Вівторок, 22 серпня, 2017

Життя як Експеримент

Життя як Експеримент Днями в селі Уніж на Івано Франківщині закінчився фестиваль «Арт-поле». Проходить фест з 2004 року. І протягом свого існування він відбувався вже в трьох різних просторах — в Карпатах, на Поділлі та під Одесою, залучаючи до взаємодії все нових і нових людей. Це таке собі поле для народження і втілення творчих задумів та ідей. З часом, ці витвори захоплюють сцени та галереї у різних містах та країнах. Тут з’єднуються не лише музика, лендарт та перформанс, але й але й різноманітні стилі та жанри цих складових, різні культурні традиції. І кожен з учасників знаходить свою форму, аби сказати про вічне.

Хедлайнером та беззаперечним фаворитом музичного «меню» фестивалю був гурт «Перкалаба». «Свідомо» поспілкувалося з солістом гурту, Андрієм Федотовим (або просто Федотом, як його всі кличуть) про музику, життя, культуру та політику…

Коротка довідка:

Назва гурту походить від Гуцульського села Перкалаба, яке знаходиться на межі Чернівецької і Івано-Франківської області та межі з Румунією. Початок існування гурту 1998 рік, тоді Перкалаба мала перший свій виступ на фестивалі «Червона Рута». Музичний стиль «Перкалаби» на початку діяльності — близький до ска-панк і реггі, але з часом творчість групи усе більше зверталося до традиційної гуцульської музики. Сучасну творчість гурту можна віднести до напрямку фольк-рок. Учасники гурту підкреслюють тяжіння до простоти, природної гармонії, легкості, гумору і заряду позитивної енергії.

- Як «Перкалабі» на Арт-полі живеться? Ви вчора молодці, фест запалили…

- Тут потужно, все шо Карпати – то кайф. Завжди. А тут – хоч і не зовсім Карпати, але близько – каньйон. Мені видається нашу музику тільки так і тільки тут і слухати треба. Вона доволі абстрактна, а тексти не переобтяжені смисловими галюцинаціями, вона набирає радше енергетичної, аніж смислової функції, і не тягне на себе ковдри, підпорядковується логіці звуку. Грамотний панк чи раста зробить файну пісню з одного рядка, з яскравого словосполучення. Що ж тоді є цікавим? Драйв! Те, що зветься драйвом. Не зовсім вправне володіння інструментами відходить на концерті на другий план, де музики беруть своє позитивною енергетикою, що накочує хвилями в зал зі сцени.

Життя як Експеримент

- Вам на Арт-полі подобається?

- Звісно, ми вже вкотре тут… В основі цього фесту лежить імпровізація, це відчутно. Публіка долучається до загального процесу творення — співає, знімає, монтує, танцює, малює тощо, адже кожен з тих, хто приїжджає сюди, готовий до експерименту… Життя – це завжди експеримент, принаймні, цікаве життя.

- Коли слухаєш «Перкалабу» – то ніби все отак в такому вигляді і існувало. А як така музика взагалі народжується?

- Гм, ненавмиснісно. Просто – це музика Гір. Постійна присутність гір, чистого повітря, сонця. І головне, що це не імітація. Багато чого можна імітувати: інтелект, світову скорботу. Але тільки не справжнє розгільдяйство, стьоб і відв’язанність. Такий «музон» насправді претендує на те, щоб стати народною і граною на весіллях. Методика проста – еклектика і бриколаж. Усе може з’єднуватися одне з одним, вплітатися у звук весело й органічно. Все єдине. Легкість, гумор, безтурботність в такому поєднанні – це фірмовий стиль.

- У Києві мені казали спитати – як ви виживаєте у таких політичних «культурних» умовах? Вони, очевидно, зараз не найсприятливіші для отаких от «розгільдяїв»?

- Київ – то де? (сміється – авт.) Ой, чесно, я не знаю хто зараз який міністр, якщо ви про це. У нас тут – тотальний анархізм. J Все, що подається сьогодні нам як події першочергового значення, найважливіші фактори життя – політичні копирсання, шоу-бізнесові миготіння, великі гроші; все, що насправді не має жодного стосунку до людського життя, його глибинної сутності, а тільки забруднює простір і повітря - не почуєш в музиці «Перкалаби».

- Ви майже місяць до цього подорожували Європою, які відчуття?

- Тур був великий: 22 концерти. Ми проїхалися Польщею, Німеччиною, Австрією і Голландією. За весь час тільки три дні без концертів. Такий собі музичний марафон з досить жорстким розкладом.

- Сприймали добре? Вони ж слів не розуміють…

- За великим рахунком, те, що ми робимо, не потребує перекладів. Позитив і радість, чесність емоції будуть мати відгук навіть у найглухішому кутку Африки. Крім того, музика «Перкалаби» дуже танцювальна, тому на концертах було весело. А ще для нас це вже сьомий європейський тур, так що їхали, як до себе додому, але зараз завоювали ще кілька нових територій. Останній концерт у Кракові був гідним завершенням цього карнавалу. Ми мріяли взяти це велике і прекрасне місто, де ніколи не грали. І ми зробили це. Мабуть, треба повісити на репетиційній базі карту Європи і втикати прапорці, як колись при воєнних операціях (сміється – авт.).

- У багатьох може виникнути питання: чому саме «Перкалаба» має такий успіх у Європі, адже є багато цікавих виконавців у тому ж Івано-Франківську, та й в Україні загалом, які змогли б не менш гідно представити країну за кордоном?

- Связі, це всьо связі (сміється – авт.). Насправді є дві можливості потрапити на європейський музичний ринок. Перша і головна – це робити музику, актуальну до часу і з своїм унікальним обличчям. Друга – це момент удачі. П'ять років тому на нас вийшло берлінське букінг-агентство, яке промотує музику Центральної Європи. Це наш сьомий тур у Європі, задоволені ми, задоволені промоутери. Зараз розпочалась робота над новим туром.

Косівщина - Новини Гуцульщини