Субота, 29 квітня, 2017

Грітися централізовано чи автономно?

У міжопалювальний період року, коли всіх нас зігріває щедра енергія сонця, якраз на часі поговорити про цю проблему. Нині перед споживачами послуг комунальної теплоенергетики постала дилема: централізоване чи індивідуальне опалення помешкань? І якраз на користь другого хотіли б вирішити її для себе чимало жителів українських міст і селищ. Передусім тому, що індивідуальне опалення обходиться власникам квартир значно дешевше від централізованого. До того ж вони можуть за потреби ввімкнути тепло будь-коли, а не чекати на офіційний початок опалювального сезону, пише газета "Галичина".

 

Ужгородський досвід

А розмови навколо означеної дилеми серед депутатів, представників органів виконавчої влади, комунальних теплоенергетиків і, звичайно, серед самих споживачів послуг підприємств ТКЕ особливо пожвавилися після травневої поїздки Президента України Віктора Януковича в Ужгород. Ознайомившись із досвідом наших сусідів у цій сфері, він сказав: «Україна повинна відмовитися від централізованого теплопостачання. Я схвально ставлюся до ініціативи Закарпаття з впровадження енергоощадних технологій. Це добра ідея, що дозволяє нам значно скоротити витрати на опалення. Цю ініціативу ми будемо поширювати на всю країну».

На Прикарпатті багато хто розцінив те висловлювання глави держави однозначно: мовляв, відкрито семафор для згортання, на їхню думку, неефективного з погляду енергоощадності централізованого теплопостачання і масового переведення житлового фонду на системи індивідуального (або автономного, поквартирного, як його ще називають) опалення. Обнадіяла та заява Президента насамперед більш як 11 тис. Івано-франківських сімей, котрі написали заяви про бажання власним коштом встановити у квартирі таку систему, однак дозволу на це їм як не давали, так і не дають. З цього приводу ще раніше,  30 квітня 2011 р., «Галичина» надрукувала відкритого листа голови ради громадського об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василя Гродюка головам облдержадміністрації — Михайлові Вишиванюку, обласної ради — Олександрові Сичу та міському голові Івано-Франківська Вікторові Анушкевичусу. Отримана єдина відповідь на нього — від заступника міського голови Миколи Саєвича — не задовольнила «ділових людей», котрі вирішили надіслати копії тієї відповіді й самого того відкритого листа Президентові України, а також повторно звернутися з цим питанням до В. Анушкевичуса та М. Вишиванюка й О. Сича (про це «Галичина» інформувала читачів 31 травня).
Гостроактуальна для іванофранківців проблема вже не раз «резонувала» і в сесійній залі міської ради. Рада попереднього скликання навіть надала своїм рішенням понад тисячі громадянам дозволи на встановлення у квартирах «автономок». Але прокурор міста, посилаючись на заборонну постанову уряду, опротестував те рішення. Вже непоодинокі в місті і випадки, коли власники окремих квартир у багатоповерхівках самовільно відрізаються від централізованого теплопостачання. Тож на сесії міської ради, яка відбулася 2 червня, ряд депутатів пропонував розглянути питання щодо «узаконення» таких несанкціонованих відключень у помешканнях, де люди фактично вже тривалий час користуються індивідуальним теплом. Та все закінчилося тим, що більшість депутатів з огляду на прецедент із прокурорським опротестуванням рішення своїх попередників не проголосувала за внесення того питання до порядку денного сесії.

Отож наразі не йдеться про видачу жителям міста дозволів на встановлення «автономок». Бо на сьогодні залишаються чинними і регулюють цю процедуру Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. (зі змінами, внесеними постановами Кабміну від 31.10.2007 та 03.09.2009 р.), та Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. зі змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу від 06.11.2007 р. А вказані підзаконні акти передбачають можливість відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання лише цілого житлового будинку.

Міський голова В. Анушкевичус вважає, що масове від’єднання квартир від цих мереж спричинило б розбалансування всієї їх системи з катастрофічними наслідками для Івано-Франківська. «А як же тоді з висловлюванням Президента про доцільність поширення досвіду закарпатців на всю країну?» — запитували деякі депутати. Мер на те відповів, що не кожному містові підходить досвід тотального переведення помешкань на «автономки», бо ж не можна порівнювати наш обласний центр з Ужгородом, комунальний житловий фонд якого вдвоє менший.

