Субота, 23 лютого, 2019

Енциклопедія трипільської цивілізації

Реєстр пам'яток трипільської культури - Одеська область


АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Одеська область

м. Ананьїв

1.    Ананьїв II (урочище Майнова Балка).
Розташовано на низькому положистому мисі, у 3—3,5 км до півночі — півн.-сходу від центра села. Розвідка ОГУ 1976 р. У верхньому шарі розвідницької траншеї, закладеної на поселенні культури лінійно-стрічкової кераміки в місці найбільшої концентрації матеріалу, виявлені фрагменти піздньотри-польскої кераміки. Лише один фрагмент досить упевнено датується першою половиною періоду СІІ.
14, с. 103—114.

2.    с. Амури Ананьївський район
На високому терасоподібному уступі правого берега долини р. Журавка (правий приплив р. Тилигул), у 350 м на захід від південно-західної окраїни села. Відкрито розвідкою ОАМ у 1956 р. Розміри поширення матеріалу 150x50—60 м, поселення витягнуте по вершині мису по лінії північний захід — південний схід, розорюється. Зібрано уламки кераміки, окремі шматки обпаленої обмазки. Фрагменти кераміки невиразні (кілька фрагментів стінок і віночка), належать ліпним посудинам виготовленим з жовтої, добре відмуленої глини з домішкою дрібного піску. Можна зарахувати до розвиненого Трипілля.
14, с. 103—114.

3.    с. Велика Боярка Ананьївський район
Поселення на краю 7—8 метрового терасоподібного уступу правого берега долини р. Тилігул, у 100 м до заходу від західного краю села. Відкрито розвідкою ОАМ у 1956 р. В даний час частково зруйновано кар'єром і зайнято під будівлі тваринницької ферми. Нечисленний підйомний матеріал зібраний у краю й в осипах стінок кар'єру. Це невеликі фрагменти стінок і дна ліпних тонкостінних посудин з добре відмуленої глини, які віднесені до розвиненого Трипілля. Тут же матеріали епохи бронзи і перших століть н.е.
14, с. 111.

с. Гандрабури Ананьївський район

4.    Гандрабури
Трипільське поселення на схилі виступу плато, у 1,1км на південний захід від південного краю правобережної частини села. Відкрито И. С. Морозом у 1965 р. Розміри 250x200 м, поселення розташовано уздовж схилу балки. На оранці простежені залишки близько 10. Розміри док, розташованих по колу. Матеріал можна зарахувати до етапу Трипілля СІ, (петренська група).
14, с. 110.

5.    Гандрабури II
Поселення на правому схилі виступу плато, у 0,9 км на південний захід від південного краю правобережної частини села. Відкрито И. С. Морозом у 1959 р. Розміри 500x100 м. Розташовано по лінії північний схід — південний захід. Зібраний матеріал дозволяє датувати пам'ятку кінцем середнього — початком пізнього етапу Трипілля.
14, с. 112—113.

6.    Гандрабури III
Поселення на мисі лівого берега Точилівської балки, у 350—500 м на північній захід від північної окраїни лівобережної частини села. Відкрито в 1989 р. розвідкою Буго-Дністровської експедиції ІА АН УРСР. Розміри 200x100 м. Матеріал відноситься до кінця ВІІ — початку СІ.
14, с. 113.

7.    Гандрабурська Балка II
Поселення на схилі лівого берега Гандрабурської балки, у 750 м на північний захід від східної окраїни лівобережної частини села. Відкрито у 1989 р. розвідкою Буго-Дністровської експедиції ІА АН УРСР. Розміри близько 150x100 м. Попередньо можна зарахувати до розвиненого Трипілля.
14, с. 113.

с. Липецьке Ананьївський район

8.    Липецьке II.
Поселення на левом березі балки, що впадає праворуч у долину р. Липиця, на східній окраїні села. Розвідки ОГУ 1976 р. Розміри 150x70—80 м. Нечисленні фрагменти можна зарахувати до столової кераміки розвиненого трипілля.
14, с. 111.

9.    Липецьке.
Поселення на високому мисі в 100 м до сходу від північно-східної окраїни села на площі 60x30 м знайдено кілька дрібних фрагментів стінок столових посудин трипільської культури. 1989 р. на території пізньомезолітичної пам'ятки знайдено матеріали, що відносяться до трипільської культури.
14, с. 111—112.

с. Ново-Георгіївка Ананьївський район

10.    Ново-Георгіївка І
Поселення на терасоподібному уступі правого берега Майнової балки, у 0,9 км на південний сход від південно-східної окраїни села. Відкрито у 1989 р. розвідкою Буго-Дністровської експедиції ІА АН УРСР. Зібрано кілька фрагментів стінок. На одному уламку збереглися залишки ручки-вушка. На одному фрагменті простежені сліди білого обличкування і гребінцеві відбитки. Трипілля ВІІ.
14, с. 114.

11.    Ново-Георгіївка II.
Поселення на високому мисі, у 2,3 км на схід — південний східу від окраїни села, на березі другого від села ставка. Відкрито у 1989 р. розвідкою Буго-Дністровської експедиції ІА АН УРСР. Кілька фрагментів стінок ліпних посудин з добре відмуленої глини попередньо датуються періодом розвиненого Трипілля.
14, с. 114.

с. Точилово Ананьївський район

12.    Поселення на високому вододільному мисі лівого берега балки Точилівської, у 100 м на південний схід від садиб села, що знаходяться на лівому березі балки Дупе Дял. Відкрито учителем В. П. Чебаном у 1965 р. Розміри 500—550x200— 250 м. На краю північно-західної частини поселення виявлені залишки двох Розміри док. Знайдено уламки столових посудин, прясельце. Датується кінцем етапу ВІІ — початком СІ.
14, с. 113.

