Середа, 24 травня, 2017

Експерти IFC зміцнюють партнерство між банками та аграріями

Сільгоспвиробники жаліються на дороговизну банківських кредитів, які часом значно перевищують 20% річних. За таких умов, твердять вони, забезпечити високу рентабельність агровиробництва та витримати гостру конкуренцію зі своїми закордонними колегами за внутрішній та зовнішній ринки майже нереально.

Банкіри на словах готові кредитувати сільське господарство, але агрокредитування розвивається повільно, потреби господарств у коштах задовольняються лише частково. Тож чому банкіри доволі насторожено дивляться у бік АПК і що треба зробити для того, аби вони порозумілися з аграріями? Про це інтерв'ю з керівником Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрофінансування в Україні» Михайлом ПАВЛИЧЕНКОМ.

- Сьогодні в Україні спостерігається доволі дивна ситуація: фермери жаліються на брак обігових коштів, а комерційні банки – на надлишок кредитних ресурсів. Чому так виходить?

- Чи є в банках справді надлишок кредитних ресурсів? Бо якщо є, то кредити мали б дешевшати, а вони лишаються дорогими. Можна було б зрозуміти дорожнечу кредитів, якби в Україні була висока інфляція. Наприклад, при інфляції у 15% банки могли б залучати кошти, скажімо, під 17% річних і надавати кредити під двадцять з лишнім відсотків. Але сьогодні офіційна українська статистика показує нам інфляцію лише у кілька відсотків, а відсоткові ставки за кредитами тягнуть до 30%. То ж у чому справа?

Одне з можливих пояснень полягає у тому, що насправді інфляція є значно вищою. Інше можливе пояснення таке: насправді існує навіть певний дефіцит грошових коштів для банків, тому вони, аби залучити грошові ресурси, мусять пропонувати високі відсоткові ставки по депозитах. А це, у свою чергу, робить дорогими і кредити, які вони видають. Інше питання, що дорогі кредити важко продавати...

Можуть діяти і обидві ці причини одночасно. Так що питання непросте. Схоже, у фінансовому секторі існують певні перекоси. За таких умов вільним грошовим ресурсам суспільства важко перетікати в інвестиції.

Але, так чи інакше, банки мають певні ресурси для кредитування бізнесу, зокрема, сільського господарства. Агросектор після фінансової кризи 2008 року став привабливим для банків, оскільки він демонстрував стабільність у той час, коли інші падали. Але агросектор є складним для кредитування, оскільки він має значну специфіку. Банку непросто зрозуміти і адекватно оцінити ризики сільськогосподарського виробництва. Відтак, він дуже обережно кредитує господарства. Разом з високими відсотковими ставками це і дає незадовільний рівень кредитування потреб наших аграріїв.

- Як ваш Проект може посприяти тому, аби банкіри та сільгоспвиробники у питаннях агрокредитування знайшли спільну мову?

- Для аграрія добрий той банк, який дає дешевий кредит. А кредити, як ми вже бачили, є дорогими. Тому сільське господарство досить критично налаштоване до банківського сектору. Банки, зі свого боку, теж обережні, бо гроші легко віддати, але часом складно повернути. Додамо до сказаного проблеми з заставою, які є типовими в України, - і ми вже маємо повний букет.

Звичайно, що більш точно банк оцінює ризики кредитування, тим кращі умови для господарств він може пропонувати. Але зниження відсоткової ставки не може бути значним з огляду на дорожнечу депозитів, які зараз є основним джерелом залучення банками грошових ресурсів.

Ми бачимо вихід із ситуації в тому, щоб дати банку краще розуміння його потенційного клієнта – аграрія і дати йому змогу більш адекватно оцінити ризики кредитування. Тоді банк сміливіше буде йти в аграрний сектор, і, по можливості, пропонувати сільгоспвиробникам кращі умови співпраці.

- Як банківський сектор поставився до такої ініціативи вашого Проекту?

- Власне, ніяк, доки ми не запропонували банкам конкретний продукт. Коли ж вони побачили його – розмова одразу набула конкретного характеру.

Ми запропонували інструмент оцінки ризиків агрокредитування і спеціальну технологію його використання. Сама по собі оцінка господарств є досить трудомісткою і вимагає неабиякої кваліфікації. Ми створили інструмент, який дозволяє значно економити час на оцінку господарства і робити її набагато точніше.

- За рахунок чого це досягається?

- По-перше, ми максимально автоматизували процес. Після того, як введено стандартні звіти господарства, усі таблиці і графіки будуються автоматично за лічені секунди – буквально натисканням клавіші. По-друге, крім фінансових показників ми детально аналізуємо також виробничі показники. По-третє, наш інструмент має розвинений механізм бенч-маркінгу, а це значить, що ми можемо порівняти будь-який показник даного господарства з відповідними показниками подібних підприємств. Крім того, передбачені механізми внутрішньої перехресної перевірки даних, оскільки, як відомо, до української звітності є питання.

