Марина Дяк - Не забути
Написав Косів, Гуцульщина
Книга Гуцульщина літературна - Косівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
Є світ і ти
І ні до чого феєричні крила.
Я три розлуки перейшла убрід,
А об четверту голову розбила.
І думала: позбавилася бід.
Вростають руки в тишину, в дерева.
Перевтомилась я від зіграних ролей,
На жаль, на світі море королев є.
На щастя, я давно не королева.
Прости мене, що ти не виправний,
Що я дійшла до забороненого краю.
Прости мені, що гріх такий важкий
Прости.
Та все інакше не буває.
І не втекти. Бо погляд навісний,
Розкислі нерви: шарпнеш і наснишся.
І не сховатись в шпарці до весни,
Бо світ така жорстока шахівниця.
НЕ ЗАБУТИ
Знову слухаю шелест трави...
І дарма що надворі зима...
Ну чому ми з тобою досі на «Ви»?
Тільки ехо! Я у клітці сама...
То не я! То вітер!... Усе у тумані...
Ні...вибач, вітре, за дику образу!
Це все він,у кожній клітинці, в омані...
Вибачай, не зізналася зразу ...
Наснився мені сон, що б'ється
Моє серце з кимось в унісон.
Що теплий вітер за вікном
Голубить гілля. Тільки сон...
А як палали твої очі!
Як зорі дві у ясній ночі!
І голос твій запав у душу...
Тепер прокинутися мушу,
Хоч було все занадто вже реально!
Зі мною ти поводився так гарно,
Що я повірила в ілюзію кохання.
Повірила в усі твої зітхання і промовляння!
І вже, коли те щастя було близько-близько,
Оазис зник в пісках моєї долі...
А далі що? А що - забути!
І більше вже кохання не відчути!
Та що це? Ненависть до тебе?
Та з нею ще сильніше люблю,
Не забути...
ЧИ БУДЕ РОЗГАДКА
Так дивно все і трохи смішно,
Так недоступно все й високо!
Так все блаженно і настільки грішно,
Що вже реальність від примари відрізнити -
Це що з пустого у порожнє перелити!
Сьогодні ти купаєшся у радості,
Усі навколо милі, чарівні...
А завтра ти розплутуєш ті капості,
Що ті «чарівні» тобі нишком наплели!
В якийсь день ненавидиш ти світ
І проклинаєш всіх, хто є у ньому.
А потім, потім, ти, мов той цвіт,
Що навесні прокинувся в садочку тому!
Невже і біле, й чорне кожен раз
Є порівну до найменшої частинки?
Чому з тим чорним завжди в нас
Поєднують ті безсердечні вчинки?
Чому, чому? Нема розгадки?
А чи буде колись? - не маю й гадки!
Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати
| < Попередня | Наступна > |
|---|