13.    Точилово II.
Поселення на террасоподібному уступі Точилівської балки, у 1,2 км на південний схід від південно-східної окраїни села. Відкрито розвідкою Буго-Дністровської експедиції ІА АН УРСР. Розміри 150x50—60 м. Середній етап трипільської культури.
14, с. 113

с. Барсуки Балтський район

14.    Барсуки II.
Поселення у 200 м на південь від західної окраїни села на схилі балки, що впадає в р. Кодима. Розвідки 1973 р. Розміри близько 1 га. Виявлено грудки обпаленої глини і фрагменти кераміки. Трипілля ВІІ—СІ.
16, с. 136.

15.    Барсуки III.
Поселення у 500 м на захід від села, на північному схилі балки, припливу Кодими, в 1 км від траси Кодима—Балта. Розміри близько 1 га. Середнє Трипілля. Розвідки 1973р.
16, с. 136.

16.    Барсуки IV.
Поселення у 100 м на північний захід від села, у 800 м на захід від дороги Барсуки—Саражинка Розміри близько 24 га. Розвідка 1973 р. Виявлено фрагменти кераміки, осколки кременя, шматки обпаленої глини. Кінець ВІІ-СІ.
16, с. 136

17.    с. Бендзари Балтський район
Поселення на території колгоспного саду, на березі балки Глибокий Яр. Розміри поширення знахідок 120x30 м. Виявлено фрагменти кераміки з розписом чорної фарб і прокресленим орнаментом. Кінець етапу ВІІ.
5, с. 101.

18.    с. Гольма Балтський район Гольма І.
Поселення розташовано навпроти кошари. Розміри 25x50 м.
5, с. 101.

19.    Станіславка (Гольма II).
Поселення на західній окраїні села, напроти греблі місцевої ГЕС. У 1986 р. М. Ю. Відейком проведені охоронні дослідження в складі Трипільська експедиціі ІА АН УРСР. Розміри біля 4 га. Під час розвідки 1986 р. виявлено не менш 12-ти плям обпаленої обмазки від жител. Фрагменти посудин прикрашені борознистим орнаментом, частина з розписом. Датується етапом ВІІ.
5, с. 99.

с. Єфтодія Балтський район

20.   Єфтодія І
Поселення на схилі берега р. Кодима, у 100 м від ферми. Розміри 70x50 м. Зібрано кілька фрагментів кераміки, що відносяться до розвиненого Трипілля. Розвідки 1973 р.
16, с. 139—140.

21.    с. Коритне Балтський район
Поселення, що за описом Гамченко С. С. займає «північно-західну окраїну схилу верхньої тераси Балтської сторони Коритнянської балки, у яру при урочищі «Гуркова могила». Відкрито С. С. Гамченко 1909 р. Були виявлені рештки трьох жител у вигляді залишків обпаленої глини прямокутної форми. Фрагменти кераміки з розписом і вирізьбленим орнаментом. Відносяться до етапу ВІІ

22.    с. Кринички Балтський район
Поселення на лівому березі балки, у якій розташоване сіло, на плато і на особистих садибах. Відкрито 1909 р. С. С. Гамченко. Було досліджено залишки 11 об'єктів у вигляді залишків випаленої глиняної обмазки. Матеріал представлений виробами з кременю, кістки, кам'яними знаряддями. Фрагменти посуду різних форм з розписом чорною фарбою.

23.    с. Немирівське Балтський район
Поселення у 0,5 км на північний захід від західної окраїни села, на високому схилі другої надзаплавної тераси р. Кодими. Відкрито розвідкою 1973 р. Відейко М. Ю. 1986 р. проведені охоронні розкопки. Розміри 40 га. Простежено рештки будівель, що розташовані по колу. Під час досліджень було відкрито рештки двох жител і ями господарського призначення. Матеріал представлений фрагментами кераміки з розписом або поглибленим орнаментом. Етап ВІІ
16, с. 136—137; 4, с. 18—25.

с. Обжилоє Балтський район

24.    Урочище Придачин Яр. Поселення на мисі, при впаданні в долину р. Кодима Будейської балки і Придачина Яру, у 200 м на захід від ферми. Зібрано фрагменти кераміки, що відносяться до розвинутого етапу трипільської культури.
16, с. 140.

25.    с. Оленівка Балтський район Оленівка II
Поселення на східній окраїні села, на положистому мисі. Зібрано нечисленний матеріал: фрагменти кераміки з монохромним розписом та заглибленим орнаментом. Розвинене трипілля. Розвідка 1973 р.
16, с. 140.

26.    с. Пасіцели Балтський район Поселення розташоване на південний схід від села біля дороги на с. Точилове, на мисі лівого берега р. Тілігул.
7, с. 31.

с. Перельоти Балтський район

27.    Широченне.
Поселення у 5 км на південь від села на березі балки Широченної. Розміри 200x100 м. Зібрані фрагменти посудин, на деяких збереглися сліди розпису чорною фарбою. Розвинуте Трипілля.
5, с. 101.

с. Піщана Балтський район

28.    Піщана II.
Поселення на західній окраїні села, на пологому березі р. Савранки. Виявлено зруйновану Розміри дку. Розміри залягання обпаленої глини 10x7 м. Матеріал: фрагменти посудин зі слідами чорної фарби. Форми: біконічні горщики, грушоподібні посудини, конічні миски. Кінець Трипілля ВІІ — початок СІ.
5, с. 134.

29.    Піщана III.
Поселення за 1 км на захід від західної окраїни села на березі р. Савранки. Розміри 250x30 м. Знахідки: грудки обпаленої глини й уламки кераміки з відмуленої глини від грушоподібних посудин з ручками—вушками, конічних і напівсферичних чаш. Кінець середнього — початок пізнього Трипілля.
16, с. 134.

с. Пужайкове Балтський район

30.    Шляхова I.
Поселення на захід від села, на південному березі балки, що впадає в ріку Смолянку. Розвідка СтанкоВ. Н., Бурдо Н. Б. 1973 р. На момент знахідки неоране. Нечисленний матеріал представлений уламками кременю і фрагментами посудин з добре відмуленої глини. Знайдено уламок прясельця. Розвинуте Трипілля.
16, с. 142.