Та схоже, що до питання видачі громадянам дозволів на індивідуальні системи опалення депутати вже невдовзі повернуться. Адже міськвиконком разом із керівництвом підприємства ТКЕ мають розглянути депутатський запит Руслана Марцінківа, який прозвучав у сесійній залі. А результати його розгляду секретар міської ради, напевно ж, вважатиме за потрібне оприлюднити на одному із сесійних засідань. На думку Р. Марцінківа, необхідно вивчити (з наступним внесенням відповідних пропозицій для розгляду на сесії ради) питання про можливість відключення від централізованого опалення не лише цілого будинку, як того і дотепер вимагають згадані вище Правила та Порядок, а й окремих квартир тих під’їздів будинків, де у переважній більшості помешкань уже встановлено «автономки».

Як бачите, дилема: централізоване чи індивідуальне опалення? — не з тих, що передбачають просте й однозначне розв’язання. Потрібна, мабуть, не одна дискусія фахівців житлово-комунального господарства, депутатів, представників виконавчої влади на цю злободенну тему для вироблення моделі теплопостачання міста в сучасних умовах.

З погляду комунальних теплоенергетиків

Редакція «Галичини» отримала від заступника директора ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» Ігоря УГРИНОВСЬКОГО лист — резонанс на публікацію в газеті.

 «У надрукованому вашою газетою 30 квітня 2011 р. під заголовком «іванофранківці просять доступного тепла» відкритому листі голови ради громадського об’єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василя Гродюка порушено дискусійне питання щодо переходу жителів міста на системи індивідуального опалення й гарячого водопостачання, — йдеться в листі і. Угриновського. — Наведено переважно позитивні сторони встановлення індивідуального опалення у квартирах і цілком упущено ті серйозні проблеми, що виникають у зв’язку з цим.

Тому нагадаю, що, по-перше, надання дозволів на встановлення індивідуального опалення й гарячого водопостачання у квартирах регулюється Законом України «Про теплопостачання», наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 р. та схемою теплопостачання міста. Згідно з цими документами, дозволяється переводити на індивідуальне опалення лише ті будівлі і споруди, централізоване теплопостачання яких є недоцільним, причому йдеться про таке переведення цілих окремих житлових будинків.

Бажання мешканця мати «автономку» пов’язане передусім з вартістю природного газу, оскільки ціни для теплопостачальних підприємств і для громадян — власників систем індивідуального теплопостачання — істотно відрізняються. В Україні вартість газу для населення у півтора-два рази нижча, ніж для комунальних підприємств — виробників теплової енергії. Тож напрошується висновок, що низькі ціни для населення субсидіюються вищими цінами для тих підприємств. Тоді як у країнах ЄС ціни на газ для роздрібних споживачів, якими є населення, на два-три порядки вищі, ніж для підприємств — оптових споживачів. Тому приведення цін у відповідність до економічних законів господарювання — питання часу. Такого кроку вимагає МВФ при наданні кредитів Україні. Внаслідок вирівнювання ціни на газ для споживачів обох категорій видатки власників індивідуального опалення значно збільшаться і можуть перевищити вартість послуг опалення аналогічних квартир, що користуються централізованим теплопостачанням.

Цінова перевага поки що на боці індивідуальних споживачів. У разі ж зрівняння цін на цей енергоносій для них і підприємств ТКЕ бажання мешканців установити в квартирі індивідуальне опалення значною мірою піде на спад, ажіотаж навколо «автономок» зникне. Таке зрівняння цін на газ — нагальна потреба сьогодення, і зовсім незрозуміло, чому на державному рівні з цим затягують.

Як стверджується у відкритому листі, бажання встановити індивідуальне опалення виявили 11 тис. споживачів. Очевидно, всі вони мають відповідну фінансову можливість, і автор листа обстоює інтереси цієї частини городян. Та що робити з рештою 33 тис. споживачів, які такої можливості не мають або ж задоволені нинішньою системою теплопостачання?

