та національному. Проект реалізовувався за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Дніпропетровської обласної ради та Асоціації місцевого самоврядування.

У рамках цього проекту «Громадянська платформа» вивчала ставлення сільських жителів області до земельної реформи, виявляла та, за можливістю, вирішувала ті проблеми, з якими вони стикаються.

З цією метою були визначені 5 пілотних районів із 22 в області. Серед них виявився Криничанський, Покровський, Петриківський, Дніпропетровський та Криворізький. Саме тут «Громадянська платформа» й розгорнула свою основну діяльність з відпрацювання механізмів спільного вирішення громадськістю та владою проблем у сфері земельних відносин. Для цього в районах створювалися експертні групи, які обговорювали чинні проблеми та напрацьовували шляхи їх розв'язання. Також було проведено соціологічне опитування. Отримані 500 анкет стали для спеціалістів предметом особливого вивчення.

У рамках другого проекту «Громадянська платформа» надавала юридичні послуги сільському населенню у земельних питаннях, проводила групові та індивідуальні консультації для сільських мешканців, інформувала їх про особливості земельного законодавства, про порядок державної реєстрації земельних ділянок тощо. Ця робота здійснювалася в рамках проекту «Надання первинних та вторинних юридичних послуг сільському населенню та власникам особистих селянських та фермерських господарств області стосовно прав власності на землю в Дніпропетровській області», який підтримав Проект USAID «АгроІнвест».

Особисті зустрічі підкріплювалися дистанційним контактуванням. З цією метою при «Громадянській платформі» було відкрито «гарячу лінію». Часом вона справді ставала гарячою, оскільки бажаючих додзвонитися до неї та отримати від юристів консультацію із земельних питань було чимало.

Юрист «Громадянської платформи» Лариса Василенко пояснила, що надання юридичних послуг було дуже своєчасним. Річ у тому, що на початку нинішнього року вітчизняне земельне законодавство зазнало значних змін. І було дуже важливо донести їх до сільських жителів, оскільки вони їх стосувалися напряму.

Попит на юридичні послуги був таким високим, що до роботи довелося залучати студентів юридичних вузів. У даному випадку спрацював бартер – сільські мешканці отримали від них необхідні послуги, а студенти набули значного досвіду роботи, який, звісно, стане їм у пригоді в майбутньому.

Щоправда, призналася керівник проекту Олена Васильєва, «студентське» ноу-хау виявилося вимушеним. У Дніпропетровській області відчувається гостра нестача практикуючих юристів-земельників. Тепер є всі підстави вважати, що «Громадянська платформа» долучилася до вирішення цього кадрового питання.

«Громадянська платформа» не лише прагнула допомогти селянам вирішувати наявні юридичні питання, але й поєднати зусилля громадськості та влади й спрямувати їх на розв'язання земельних проблем.

Цей напрямок у роботі «Громадянської платформи» перший заступник голови Дніпропетровської обласної ради Анатолій Адамський вважає чи не найважливішим. Він переконаний, що будь-яка реформа повинна розпочинатися з діалогу влади з населенням, а земельна, яка по праву вважається найскладнішою серед інших реформ, - тим паче.

За словами Анатолія Адамського, завдяки проекту «Земельна реформа без проблем» та його реалізатору «Громадянській платформі» вдалося класифікувати наявні в земельній сфері проблеми. За розв'язання менш складних взялися районні органи влади, до більш складних підключилася область, та виявилися й такі проблеми, увагу на яких зосередить Київ.

Анатолій Адамський не виключає, що з часом досвід роботи проекту «Земельна реформа без проблем» буде перенесений на всю область. Адже він дозволяє ці проблеми вирішувати.

Мрія Анатолія Адамського – перенести досвід роботи «Громадянської платформи», яка зуміла згуртувати навколо себе не лише прибічників, але й опонентів земельної реформи (бо ж чути треба всіх!) на всю Україну. І стало зрозуміло, що вкотре Дніпропетровська область продемонструвала, як можна вирішувати непрості питання задля того, щоб спростити життя.

Анатолій Адамський переконаний, що це не якийсь прожект. Важливий сам по собі не лише досвід роботи «Громадянської платформи», але і її напрацювання, зокрема, викладені в брошурі «Інструментарій та механізми спільного розв'язання громадськістю та владою проблем у сфері земельних відносин». Її поява також стала результатом роботи проекту «Земельна реформа без проблем». Пропоновані підходи могли б зацікавити багатьох спеціалістів із земельних питань з інших областей.

Ідею повторення досвіду роботи «Громадянської платформи» підтримав головний юридичний радник Проекту USAID «АгроІнвест» Павло Кулинич. Проекту, який спільно з громадською організацією «Український освітній центр реформ» з кінця попереднього року реалізує широкомасштабну інформаційну кампанію «Моя земля – моє право».

В ексклюзивному інтерв'ю Павло Кулинич сказав: «Така робота є дуже перспективною. Вона дозволяє донести до людей потрібну їм інформацію. Я переконаний, що подібні проекти слід впроваджувати і в інших регіонах, бо там селяни також стикаються із земельними питанням і багато з них не знають, як їх вирішувати».

На питання «чи вдасться знайти достатню кількість донорів для таких проектів?» Павло Кулинич відповів: «Я не думаю, що для цього потрібні великі кошти. І, як показує практика, хороші ідеї знаходять таких само хороших донорів».

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для kosiv.info

Косівщина - Різне та цікаве