Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1

АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Київ та Київська область


КИЇВ

1 Бортничі
Розташоване в південно-східній частині міста (колишнє село Бортничі ), займає підвищення надзаплавній тераси лівого берега Дніпра (висота 30—35 м). Відкрите В. В. Xвойко у 1912 р., який дослідив 3 землянки. У 1949 р. досліджувалось І. М. Самойловським, H.П.Амбургер і Т. Д. Білановською. Розкопані напівземлянка, господарчі ями. Поселення відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
149, 2, 120, 50.

2.    вул. Ворошилова
Культурний шар трипільської культури виявлений над схилом, що спускається до широкої низини понад р. Либіддю, при будівельних роботах у 1938 р. Пункт обстежено I.М.Самойловським. Матеріали відносяться до середнього трипілля.
121.

3.    Верхня Юрковиця
Трипільське поселення на вул. Кирилівський. Наприкінці X!X ст. А. А. Скриленко дослідила землянки і господарчі ями. Відноситься до пам'яток софіївської групи.
7, с. 75—77; 96, с. 184—185.

4.    Вигурівщина
Трипільське поселення в східній частині міста. Відоме з 1950-х рр. за О. Г. Шапошніковою. Відноситься до пам'яток софіївського типу.
51, 149.

5.    Видубичі
Багатошарова пам'ятка на північно-східній околиці Центрального Ботанічного саду НАН України, займає одне з підвищень правого берега Дніпра з крутими схилами під назвою мис Чайка. Висота мису 60—70 м, площа близько 5 га. Культурні шари: трипілля, скіфський час, Давня Русь, після монгольський час, пізнє середньовіччя. Пам'ятка досліджувалась у 1971 р. загоном Київської експедиції ІА НАНУ під керівництвом І. І. Мовчана. Розкопано 2 трипільські ями. Матеріали трипільської культури відносяться до софіївського типу (етап СІІ).
86, с. 82—83; 82.

6.    вул. Велика Житомирська
В центрі міста по вул. Велика Житомирська, буд. 20, під час охоронних розкопок Старокиївської експедиції під керівництвом І. І. Мовчана та С. І. Климовського у 2002 р. було виявлено об'єкти трипільської культури.
85.

7.    вул. Копиловська
Трипільські матеріали знайдені неподалік від Кирилівської церкви, в 300 м на північ. Пункт відкритий розвідками Старокиївської експедиції ІА НАНУ під керівництвом І. І. Мовчана.

8.    Гора Киселівка (Замкова)
Матеріали трипільської культури знайдені на підвищенні під назвою Гора Киселівка (Замкова), що здіймається над уроч. Гончари-Кожум'яки та Подолом, на північ від Старокиївської Гори. Археологічні розкопки неодноразово проводилися з кінця X!X ст. Під час розвідок С. І. Климовського у 1999 р. також було зібрано пізньо-трипільську кераміку.
155, с. 100.

9.    Кирилівські висоти
Трипільське поселення розташоване по вул. Фрунзе, колишня Кирилівська. Перша трипільська пам'ятка, що стала відомою в Україні. Досліджена В. В. Xвойко наприкінці X!X ст. (садиби Святославського, Зиваля та Багрієва) Розкопано 48 заглиблених будівель. Відноситься до пам'яток софіївської групи.
141, с. 763; 140, 56.

10.    Корчувате
Розташоване в південній частині міста (колишнє с. Корчувате), на правому березі Дніпра на південь від гирла р. Либідь біля струмка. Трипільське поселення частково перекрите могильником заруби-нецької культури. Виявлене у 1941 р. І. М. Самойловським. У 1944 р. залишки наземного житла — «площадки» обстежені І. М. Самойловським і Т. С. Пассек. Відноситься до пам'яток чапаївського типу (етап СІ).
121, 119.

11.    Липки
Культурний шар трипільської культури виявлений поблизу Дніпра, над колишнім Кловським струмком, садиба № 3 по Кріпосному провулку, при будівельних роботах у 1937р. Пункт обстежено І. М. Самойловським, досліджений заглиблений об'єкт (будівля?). Матеріали відносяться до пізнього трипілля.
121.