31.    с. Ракулове Балтський район
Поселення трипільської культури.
18, с. 249.

с. Саражинка Балтський район

32.    Грабовський Яр III.
Поселення на довгому мисі, утвореному двома балками, що впадають праворуч у р. Смолянка і на протилежному березі річки в 400 м на південний захід від села. Розміри поширення знахідок на мисі —  500 кв.м, виявлені два скупчення обпаленої глини (5x10 м). На протилежному березі простежені залишки шести будівель. Знахідки представлені уламками посудин з добре відмуленої глини та з маси з домішкою товченої черепашки. Кінець середнього — початок пізнього Трипілля.
16, с. 141—142.

33.    с. Ухожани Балтський район
Поселення 0,1км на північний схід від східної окраїни села на мисі лівого берега р. Смолянки. Розміри 350x80 м. Розвідка 1973 р. Виявлено грудки обпаленої глини з відбитками дерева, фрагменти кераміки і вироби з кременю. Кераміка: фрагменти посудин з добре відмученої глини з залишками розпису по світлому ангобі і фрагменти горщиків із сірої маси з домішкою товчених черепашок. Знайдено фрагмент антропоморфної статуетки. Кінець середнього — початок пізнього Трипілля.
16, с. 142—143.

с. Чернече Балтський район

34.    Чернече III.
Поселення у центрі села, на правому схилі балки, що впадає ліворуч у р. Смолянка. Розвідка 1973 р. Виявлено грудки обпаленої глини з відбитками дерева і фрагменти посудин з добре відмуленої глини. Кераміка поділяється на мальовану і прикрашену заглибленим орнаментом. Відноситься до кінця середнього етапу Трипілля.
16, с. 141.

35.    с. Садове (кол. Шабалат) Балтський район
Біля с. Шабалат — курган з похованням усатівського типу.
18, с. 250.

36.    с. Градениці Бєляєвський район
На південній околиці села виявлено сильно зруйноване плантажною оранкою поселення усатівського типу. Розвідка О. І. Мелюкової 1961 р.
11, с. 166.

37.    с. Єфимівка Бєляєвський район
Курганна група з 10 насипів в 1 км на схід від села, на плато високого берега Дністровського лиману. Розкопки експедиції ІА АН УРСР 1968—69 рр., дослідження Шмаглія М. М. та Чернякова І. Т. В кургані 10 виявлено три поховання усатівського типу (№ 5, 8, 10).
8, с. 86—87.

38.    с. Ільїнка Бєляєвський район
Курганна група на плато правого берега Куяльницького лиману. 1946 р. К. Берняковичем досліджено один курган. В насипу виявлено фрагмент посудини усатівського типу.
8, с. 129.

39.    с. Маяки Бєляєвський район
Комплекс, який включає городище, грунтовий та курганний могильники. Розташовані на мису високої тераси лівого берега р. Дністер. Городище досліджувалося Збеновичем В. Г. (1964—65, 1970), могильник — Патоковою Е. Ф. та Зіньковським К. В. (1974—75), Петренком В. Г. (1986, 1990, 2002—03). Могильник займає площу 300x150 м. Досліджено 46 могил з 56 похованнями. На городищі зафіксовано зольні рови глибиною 1,9—3,8 м, шириною зверху 2,7—5,5 м. Усі рови були пошарово засипані у давнину, в заповненні виявлено кострища, попілом та велика обпаленої обмазки з відбитками дерева, уламки зернотерок, статуетки, кубики, окремі бронзові вироби, фрагменти кераміки та кістки тварин. Етап СІІ.
13, с. 50—124.

40.    с. Миколаївка Бєляєвський район
Група з 3 курганів на південно-східній околиці. Розкопки експедиції ІА АН УРСР 1968—69 рр., М. М. Шмаглія та І. Т. Чернякова. В курганах 1, 2 виявлено 4 поховання усатівського типу.
8, с. 88.

41.    с. Усатове Бєляєвський район
Комплекс пам'яток до якого входять городище та 4 могильники в Одесі поблизу колишніх сіл Усатове та Великий Куяльник, які зараз в межах міста. Розташований на краю мису плато південної частини берега Xаджибейського лиману. Відкрито Е. Вернером (1912). Досліджувалося БолтенкомМ. Ф. (1921), потім О. Ф. Лагодовською, Е. Ф. Патоковою, Збеновичем В. Г., В. Г. Петренком. Городище займає ділянку площею 4,7 га над урвищем висотою 50 м. Культурний шар представлений окремими плямами похованого грунту, кам'яними ровами («коридорами»), ровиками, ямами, кам'яними закладами, вимостками, зольниками. Біля городища досліджено два могильники, які займали площу в 15 га. Обидва некрополі з курганними та грунтовими частинами, один — поблизу городища, другий на відстані. На першому зосереджено найбагатші підкурганні поховання. Досліджено 25 курганів (з понад 50). Xарактерні стели та монументальні споруди з каменю, в тому числі вимостки, закладки, кромлех. Етап СІІ.
8, с. 89—129.

42.    с. Ясски Бєляєвський район
Група з 6 курганів на південь від села, на лівому березі р. Турунчук. Розкопки експедиції ІА АН УРСР 1977 р. В одному з курганів виявлено 9 поховань усатовського типу.
8, с. 77.

43.    м. Болград Болградський район
Курганна група на північний схід від міста. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1966 р., дослідження Л. В. Суботіна, М. М. Шмаглія. В кургані 6 виявлено поховання усатівського типу.
8, с. 50—51.

44.    с. Огородне Болградський район Огородне І.
Курганна група з трьох насипів на плато, на південний схід від села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1966—67 рр., дослідження Суботіна Л. В. В кургані 1 поховання 16 — усатовського типу. Виявлено кераміку, а також мідний кинджал з кістяним руків'ям.
8, с. 51—52.