Наслідки хаотичної видачі дозволів на «автономки» у квартирах іванофранківців уже сьогодні відчутні, а при переході всього міста на індивідуальне опалення вони будуть такими: за рік в обласному центрі викидатимуть у повітряне середовище лише вуглекислого газу близько 200 тисяч тонн, і внаслідок обмеженості зони його розсіювання забруднюватиметься довкілля; люди щодня наражатимуться на ризик потрапляння в їхні легені чадного газу, який розсіюватиметься не над дахами багатоповерхівок, а через відсутність у будинках витяжних каналів — під самими вікнами квартир; різко зросте потік скарг у різні інстанції від тих мешканців, чиї квартири розташовані поряд із місцями виведення продуктів згоряння газу через зовнішні стіни будинку; збільшаться втрати енергії в теплових мережах, адже при відключенні частини квартир будинку діаметр підведеної до нього труби теплотраси залишиться незмінним; втрачатиметься тепло в транзитних стояках централізованого опалення; підвищиться ймовірність вибухів газу у квартирах; під’їздам, які через відключення від централізованого опалення більше не обігріватимуться, під час сильних морозів загрожуватиме замерзання стояків холодного водопостачання та каналізації; для тих громадян, хто й далі користуватиметься послугами централізованого теплопостачання, їх вартість зросте у зв’язку зі скороченням загальної кількості абонентів підприємства ТКЕ.

Словом, подальша хаотична видача дозволів на встановлення індивідуального теплопостачання призведе до повного розрегулювання гідравлічних режимів теплових мереж і систем, до величезних втрат тепла й неможливості забезпечити ним цілі мікрорайони міста.
ілюзії і реалії

Аби уточнити деякі твердження автора відкритого листа в «Галичині», розмовляю з фахівцем з питань теплоенергетики і. Угриновським.

- Ігоре Зіновійовичу, опалення квартири «автономкою» обходиться значно дешевше, певно, і тому, що сучасний індивідуальний котел «з’їдає» набагато менше газу, ніж котельня вашого підприємства, якщо порахувати, скільки вона витрачає цього енергоносія в середньому на централізований обігрів однієї квартири?

— Це ілюзія, ніби завдяки індивідуальним системам опалення значно знижуються затрати газу на вироблення тепла. Адже і в котельнях нашого підприємства нині працюють котли з високим коефіцієнтом корисної дії. «Танцюймо» від того, що на обігрів одного квадратного метра житлової площі в будь-якому випадку затрачається 0,158 гігакалорії теплової енергії, отриманої чи то в котельні, чи в індивідуальному котлі — без різниці. Якщо, звісно, квартира з «автономкою» не отримує певну кількість дармової теплової енергії від стояка централізованого теплопостачання у під’їзді чи від стін сусідніх квартир, не оснащених системами індивідуального опалення.

До того ж вартість самої системи та її встановлення, за найскромнішими підрахунками, перевищує 20 тис. грн. Для багатьох сімей така сума непідйомна, навіть якщо буде вирішено питання надання їм цільових банківських кредитів. Аби система індивідуального опалення нормально функціонувала, власник міг безпечно її експлуатувати, він зобов’язаний запрошувати для проведення профілактичних і технічних оглядів своєї «автономки» кваліфікованих спеціалістів, а вартість їхніх послуг оплачувати, певна річ, власним коштом. Зазначу, що максимальний термін експлуатації газового котла системи індивідуального опалення — 10 років, а після того його потрібно замінити — це знову ж таки витрати.


«Ділові люди» забули також про те, що котельні «Теплокомуненерго» можна в разі необхідності (скажімо, сусідня держава з якоїсь причини припинить поставки газу в Україну) за дуже короткий час перевести на використання альтернативних блакитному паливу джерел енергії, як-от мазут, відходи деревообробки. Чого не скажеш про індивідуальні газові котли.

- Йдучи вулицею мимо багатоповерхівок, часто бачиш виведені назовні — біля сусідських вікон, балконів — кінці металевих трубок. Виведені з кухонь тих, хто вже встановив собі «автономки». Чи не є перебільшенням стверджувати, що невидимий чад, який виходить із них і тут же розсіюється в повітрі, створює екологічну небезпеку, погіршує умови проживання інших людей?