12.    Львівська площа
Трипільські об'єкти і матеріали, окрім потужного шару Давньої Русі, виявлені на Львівській площі, 4, на місці будівництва будинку Податкової адміністрації України. Пункт відкрито під час охоронних розкопок Старокиївської експедиції ІА НАНУ під керівництвом І. І. Мовчана у 1996 р. Поселення відноситься до пам'яток лукашівської групи (кінець етапу СІ).

13.    Львівська площа
Давньоруські укріплення «міста Ярослава» і трипільське поселення у центрі міста поблизу Львівської площі по вул. Стрітенській. Відкрито і досліджено В. О. Круцом у 1969—70 рр. Розкопки проведено також Старокиївською експедицією під керівництвом І. І. Мовчана у 1996 р. Трипільське поселення було укріплене ровом (глибина 1 м від трипільського горизонту, ширина 2,15 м, стінки спускались до дна під кутом 45°). Поселення відноситься до пам'яток лукашівського типу (кінець етапу СІ).
84, 83.

14.    Оболонь
Багатошарове поселення на правому березі р. Почайни, сучасний жилий масив Оболонь. При розкопках зарубинецького і корчаксь-кого поселень зустрінуті матеріали неоліту, пізнього трипілля софіївського типу, доби бронзи та ранньо-залізного віку.
156, с. 1.

15.    Сирець І
Розташоване в північно-західному районі міста, займає мис правого корінного берега Дніпра біля гирла р. Сирець (притока Дніпра). Відкрито у 1949 р. і досліджено у 1950 р. загоном експедиції «Великий Київ» під керівництвом Захарука Ю. М. Розкопані вогнищева яма та землянка з піччю. Знайдені кераміка, пряслиця, ткацькі відтяжки, пластика. Поселення відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ)
40, 56.

16.    Сирець ІІ
Розташоване в північно-західному районі міста на березі р. Сирець (притока Дніпра), вище по течії від пам'ятки Сирець І. Відкрите у 1949 р. загоном експедиції «Великий Київ» під керівництвом Ю. М. Захарука. Поселення відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
40, 56.

17.    Сирець ІІІ
Розташоване в північно-західному районі міста на березі р. Сирець (притока Дніпра). Відкрито у 1950 р. загоном експедиції «Великий Київ» під керівництвом Ю. М. Захарука. Поселення відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
40, 56.

18.    Смородинський узвіз
Комплексна пам'ятка, що складається зі штучної печери та прилеглої території, розташована в районі Смородинського узвозу на Лук'янівці. Печера у вигляді підземної галереї довжиною 60 м, завширшки до 1 м, заввишки 1,5—2 м. Пам'ятка відома за дослідженнями В. Б. Антоновича (1875—76). Повторно відкрита О. Б. Авагяном і Т. А. Бобровським у 1981 р. Дослідження проведені у 1999—2001 рр. співробітниками відділу «Київ-підземний» Музею історії міста Києва під керівництвом Т. А. Бобровського. Культурні шари: трипілля, київська культура, Давня Русь. Поселення є найпівнічнішою пам'яткою етапу ВІ—ВІІ східнотрипільської культури (за 0.В.Цвек).
1, 3, 14, 12, 13.

19.    Старокиївська Гора
Трипільське поселення по вул. Володимирській 2, в північно-західній частині сучасного Національного музею України (колишня садиба Петровського). Відкрито Xвойко В.В. у 1907 р. Розкопано 1 житло.
46.

20.    Успенський собор Києво-Печерської Лаври
Трипільське поселення на території Києво-Печерської Лаври, займало мисоподібний виступ дніпровської тераси на південно-східній ділянці Верхньої Лаври. Трипільська землянка досліджена С. А. Балакіним при археологічному дослідженні Успенського собору у 1998 р. Будівля овальної форми з глинобитною піччю (розміри 2—3x3—4 м). Поселення відноситься до пам'яток лукашівської групи (кінець етапу СІ).
43.

21. Червоний Xутір
Ґрунтовий могильник розташований на південь від Червоного Xутора (Дарницький район міста), займає дюноподібне підвищення лівого берега Дніпра. Відкритий В. М. Даниленком у 1950 р., досліджений Бориспільським загоном експедиції «Великий Київ» у 1951 р. Виявлено 195 поховань — трупоспалень (101 в урнах, 94 без урн). Знайдений супроводжуючий інвентар: керамічні посудини (частина з них — поховальні урни), знаряддя праці, прикраси з міді, бурштину, сланцю, предмети озброєння (кам'яні бойові сокири, мідні кинджали, дротик і т.ін.). Відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
37, 36.