45.    с. Семенівка Болградський район
Курганна група над Дністровським лиманом. Розкопки Л. В. Суботіна 1975—76 рр. В кургані 11 виявлено поховання усатівського типу. Знайдено намистини з морських черепашок.
8, с. 76

46.    с. Шаболат Болградський район
Курганна група досліджена Самоквасовим Д. Я. 1906 р. В кургані 1 виявлено усатівське поховання. В похованні знайдено три посудини з розписом.
8, с. 77.

47.    с. Гиржеве Великомихайлівський район
У 0,3 км до півдня від села на терасі правого берега р. Кучурган багатошарове поселення: з матеріалами трипільської культури.
19, с. 96—103.

48.    с. Новокам'янка Ізмаїльський район
Курганна група в 1 км на захід від села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1971 р., дослідження Алєксєєвої І. Л. та М. М. Шмаглія. В курганах 1 та 2 виявлено поховання усатівського типу.
8, с. 52.

с. Суворове Ізмаїльський район

49.    Суворове І.
Курганна група з 11 насипів. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1970 р., дослідження М. М. Шмаглія та І.Т. Чернякова. В похованні 1 кургану 3 виявлено дві посудини усатівського типу. В кургані 2 виявлено усатовське поховання.
8, с. 52. 11 с. 169.

50.    с. Богате Ізмаїльський район
Курганна група з 4 насипів в 3 км на південний захід від оз. Катлабуг. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1978 р., дослідження А. В. Гудкової та Алєксєєвої І. Л. В курганах 1 та 4 виявлено поховання усатівського типу.
8, с. 52

51.    с. Кислиця Ізмаїльський район
Курганна група з 4 насипів у 0,5 км на захід від села. Розкопки 1976 р., дослідження Г. Ф. Чеботаренка. В кургані 1 поховання 5 усатівського типу.
8, с. 52—53.

52.    с. Утконосівка Ізмаїльський район
Курганна група з 6 насипів. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1971р., дослідження Алєксєєвої І. Л. та М. М. Шмаглія. В курганах 1, 2, 3, 4, 5 основними були поховання усатівського типу. Насипи з кам'яними конструкціями. Виявлено керамічні вироби, металевий кинджал, тесло.
8, с. 52

53.    с. Xолмське Ізмаїльський район
Курганна група з 11 насипів в 4 км на південь від села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1977—78 р., дослідження Гудкової А. В. та І. Т. Чернякова. В двох — 1 та 5 виявлено поховання усатівського типу.
8, с. 57

54.    с. Мирне Кілійський район
Курган на південно-східній околиці села. Розкопки Г. М. Тощева 1972 р. Основне поховання — усатівського типу. Поховання пограбоване в давнину.
8, с. 58.

55.    с. Парапори Кілійський район
В кургані 2 виявлено поховання усатівського типу. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1978 р., дослідження Алєксєєвої І. Л.
8, с. 53.

56.    с. Приморське Кілійський район
Курганна група з 3 насипів у 7 км на північ від села. Дослідження Г. Ф. Чеботаренка 1976 р. В кургані 1 основне поховання усатівського типу.
8, с. 58.

с. Олександрівка Кодимський район

57.    урочище Олександрівка. Крутянська I.
На півн.-західній окраїні села, на мисі двох балок, що впадають в однойменну балку. Розміри близько 15 га. Розвідка 1972 р. Просте-жено скупчення обпаленої обмазки жител, що розташовувалися двома концентричними півколами між краями мису. Знайдено кераміку, кремінні вироби, уламки терткових каменів. Кераміка з добре відмуленої глини зі слідами розпису; фрагменти посудин з більш грубої глиняної маси з домішкою крупнозернистого піску. Відноситься до розвинутого Трипілля, ймовірно початок СІ. Станко В.Н., Бурдо Н. Б. Вказ. праця. — С. 146—147.

58.    урочище Олександрівка Крутянська III.
У 0,5 км до півн.-заходу від північної окраїни села на східному схилі однойменної балки. Розміри близько 2 га. Розвідка 1972 р На поверхні виявлені грудки обпаленої глини, фрагменти кераміки. Матеріал дуже близький до попереднього.
16, с. 147.

с. Грабово Кодимський район

59.    Грабово I.
На півн.-східній окраїні села, у кар'єрі на мисі безіменної притоки р. Білочі. Розміри біля 3 га. Відкрито 1972 р. Знайдено уламки кременю, фрагменти посуду прикрашені чорною фарбою. Форми: біконічні горщики, миски. Розвинене Трипілля Відкрито 1972 р.
16, с. 149.

с. Івашково Кодимський район

60.    Івашково IX.
На східній окраїні села, на мисі лівого берега Івашківської балки, правої притоки р. Савранка. Розміри біля 6 га (частково забудовано). Відкрито 1972 р. Знайдено шматки обпаленої глини, іноді з відбитками дерева. Фрагменти кераміки з відмуленої глини з рештками розпису чорною фарбою. Кінець розвиненого — початок пізнього Трипілля.
16, с. 133.

61.    Івашково-Сад.
На східному схилі високого мису правого краю Івашківської балки, на південній окраїні с. Івашково, у 80 м на схід від дороги Івашко-во—Кодима. Розміри близько 15 га. Відкрито 1972 р. Було нараховано до 200 жител. Знахідки представлені фрагментами керамічного посуду та виробами з кременя. Поселення віднесено до початкової фази пізнього етапу трипілля.
16, с. 133—134; 15, с. 47—51.

62.    урочище Дякова хата.
В центрі с. Івашково, на Розміри дці першої надзаплавної тераси лівого берега правої притоки р. Савранки. Відкрито 1989 р. Територія поселення зайнята пришкільною садибою. В будівельних траншеях простежено заглиблення із сіро-попілястим заповненням. Керамічний матеріал, зібраний у траншеях та на поверхні фрагменти посуду з добре відмуленої глини із залишками розпису. Можна віднести до поселень Кирилівської групи початку пізнього етапу Трипілля.
15, с. 47—51.