— Створює, і немалу. Щоб димові гази безпечно відводилися з багатоповерхівок і розсівалися в повітрі, для цього потрібні відповідні канали. Тим часом будинки конструктивно проектували і будували з прив’язкою до них мереж саме централізованого постачання тепла та гарячої води. Хіба в Європі сьогодні хтось дозволив би встановлювати системи індивідуального опалення, що працюють на природному газі, в будинках центральної частини міста? Ні, таке можливе лише у нас. Переді мною зовсім свіжий, датований 23 березня нинішнього року, документ: «У міськсанепідстанцію останнім часом надходять скарги щодо погіршення самопочуття мешканців, квартири яких розташовані поряд із місцями видалення продуктів згоряння газуѕ Рекомендую надалі по можливості вирішувати питання відведення продуктів згоряння природного газу (димових газів) від газового опалювального обладнання житлових будинків через організовані димові канали відповідно до чинних вимог національного стандарту України «інженерне обладнання будинків і споруд. Поквартирне теплопостачання житлових будинків з теплогенераторами на газовому паливі з закритою камерою згоряння з колективними димоходами і димохідними системами».

Я процитував звернення головного державного санітарного лікаря
м. Івано-Франківська Миколи Недоступа до першого заступника міського голови Зіновія Фітеля з проханням і вимогою забезпечити дотримання в місті того стандарту.

Втім, далеко не просто з інженерного погляду й затратно в сенсі фінансування відповідних робіт із міського бюджету «організувати» такі колективні димоходи — канали для відведення з помешкань шкідливих речовин у газоподібному стані, які утворюються при згорянні природного газу в котлах «автономок». Також для переведення квартир на системи індивідуального опалення й гарячого водопостачання доводиться замінювати не розрахований на зрослу потребу в газі старий стояк у під’їзді будинку на новий, більшого діаметру.

Однак про ці суттєві моменти інженерного, фінансового та суто екологічного характеру, пов’язані з необхідністю заміни труб стояків і відведення продуктів згоряння газу, автор відкритого листа в «Галичині», як то кажуть, ні гу-гу.

- До речі, під вікнами і зовсім нових, ще навіть не заселених, івано-франківських багатоповерхівок стирчать усе ті ж кінці металевих трубок. Ці будинки розраховані на встановлення «автономки» у кожній квартирі, проте організованих димових каналів у їх конструкціях проектанти чомусь не передбачили...

— Це справді не може не дивувати. Як на мою думку, добитися дотримання в нашому обласному центрі всіма забудовниками згадуваного національного стандарту повинні спільно міськвиконком, інспекція Держархбудконтролю й та ж сама міськсанепідстанція.

- Один з аргументів автора відкритого листа: при переведенні житлового фонду міста на поквартирне опалення буде створено понад 400 нових робочих місць...

— Цікаво, а де їх буде створено? Хіба що В. Гродюк має на увазі значне збільшення числа тих, хто буде зайнятий на масовому встановленні «автономок», спеціалістів, які контролюватимуть виконання цих робіт і подальшу експлуатацію індивідуальних систем опалення, причому самим їх власникам доведеться оплачувати ті послуги. А ще якщо через розбалансування всієї системи централізованого теплопостачання у місті внаслідок тотального переведення житлового фонду на індивідуальні системи опалення і бюджетним установам доведеться перейти на «автономки», то для їх обслуговування треба буде додатково набирати кваліфікований персонал, атестований на право експлуатувати такі системи. Видатки ж на його утримання збільшать навантаження на і без того нині напружений міський бюджет.

І, нарешті, результатом масового встановлення населенням індивідуального опалення, а до цього фактично закликає іванофранківців і міську владу наведеними аргументами про нібито його незаперечні переваги автор листа, могли б стати повне знищення власності територіальної громади — системи централізованого опалення та гарячого водопостачання міста і ліквідація підприємства «Теплокомуненерго», на якому працює понад 900 осіб.
На перший погляд, досить привабливо виглядає ідея перевести весь житловий фонд міста на поквартирне опалення, яку, послуговуючись некоректною аргументацією, підкидають «ділові люди» жителям нашого обласного центру — а переважна їх більшість на сьогодні є абонентами підприємства ТКЕ. Але насправді ця ідея таїть у собі великий і нічим не виправданий ризик для територіальної громади: в разі її здійснення було б розбалансовано всю систему централізованого теплопостачання міста, з’явились би проблеми щодо обігріву приміщень лікарень, навчальних закладів, дитсадків, інших організацій та підприємств, що фінансуються з бюджетів різних рівнів. Та й, зрештою, повністю профінансувати в період економічної кризи заходи щодо переведення всіх бюджетних установ на автономні системи опалення — завдання явно нереальне.
Зазначу, що нині наше теплопостачальне підприємство надає послуги 254 бюджетним установам, в тому числі 26 установам, які мають свої котельні, — послуги з їх обслуговування. Отож із припиненням роботи «Теплокомуненерго» потрібно було б збудувати ще 228 котелень і витратити на це не одну сотню мільйонів гривень.