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ


22.    смт. Баришівка
Поселення знаходиться на північній околиці селища, займає витягнуте за віссю південь-північ дюнне підвищення на правому березі р. Трубіж. Площа становить 6 га. В 1996 р. обстежувалося Р. М. Осадчим та О. В. Філюком. Виявлені матеріали ІУ—ІІІ тис. до н.е., ІІ тис. до н.е., І тис. до н.е.
93, с. 44.

23.    с. Борщів Баришівський район
Багатошарове поселення розташоване в урочищі «Кут» на південно-західній околиці села, на південь від шосе Київ - Харків. Займає підвищення (2-2,5 м) в заплаві лівого берега р. Трубіж. Площа становить 100x100 м. Пам'ятка відкрита Ю. В. Костенком, в 1981 р. обстежувалася експедицією Інституту археології ІА НАНУ В. Д. Бараном, Р. В. Терпиловським та А. М. Некрасовою. Виявлені матеріали доби неоліту, енеоліту (трипілля?).
5, с. 15.

24.    с. Коржі Баришівський район
Багатошарове поселення знаходиться на південний захід від села в урочищі «Рябці». Розташоване на низькій розораній дюні над заплавою лівого берега р. Трубіж. Займає площу 100x150 м. Пам'ятка відкрита в 1974 р. А. П. Савчуком, обстежувалася в 1981 р. В. Д. Бараном, Р. В. Терпиловським та А. М. Некрасовою. Виявлені матеріали трипільської культури.
116, с. 49-50; 5, 15.

25.    с. Коржі Баришівський район
Багатошарова пам'ятка розташована в урочищі «Бирки». Відкрита під час розвідок 1974 року А. П. Савчуком. Виявлений матеріал трипільської культури Ю.
118, с. 108.

26.    с. Лукаші Баришівський район
Поселення знаходиться між селами Лукаші та Рудницьке, західніше села Лукаші, межує з болотистою ділянкою в межиріччі річок Недра та Трубіж. Розташоване по схилу, на краю заболоченої низини в долині р. Недри. Площа пам'ятки становить 5,4 га, культурний шар 0,2-0,6 м. Планування жител по колу. Відкрите та досліджувалося в 1913 р. В. М. Щербаківським. Ним було досліджено декілька наземних жител - «площадок». В 1965 р. досліджувалося В. О. Круцом, в 1996 р. обстежене Р. М. Осадчим та О. В. Філюком. Епонімна пам'ятка, дослідження якої дозволили виділити лукашівський локальний варіант (етап СІ).
96, с. 182; 93, с. 46.

27.    с. Пасічна Баришівський район
Багатошарове поселення розташоване на північній околиці села, на схід від дороги Пасічна-Селище. Займає високий корінний правий берег р. Трубіж. Площа поселення становить 4 га. 1996 р. обстежене Р. М. Осадчим та О. В. Філюком. Виявлені матеріали трипільської культури, доби бронзи та заруби-нецької культури. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля.
93, с. 46.

28.    с. Селище Баришівський район
Багатошарове поселення розташоване на лівому березі р. Трубіж в урочищі Бирки. Виявлено мезолітичну стоянку, фрагменти посуду доби неоліту, поселення трипільської культури, культури багатоваликової кераміки та підгірцевської.
150, с. 27.

29.    м. Біла Церква
Багатошарова пам'ятка Палієва Гора розташована на лівому березі р. Рось в західній частині парку Олександрія. Культурні шари: поодинокі знахідки трипілля, VІ-VІІст., давньоруський час. Трипільська кераміка знайдена В. І. Павлюченко у 1990-х рр. Матеріали трипілля відносяться до східнотрипільської культури (етап ВІ-ВІІ, за О. В. Цвек).
66.

30.    с. Пилипча Білоцерківський район
Поблизу села були знайдені фрагменти посуду трипільського часу. Матеріали зберігаються у фондах Білоцерківського історичного музею.
150, с. 31.

31.    с. Трушки Білоцерківський район
На правому березі р. Роставиця, в полі поблизу гирла ріки в 1976-77 рр. зібраний підйомний матеріал доби енеоліту-бронзи, представлений фрагментами кераміки трипільської та білогрудівської культур.
65, с. 73.