с. Кирилівка Кодимський район

63.    урочище Олександрівка.
В 2 км до півн.-заходу від села, в однойменному урочищі, на півн.-західному березі ставка. Відкрито 1949 р. Дослідження: А. Л. Єси-пенко (1949—1958); К. В. Зіньковський,    Н. Б. Зіньковська (1970—80). Розміри 5 га. В результаті досліджень на поселенні відкрито залишки 14 різних за розмірами жител, що розташовувались у вигляді вулиці у два рядки вздовж берега струмка. Поселення віднесено до Трипілля АІІІ
2. 13, с. 5—29.

64.    Черкасів Сад I.
Поселення у 0,5 км на захід від ферми колишнього колгоспу ім. Чапаева. Були досліджені залишки житла площею 1,2x7,7 м. Знайдено фрагменти посуду різних форм, серед яких зооморфні чаші, біноклеподібні посудини, горщики тощо. Матеріал, представлений фрагментами кераміки з розписом, кухонного посуду з глини, що містила домішки товчених черепашок, віднесено до початку етапу СІ.
13, с. 30-49.

65.    Черкасів Сад II.
У 2 км до сходу від села на плато, на лівому березі кирилівської балки. Розміри — біля 2,5 га. Відкрито 1971 р.; В результаті розкопок Л. Ю. Поліщук відкрито залишки чотирьох наземних жител і можливо напівземлянки, а також кілька ям господарського призначення. Наявний матеріал дозволяє віднести його до початку етапу СІ.
16, с. 144—145; 13, с. 34—38.

66.    Кирилівка-джерело.
Поселення у 0,3 км до сходу від повороту на ферму колхозу «Чапаев» від траси Котовськ—Кодима. Розміри біля 7 га. Дрібні фрагменти кераміки, перепалені кістки тварин. Можливо відноситься до початкупізнього етапу трипілля.
13, с. 34—38.

67.    Кирилівка-поле.
Поселення виявлено К. В. Зіньковським у 1972 р. на північно-східній околиці села, на краю плато. Розміри — приблизно 300x300 м. Знайдено фрагменти тонкостінних посудин зі слідами розпису, вироби з кременю. Кінець середнього — початок пізнього Трипілля.
6, с. 145.

68.    Кирилівка.
Поселення в 1 км на південний захід від села, на схилі правого берега кирилівської балки. Розміри біля 1 га. В результаті розкопок А. Л. Єсипенко 1955 р. виявлені залишки 4-х жител наземної конструкції. В одному було вявлено залишки жертовника, поверхня якого прикрашена концентрованими колами. Поселення віднесено до початку етапу СІ.
13, с. 30—49.

м. Кодима

69.    Кодима III.
Поселення за 350 м на північ від поселення Кодима V. Відкрито у 2000 р. Розміри 250x200 м. Знайдено вісім фрагментів стінок столових ліпних посудин з поверхнею, що маститься. Тут же знайдено двоплощинний кремневий нуклеус, скребачка на відщепі, пластина та два відщепи. Приналежність до якогось етапу утруднена (ВІІ ?).
2, с. 48.

70.    Кодима IV.
Поселення за 4 км на схід від міста на високому мисі правого берега балки, що є одним з витоків р. Кодими. Відкрито у 2000 р. Розміри 350x200 м. Знайдено фрагменти кераміки розписного та кухонного посуду. На деяких фрагментах простежено канелюри. Датується часом ВІІ—CI.
20, с. 48.

71.    Поселення Кодима V.
Розташоване за 300 м на схід від поселення Кодима IV, на високому мисі правого берега балки. Відкрито у 2000 р. Розміри розповсюдження знахідок, що значною мірою відносяться до черняхівської культури 350x200 м. Серед них знайдено незначну кількість фрагментів стінок трипільського посуду.
20, с. 48.

с. Круте Кодимський район

72.    Савова Криниця II.
Поселення у 2 км до півд.-заходу від села, на мисі правого берега р. Крути. Відкрито 1972 р. Знайдено шматки обпаленої глини, фрагменти кераміки з відмуленої глини з розписом чорною фарбою. Можливо віднести до кінця етапу ВІІ.
16, с. 145.

73.    Семенівка I.
Поселення у 2,5 км до півдня від південної окраїни села, на правому березі Будейської балки. Відкрито 1972 р. На площі в 1 га підібрано фрагменти кераміки з розписом чорною фарбою Віднесене до розвиненого Трипілля.
16, с. 146.

с. Лабушна Кодимський район

74.    Лабушна-Сад
Поселення на південно-східній околиці поблизу урочище Жолубець. Відкрито 1954 р. Досліджувалося розвідками ОГУ 1972, 1973 рр. Розміри 300x400 м. Житла розташовані двома концентричними колами. Підйомний матеріал: фрагменти кераміки з прорізанним орнаментом, а також зі слідами чорної фарби, фрагмент антропоморфної статуетки. Фінальні ступені середнього Трипілля.
21, інв. № 85201.

75.    с. Лисогірка Кодимський район
Поселення у 0,5 км до півн.-заходу від села. Відкрито 1972 р. Підібрано невелику кількість фрагментів кераміки. Ймовірно віднести до розвиненого Трипілля.
16, с. 145.

с. Семенівка Кодимський район

76.    Семенівка II.
Поселення на північній окраїні села, на лівому березі Будейської балки. Відкрито 1972 р. На площі біля 1 га знайдено фрагменти розписної кераміки, шматки обпаленої глини. Кінець середнього — початок пізнього Трипілля
16, с. 146.

77.    с. Семенівка.
Поселення трипільської культури у 0,5 км на схід від села.
7, с. 77.

