Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 136
Субота, 19 серпня, 2017

Україно!




УКРАЇНО!


Україно, Україно!

Рідна наша ненько,

Як з тобою поводяться,

Аж болить серденько.

Як з тобою поводяться

Твої рідні діти,

Що не дають своїй ненці

Трошки збагатіти.

Обдурили, обікрали

Золото тай гроші,

А як прийшли, стали на пост

Здавалось хороші.

Обікрали, обдурили

Й Лазаренка засудили

В річці вражу щуку утопили

В’ячеславе Чорноволе,

Рідний наш синочку,

Нема кому боронити

Твою Україночку.

Правий Ти був, як виступав

Тай став говорити,

Що тих людей попередніх

На пост не пустити!

Не послухались,

Зробили все по свому,

Бо в них була сила

Й від їхнього керівництва

Українонька заплакала,

Та й заголосила.

Ой Ви наші керівники

Так накерували,

Що Карпатські цариночки

Некошені стали

Ой Карпатські цариночки

Некошені стали,

Працьовитих гуцуликів

З торбами послали.

Працьовитих гуцуликів

З торбами послали,

Тай на кожнім перевулку

Бар побудували.

На всіх отих перевулках

Бари обновили,

Але що їм до Українців

Хоч би всі ся спили!

Бережімо Україну,

Родючу землицю,

Щоб не треба нашим синам

Їхать заграницю.

Не пускаймо дівчаточок

З своєї оселі,

Щоб не йшли десь заграницю

Працювать в борделі.

В нашій землі є золото

Й дороге каміння,

Є у нас на чім працювати

Лиш треба вміння.

Були у нас патріоти

Й боролись роками,

Щоб наші Українці

Не стали рабами.

Ми дякуємо усім борцям:

Чорноволу, Лук’яненку,

Й Стусу Василечку,

Що так тяжко настраждались

За ту Україночку!

Настраждались, намучились

Нарешті добились,

Але як вивести в люди,

Отут зажурились!

Борімося, стараймося,

Хай нам буде гоже,

Вилікуймо Україну,

Най Бог нам поможе!

Дай нам Боже добрий розум,

Дай нам Боже знати,

Що ніколи ”рідну неньку”

Нетреба обіжати!

Може би ще Українці

Так не поступили,

Але жиди дуже хитрі

Усіх обдурили.

Треба разом нам боротись,

Разом треба дбати,

Й самостійну Україну

Разом будувати.

Щоби цвіла розцвітала

Як у лузі калина,

Щоб така була щаслива

Як мала дитина!

Не дають нам, лякають нас,

Хочуть нас зламати,

І нашою Україною

Дальше керувати.

Не лякайте, не волайте,

Бо ми вже не чуєм,

Аж тепер ми Україну

Свою побудуєм!

Тяжко було встати з колін,

Боже ти мій Боже,

Збудуємо ми Україноньку -

Світ нам допоможе!

Є у Вас доста мечів для Нас

Голови стинати,

І камазів у вас досить

Нас переїхати.

Та й отрути є достатньо

Нашому синочку,

Лиш би вам заволодіти

Нашов Вкраїночков!

Не старайтеся, не вийде

Більше Нас злякати,

Бо нас тепер є багато,

Нас не подолати!

Ой, як Ти наш В’ячеславе

Вмів пророкувати,

Що хотів би ти Ющенка

Президентом мати.

Так! Здійснилась твоя мрія,

Віктор президентом!

Всіх нас обнімає

Ой як шкода, що тебе вже

Серед нас немає.

Ходімо всі на могилку,

Квіти понесімо

Й через молитву Чорноволу

Вістку розповімо.

Ми обрали Вікторика

Й щиро полюбили,

Та тяжкі воріженьки

Його отравили.

Слава Богу, що не на смерть,

Що лишив Бог жити.

Тепер маєм президента,

Маєм з ким дружити.

Ми стояли на майдані,

Тяжко бідували

І все це ті яничари

Путчем назвали!

В’ячеславе Чорноволе,

Славний наш козаче,

І Ющенко отруєний,

І Україна плаче!

Підкажи нам дорогенький

Як це нам владнати,

Щоб з’єднати Донеччину

І славні Карпати.

Підкажи нам, ріднесенький,

Як це так зробити,

Що би нашу Україночку

Лиш не поділити.

О, Господи всемогучий,

Поможи нам це зробити,

Тай все це владнати

І Ющенка ще один термін

Президентом мати!

Ми просимо нашу прем’єрку

З президентом менше ся сварити,

Бо не йшов він за границю

Лазаренка боронити!

Треба жити у злагоді

Й разом крокувати

І отак як на майдані

Все перемагати!


Присвячений всім патріотам України і Нашому вельмишановному президенту В. А. Ющенку

Автор Шатрук Ганна Миколаївна

З Прикарпатського села Річка, Косівського району,

Івано-Франківської області.








Косівщина - Косів, Косівщина, Гуцульщина