А тепер уявімо собі, як в результаті здійснення рекомендацій «ділових людей Прикарпаття» Івано-Франківськ стане містом 40 тисяч маленьких квартирних димових труб та 254 димових труб набагато більшого діаметру і з них щодня «струменітимуть» у повітря, яким ми дихаємо, викиди чадного газу та інших шкідливих для людського здоров’я речовин. Такий «подарунок» городяни отримають замість 38 чинних котелень, викиди яких фільтруються та розсіваються над багатоповерхівками на незрівнянно більшій висоті — 20-40 м над землею.

Внаслідок переведення Івано-Франківська зі скупченістю його житлового фонду на поквартирне опалення матимемо з нашого чудового міста щось на зразок газової камериѕ Це не мій чорний гумор: якщо викиди того ж вуглекислого газу в повітря зростуть до 200 тисяч тонн за рік, то це ми неминуче відчуємо, як мовиться, на власній шкірі, відчуємо передусім тому, що в місті стане важче дихати, особливо людям стареньким та немічним, дітям. А що вже казати про чадний газ?! Продукти згоряння блакитного палива в індивідуальних котлах треба викидати не сусідові під вікно, а вони повинні проходити через відповідні фільтри і розсіюватись вітровими потоками на певній висоті.  

- То ви взагалі не погоджуєтесь із жодним з аргументів, що наводить автор відкритого листа в «Галичині»?

— Єдине, з чим можна погодитись, — з переведенням квартир на «автономки» відпадатиме досить гостре для нашого підприємства питання неплатежів за послуги теплопостачання. Але громадян дисциплінуватиме щодо цього не здешевлення обігріву їхньої квартири завдяки індивідуальному котлу порівняно з вартістю послуги комунальних теплоенергетиків, а та обставина, що газопостачальне підприємство матиме можливість відключення кожної окремої квартири в разі найменшого протермінування платежів за використаний природний газ.

- Чи ви, Ігоре Зіновійовичу, щось чули про те, як вирішують дилему між централізованим і автономним обігрівом помешкань в інших українських містах, окрім, звичайно, Ужгорода, про який сьогодні стільки говорять?

— Я звик більше довіряти законодавчим та нормативним документам, думці фахівців, а не словам політиків. Приміром, на сайті «Київської правди» зацікавлено прочитав ось яку публікацію. Газета надала слово начальникові Державної житлово-комунальної інспекції в Київській області Дмитрові Новицькому. Він вважає, що міська влада Білої Церкви намагається скласти з себе відповідальність за необхідність відновлення, реконструкції та модернізації мереж централізованого опалення, а тому й приймає рішення про хаотичну видачу дозволів на «автономки» мешканцям квартир.

Тим часом «зменшення кількості абонентів централізованого опалення значно підвищить собівартість виробництва послуги і як наслідок мешканці з низьким рівнем доходів, які неспроможні встановити у своїх квартирах систему індивідуального опалення, стануть заручниками ситуації та змушені будуть сплачувати за послуги централізованого опалення значно більше». Начальник житлово-комунальної інспекції Київщини привертає увагу до ще одного немаловажного моменту: «Треба зазначити, що уявна ефективність індивідуальних систем опалення в багатоквартирних будинках поки що існує за кошти інших мешканців, за рахунок яких опалюється конструкція будівлі — дахи, сходи, технічні приміщення, підвали, а також не заморожуються мережі водопроводу та каналізації».

Тож хіба це не переконливі для читачів аргументи на користь централізованого теплопостачання? Дилема: грітися централізовано чи автономно? — справді існує, а розв’яже її, звісно, час.

Косівщина - Новини Гуцульщини