78.    с. Семенівка.
Поселення трипільської культури у 1,5 км на схід від села.
7, с. 77.

с. Серби Кодимський район

79.    Серби II.
Поселення за 2 км від південної окраїни села, на мисі між двома балками. Розміри біля 12 га. На поверхні простежено сліди жител у вигляді скупчень обпаленої глини, що розташовані концентричними колами. Фрагменти кераміки з монохромним розписом, проколка з кременя, уламок теслоподібного знаряддя. Розвинене Трипілля.
16, с. 147—148.

80.    Серби III.
Поселення за 2 км на схід від ферми, на березі лівої притоки р. Білочі, на південний схід від села. Відкрито 1972 р. Розміри біля 6 га. На поверхні зустрічались шматки обпаленої глини, фрагменти розписної кераміки, знаряддя з кременя. Розвинене Трипілля.
16, с. 148.

81.    Калинівка I
Поселення на півночі від села на правому березі балки напроти урочища «Лиса гора». Розміри 500x150 м.
10, с. 102—117.

ст. Слобідка Кодимський район

82.    Слобідка-Західна.
Поселення за 0,8 км від західної околиці станції по обидві сторони дороги Слобідка—Тимкове. Відкрито у 50-ті роки XX ст. Дослідження: Н. Б. Бурдо 1979—81 рр. Розміри пам'ятки більша за 2 га. Досліджено три надземних житла. Зібрано виразний керамічний матеріал, що представлений різними формами посудин, знаряддя праці з каменя та кременя.
1, с. 24—33; 3, с. 5—16.

83.    Слобідка-Озеро.
Поселення розташоване за південною околицею станції, на березі ставка.
7, с. 77.

84.    Слобідка-Лісництво.
Понесення за 1 км від ст. Слобідка, на протилежному від поселення Слобідка—Західна західному мисі балки, на першій надзаплавній терасі. Розміри — біля 2 га у південній частині мису. На розораному полі знайдено фрагменти кераміки, вироби з кременя. Під час шурфовки знайдено будівельні залишки у вигляді завалу з обпаленої глини. Етапу ВІ
1, с. 31—32.

85.    с. Стримба Кодимський район
Поселення у 1 км на південь від села, на правому березі балки, в місцині під назвою «Попове поле». Розміри 800x500 м. Матеріали знайдено на території розораного поля і саду знайдено багато шматків обпаленої глини, фрагмен-тівкераміки і знарядь праці з кременя. Керамічний комплекс представлений фрагментами з добре відмуленої глини з розписом і заглибленим орнаментом. За характеристикою матеріалу поселення можна віднести до фінальних ступенів етапу ВІІ.
15, с. 47—51.

с. Тимкове Кодимський район

86.    Партизанські Стайні
Поселення у 5 км на півд.-захід від села в однойменному урочищі, при впадінні у Крутянську балку. Відкрито 1972 р. Розміри більше 2 га. В закладених шурфах і на поверхні знайдено завали обпаленої глини (глибина біля 1м). Керамічний матеріал і знаряддя з кременю аналогічні посе-ленням раннього етапу Тимково, Слобідка-Західна. Етап А.
16, с. 143—144.

87.    Тимкове.
Поселення розташоване на території села (центр) на першій надзаплавній терасі. Розміри близько 2 га. Відкрито 1952 р. 1981р. Н. Б. Бурдо дослідила залишки двох жител. Етап А.
2, с. 78-86.

с. Шершенці Кодимський район

88.    Шершенці.
Розташоване на пологому мисі, що утворився привпадінні двох балок до р. Білочі. Відкрито 1954 р. Знайдено фрагменти посудин з відмуленої глини і залишками розпису. Етап В.
6.

89.    Шершенці I.
Поселення у західній частині села, на городах третього західного кварталу села. Відкрито у 1972 р. Знайдено скупчення обпаленої обмазки з відбитками дерева. Фрагменти кераміки з відмуленої глини. Віднесено до розвиненого Трипілля
16, с. 148.

с. Олексіївка Котовський район

90.    Перлікани.
Поселення знаходиться на території, яка колись звалась Перлікань (північна частина села). Відкрито 1954 р. Розташоване на кількох садибах. Закладені шурфи і збирання на поверхні дали матеріал, який Н. М. Віноградова віднесла до солонченського варіанту етапу ВІ-BII.
12, с. 167—174.

с. Гонората Котовський район

91.    Водозлив II.
Поселення за 2,9 км до півдня від півд.-східної окраїни села, на терасовподібному уступі правого берега долини річки, біля риборозводного ставка. Відкрито 1988 р. Розміри — 100x70 м, витягнуто із півд.-сходу на півн.-захід. Знайдено фрагменти черво-ноглиняних посудин з добре відмуленої глини і грубої сіроглиняної кераміки, обпалена обмазка. Відноситься до етапу ВІІ або CI.
14, с. 110.

92.    Гонората I.
Розташоване у 0,6 км на північ від села на південному схилі балки, що впадає справа у долину р. Ягорлик. Розміри 120x100 м.
7, с. 81.

93.    Гонората II.
Поселення у 0,5 км до півд.-сходу від села на мисі лівого берега р. Ягорлик по дорозі на с. Любо-мирка. Розміри — 250x200 м.
10, с. 109; 7, с. 81.

94.    Гонората V.
Поселення у 1,2—1,5 км до півн.-заходу від півн.-західної окраїни села, в 300 м до півночі від дороги на с. Слобідка, напроти дамби. Відкрито 1988 р. Розміри 400x200 м. Витягнуто з півд.-сходу на півн.-захід. В півд.-східній частині поселення відмічено сліди двох «Розміри док». Фрагменти кераміки представляють біконічні посудини різних форм. Кінець етапу ВІІ — початок СІ.
14, с. 110.

95.    с. Любомирка Котовський район
Поселення розташоване у 1 км до півночі від села, на другій терасі р. Ягорлик.
7, с. 82.