І, нарешті, ми запропонували унікальну технологію побудови помісячних фінансових потоків на наступний рік (це фактично є нашим ноу-хау), яка ґрунтується на відомих усім технологічних картах, але ці таблиці також будуються автоматично.

- Хіба це можливо?

- Я спочатку теж не був певен, що у нас вийде. Але зараз це працює, і ми можемо це продемонструвати. Будуються технологічки на основі короткого опитувальника. Буквально кілька питань: яка агрокліматична зона, яка технологія обробітку ґрунту, які площі під кожною культурою і яка урожайність. Це основне. Після введення цих даних в комп'ютер система автоматично підключає бази даних цін, ресурсів тощо. Така таблиця розраховується майже миттєво, а на її основі – одразу будується помісячний грошовий потік.

Такий підхід максимально формалізує та автоматизує роботу з даними і дає як комплексну оцінку історичних даних, так і прогноз.

- Чи використовують банки ваш інструмент оцінки господарства у своїй роботі?

- Так. На даний момент ми активно співпрацюємо вже з двома банками і з третім – щойно розпочали роботу. Ще з двома банками ведемо переговори. Причому, ми ще не починали ніякого піару навколо цього інструменту.

- На яких умовах здійснюється ваша співпраця з банками?

- Ми передаємо право на користування Інтернет-версією нашого інструменту оцінки ризиків. Це передбачає також підтримку усіх баз даних, які ним використовуються. Також ми проводимо систему тренінгів. Це не лише навчання користуванню інструментом (він є досить простим для користувача) – це також тренінги з різних питань аграрної специфіки. Передбачено також спільні виїзди в господарства і їх оцінка. Таким чином, це є комплексний сервіс – не просто інструмент.

- З якими банками ви підписали договори про співпрацю?

- З «Кредобанком» і «Метабанком». «Кредобанк» - це львівський банк, а «Метабанк» - запорізький. Обидва вони мають свої представництва по всій Україні. Також ми розпочали співпрацю з «Енергобанком».

- Чи вдалося вашому Проекту поєднати міжнародний досвід агрокредитування та українські реалії?

- Так. Нами використовувався міжнародний досвід, зокрема, досвід голландського банку «Рабобанк». Звичайно, ми стикнулися з досить серйозними проблемами застосування західних підходів в Україні. Тут є певна специфіка. Про неї всі знають. Скажімо, усім відома ненадійність української статистики. Які звіти пишуть наші господарства – такі дані й має статистика. Поширена практика продажу врожаю за готівку. Деякі керівники сприймають як особисту образу питання щодо стану господарства і суперечностей у звітах. Але ми не ставимо за мету протягом одного дня змінити людей. Ми працюємо в тих умовах, які є, і маємо на меті поступово щось змінити на краще.

Якщо ми говоримо про ненадійність даних, про їх неточність, то для цього в нашому продукті закладені певні механізми. Наприклад, згадані механізми порівняння з іншими господарствами. Причому ми можемо аналізувати таким чином як агреговані дані, так і дані по окремих культурах. Візьмемо для прикладу урожайність. Якщо вона значно відрізняється від інших господарств, то давайте подивимося на структуру витрат. Якщо витрати значно відрізняються, то це вже питання для розмови з керівництвом господарства. А яка рентабельність? Якщо культура має нормальну урожайність і собівартість, але збиткова – ще одне питання. Може, з якістю проблеми? Або за готівку продають?

Закладені також механізми перехресних звірок. Усі це дозволяє сформулювати перелік питань для візиту в господарство. Дуже важливо, які відповіді на них дадуть керівники та спеціалісти. Це дасть не лише більш точну оцінку господарства, але й уявлення про кваліфікацію ключового персоналу.

Таким чином, при створенні інструменту оцінки ризиків було враховано місцеву специфіку. Ми її беремо до уваги і під час використання цього інструменту. Коротко кажучи, в основі лежать західні технології оцінки, плюс наше ноу-хау помісячного прогнозування фінансових потоків, але все це зроблено з урахуванням української специфіки.

- Якою мірою робота вашого Проекту може посприяти розвитку українського сільського господарства та зміцненню позицій банківського сектору?

- Найкращим бізнесом є взаємовигідний бізнес. Будь-які інші ділові стосунки є нетривкими. Відомо, що сільгоспвиробник критично ставиться до банку, який дає йому кредит під високий відсоток. Банк так само критично ставиться до сільгоспвиробника, який може йому віддати або не віддати ці гроші. Наша справа – наблизити їх один до одного, допомогти краще зрозуміти один одного. І це досягається тими методами, про які я говорив вище.

Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива» для kosiv.info

Косівщина - Різне та цікаве