с. Нестоїта Котовський район

96.    Нестоїта II.
Розташоване за 1,2 км до півночі від півн.-західної окраїни села, на правому березі р. Тростянець по обидві сторони дороги на с. Ро-манівку. Відкрито 1954 р. Обстежувалось 1975 і 1988 рр. Розміри 400x150 м, витягнуто з півночі на південь. У південній частині поселення наявні сліди жітел. За матеріалом, що знайдений на поверхні поселення відноситься до пам'яток першої половини раннього періоду трипілля А.
14, с. 108—109.

97.    Нестоїта IV.
Поселення за 100 м на південь від південно-західної окраїни села на високому мисовидному уступі берега р. Тростянець. Відкрито 1988 р. Розміри біля 140x80 м, витягнуте з заходу на схід. За наявним матеріалом віднесено до першої половини раннього періоду Трипілля А.
14, с. 108.

с. Федорівка Котовський район

98.    Федорівка III.
Поселення за 300 м на захід від півн.-західної околиці села, на правому березі потічка, що є витоком Великого Куяльника. Відкрито у 2000 р. Розміри приблизно 100x120 м. Нечисленна група кераміки може бути віднесена до трипільської культури.
9, с. 48.

с. Чапаївка Котовський район

99.    Чапаївка V.
Розташоване за 2 км на схід від села і за 1,3 км на північ від с. Андріївка. Відкрито у 2000 р. На плато і схилі лівого берега Великого Куяльнику. Розміри 200x250 м. На підставі знайденого матеріалу: фрагменти посудин різних форм з пофарбованою поверхнею можна віднести до початку етапу СІ.
9, с. 48.

100.    с. Боково Любашівський район
Поселення за 2 км на північний захід від села, на березі верхньої течії р. Меланки. Відкрито 1974 р. Знайдено фрагменти кераміки з добре відмуленої глини, іноді із залишками чорної фарби, уламок прясельця. Кінець розвиненого — початок пізнього трипілля.
16, с. 150

смт. Любашівка, райцентр

101.    Чичиклея.
0,5 км до півд.-заходу від залізниці Балиа—Любашівка на мисі між двома відвершками р. Чичиклея. Відкрито 1974 р. На площі біля 3 га було знайдено знаряддя з кременя, кераміка з відмуленої глини зі слідами чорної фарби. Кінець розвиненого — початок пізнього етапів Трипілля.
16, с. 149.

102.    с. Погреби Любашівський район
Поселення за 0,4 км до сходу від села, на двух мисах лівого берега балки, притоки р. Кодими. Відкрито 1974 р. Кераміка з добре відмуленої глини, і з домішками товчених черепашок; шматки обпаленої глини. Знайдено фрагмент статуетки. Кінець розвиненого — початок пізнього Трипілля.
16, с. 140.

с. Познанка Любашівський район

103.    Познанка І Місцезнаходження трипільського часу за 0,3 км на захід від села в 25 м від дороги Познанка—Гольма. Знайдено нечисленні фрагменти  пізньотрипільської кераміки.
16, с. 141.

с. Познанка-Друга. Любашівський район

104.    Познанка II
На західній околиці села, по правому берегу р. Кодими, на городах, в 0,2 км від русла.
7, с. 85.

105.    Познанка-Друга
Поселення трипільської культури за 4 км на південь від села біля джерела.
7,    с. 85.

с. Затока Овідіопольський район

106.    Кароліно-Бугаз 1.
Дослідження О. Г. Загинайла та І. Т. Чернякова 1973 р. В двох курганах виявлено 2 поховання усатівської культури. Знайдено кераміку.
8,    с. 88—89.

107.    Кароліно-Бугаз 2.
1989 р. до Одеського археологічного музею місцевим мешканцем передано амфору та миску із усатівського поховання, зруйнованого під час будівельних робіт. Ще два поховання досліджено Патоковою Е. Ф. та В. Г. Петренком.
8, с. 89.

м. Одеса

108.    На території околиці міста (колишнє с. Іллінка) сліди пізньотрипільського поселення.
18, с. 249.

109.    с. Слобідка-Романівка м. Одеса
Під час розкопок кургану 1913 р. А. В. Добровольським виявлено амфорку з розписом та покришку, які, можливо, походять із зруйнованого поховання.
8 с. 89

с. Гетьмановка Савранський район

110.    Гетьманівка I.
Поселення за 1,5 км на південний схід від села на мисі правого берега р. Гедзилів Яр. Знайдено шматки обпаленої глини, ймовірно від двох жител. Фрагменти кераміки від посудин з розписом чорною фарбою. Кінець розвиненого — початок пізнього етапу Трипілля.
16, с. 150.

с. Кам'яне Савранський район

111.    Завалля І
Поселення за 6 км на північний схід від села, за 1 км від мосту на мисі крутого берега р. Південний Буг. Відкрито 1974 р. Знайдено уламки кераміки з домішкою шамоту, прикрашеної заглибленим орнаментом і канелюрами, знаряддя з кременя. Ранній етап трипільської культури.
16, с. 149.

112.    м. Саврань, райцентр
Поселення раннього етапу трипільської культури.
18, с 249.

113.    смт. Сарата
Курганна група в 3 км на північ від села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1977—78 р., дослідження I.Т.Чернякова. Виявлено поховання усатівського типу з кромлехом.
8. с. 55.

114.    с. Великоплоске Роздільнянський район
Під час розкопок кургана 1, які проводив І. Я. Стемпковський в 1898—1900 рр., виявлено три посудини усатівського типу з розписом, вірогідно, інвентар розташованого неподалік дитачого поховання.
11, с. 168

115.    с. Березино Тарутинський район
Група з 3 курганів на правому березі р. Когильник. Дослідження 1977 р., О. Г. Загинайло. Основне поховання в кургані 1 усатівського типу. Виявлено 3 посудини, один з розписом. Поховання оточене кромлехом.
8. с. 55.

117.    с. Баштанівка Татарбунарський район
Кургання група на плато лівого берега р. Нерушай. Дослідження експедиції ІА АН УРСР, 1966 р., розкопки М. М. Шмаглія, Чернякова І. Т. В кургані 5 виявлено поховання усатівського типу (основне).
8. с. 56.

118.    с. Борисівка Татарбунарський район
Група з 16 курганів на північ від села, на плато западного берега оз. Сасик. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1965р., дослідження М. М. Шмаглія та І. Т. Чернякова. В кургані 9 поховання 8 усатівського типу.
8. с. 55—56.

119.    с. Вишневе Татарбунарський район
Кургани в районі села на плато між оз. Сасик та Шагани. Розкопки Л. В. Суботіна 1977—80 рр. В курганах 1, 10 виявлено поховання усатівського типу.
8. с. 58.

120.    с. Глибоке Татарбунарський район
Два кургани на південний захід від села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1965 р., дослідження М. М. Шмаглія та І. Т. Чернякова. В курганах 13 та 56 виявлено поховання.
8 с. 56.

121.    с. Нерушай Татарбунарський район
Кургани в районі села. Розкопки експедиції ІА АН УРСР, 1964 р., дослідження Шмаглія М. М. та І. Т. Чернякова. В курганах 9, 10 виявлено 2 поховання усатовського типу. Виявлено кераміку, прикраси, мідний кинджал.
8. с. 56—57.

122.    Трапівка Татарбунарський район
Кургани в районі села на плато між оз. Сасик та Шагани. Розкопки А. Л. Загинайла 1974 р., Л. В. Суботіна 1977 р. В курганах 1, 10 виявлено поховання усатівського типу.
8. с. 58.

123.    с. Самойлівка Ширяєвський район
На захід від села, на мисі правого берега р. Сірий Куяльник на території розмірами 200x150 м знайдено матеріали трипільської культури.
17, с. 333—334.

124.    с. Кошари Комінтернівський район
Курганна група неподалік від античного городища Кошари, на правому березі Тилігульського лиману. 1969 р. Гудковою О. В. розкопано курган з двома усатівськими похованнями.
8 с. 129




ЛІТЕРАТУРА


1. Бурдо Н. Б. Исследование раннетрипольского поселения Слободка Западная // Новые археологические исследования на Одесчине. — К.: Наук. думка, 1984. — С. 24—33.

2.    Бурдо Н. Б., Відейко М. Ю. Ранньотрипільське поселення Тимкове в Одеській області // Археологія. — 1985. — № 52. — С. 78—86.

3.    Бурдо Н. Б., Відейко М. Ю. Исследования раннетрипольского поселения Слободка-Западная в 1980 г. // Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 5—16.

4.    Відейко М. Ю. Исследования поселений среднего этапа трипольской культуры на р. Кодыме // Древнее Причерноморье. — Одесса, 1994. — С. 18—25.

5.    Гаркуша Л. Б. Археологічні пам'ятки в басейні р. Кодими // МАПП. — 1959. — 2. — С. 99—101.

6.    Гаркуша Л. Г., Кравченко А. А. Дневник археологической разведки 1954 г. // Научный архив ОАМ НАН Украины. — Инв. № 70475, 70476.

7.    Гудкова А. В., Охотников С. Б., Субботин Л. В., Черняков И. Т. Археологические памятники Одесской области (справочник). — Одесса, 1991. — 183 с.

8.    Дергачев В. А., МанзураИ. Погребальные комплексы позднего Триполья. — Кишинев: Штиинца, 1991. — 334 с.

9.    Дзиговський О. М., Самойлова Т. Л., Смольянинова С. П., Ванчугов В. П. Археологічні пам'ятки Тилігуло-Дністровського межиріччя. — Одеса: Астропринт, 2003. — 217 с.

10.    Єсипенко А. Л. Археологічні розвідки 1952 р. в районі Кодима-Котовськ-Рибниця // МАПП. — 1959. — 2. — С. 102—117.

11.    Збенович В. Г. Позднетрипольские племена Северного Причерноморья. — К.: Наукова Думка. 1974. — 175 с.

12.    Кравченко А. А. Археологічні пам'ятки в долині річок Тростянець і Ягорлик // МАПП. — 1960. — 3. — С. 167—174.

13.    Патокова Э. Ф., В. Г. Петренко, Бурдо Н. Б., Л. Ю. Полищук. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. — К.: Наук. думка, 1989. — 140 с.

14.    Петренко В. Г., Л. Ю. Полищук, Сапожников И. В. Новые археологические памятники в северных районах Одесской области (эпоха камня и медный век) // Древности причерноморских степей. — Киев: Наукова думка, 1993. — С. 103—114.

15.    Полищук Л. Ю., С. П. Смольянинова Новые исследования три-польских памятников в Кодымском районе Одесской области // КС ОАО. — Одесса, 1999. — С. 47—51.

16.    Станко В. Н., Н. Б. Зиньковская. Разведки памятников эпохи энеолита в северных районах Одесской области // Археологические и археографические исследования на территории Южной Украины. — Киев—Одесса: Вища школа, 1976. — С. 130—150.

17.    Субботин Л. В., Загинайло А. Г. Исследования в Буго-Днестровском междуречье // АО 1972. — М., 1973. — С. 333—334.

18.    Археологічні пам'ятки Української РСР. Короткий список. — К.: Наукова Думка, 1966. — 463 с.

19.    Станко В. Н. Мезолитическая стоянка Гиржево в Одесской области // СА. — 1966. — № 2. — С. 96—103.

20.    Дзиговський О. М., Самойлова Т. Л., Смольянінова С. П., Ванчугов В. П. Археологічні пам'ятки Тилігуло-Дністровського межиріччя. — Одеса, 2003.

21.    Науковий архів Одеського археологічного музею НАН Украини. Л. Ю. Поліщук


Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!