32.    с. Шкарівка Білоцерковський район
Знаходиться на північно-східній околиці села, на невеликому підвищенні в заплаві правого берега р. Рось, на мису, створеному крутим поворотом річки. Площа пам'ятки приблизно 10 га. Відкрито в 1969 р. О. В. Цвек. Експедицією ІА НАНУ під її керівництвом в 1969-75 рр. досліджено 5 га, розкопано 12 будівель. Садиби-подвір'я розташовувались по колу за 30-40 м одна від одної, до їх складу входили житлові господарчі споруди. Житла прямокутні та «Г»-подібні в плані, глинобитні, наземні, багатокамерні. Виявлені виробничі печі для випалу кераміки, а також будівля - святилище з вівтарями, предметами культу. Поселення є епонімним для групи пам'яток буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури. Датується етапом ВІ-ВІІ. Матеріали зберігаються в фондах ІА НАНУ.
144, 146, 143.

33.    с. Біївці Богуславський район
Трипільське поселення розташоване за східною околицею села в уроч. Бієвка, на правому березі р. Рось. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 450x300 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

34.    с. Біївці Богуславський район
Трипільське поселення розташоване за північною околицею села в уроч. Чорнобаївка. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 200x150 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

35.    с. Дешки Богуславський район
Розташоване за північно-західною околицею села на мисі похилого правого берега р. Рось при впадінні в неї струмка Чорнобаївка (уроч. Чорнобай). Площа складає приблизно 100 га, простежена гніздова забудова. Відкрите Р. В. Забаштой і обстежено А. П. Савчуком у 1978—79рр. У 1979 р. досліджено експедицією Переяслав-Xмельницького заповідника під керівництвом М. І. Сікорського, а в 1985 р. — експедицією ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. Матеріали зберігаються у середній школі с. Тептіївка. Поселення відноситься до середньодніпровського варіанту східнотрипільської культури (тип Коломийщина ІІ, поч. етапу ВІІ).
115, с. 2; 89, с. 25—28.

36.    с. Медвин Богуславський район
Медвин І
Трипільське поселення розташоване на південний захід від села в уроч. Детелкове. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 250x150 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

37.    Медвин ІІ
Трипільське поселення розташоване за південною околицею села в уроч. Терещенкове, біля лісу Довгенький. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 500x250 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

38.    Медвин ІІІ
Багатошарове поселення трипільське та скіфське розташоване на південь від села в уроч. Тотохи на похилому схилі пагорба, обмеженого безіменними струмками. Обстежено у 1972 р. Г. Т. Ковпаненко. Попередньо датовано етапом ВІІ—СІ.
47, с. 5—7.

39.    с. Медвин IV
Трипільське поселення розташоване на південний схід від села, в долині між уроч. Тотохи та уроч. Свята Гора. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 100x50 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

40.    с. Медвин V
Трипільське поселення розташоване на південний схід від села, на березі р. Xоробра в північно-західній частині уроч. Центральна Тотоха. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 110x200 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

41.    с. Медвин VI
Трипільське поселення розташоване на південний схід від села, на березі р. Xоробра біля південного схилу Святої Гори. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 350x125 м. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

42.    с. Гута Богуславський район
Трипільське поселення розташоване за північною околицею села на лівому березі р. Xоробра при впадінні в неї струмка. Обстежено О. Б. Солтисом у 2000 р. Відноситься до пам'яток східнотрипільської культури (етап ВІ-ВІІ) Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

43.    с. Вишеньки Бориспільський район уроч. Багринов бугор
Багатошарова пам'ятка в уроч. Багринов бугор, займає площу 200x140 м. В 1960 р. У культурному шарі знайдено матеріали неолітичного часу та трипільської культури. Трипільський матеріал відноситься до софіївського типу етапу СІІ.
133, с. 31; 100, с. 201.

44.    Вишеньки, оз.Баклажне
Багатошарова пам'ятка на південно-західній околиці села, на березі озера Баклажне, розташована на дюноподібному підвищенні в заплаві р. Дніпро. Висота близько 3 м. Загальна площа пам'ятки близько 900 кв.м. Пункт відкритий Д. Я. Телегіним, В. О. Круцом, Д. Ю. Нужним у 1979 р. З 1979 по 1982 рр. проводилися дослідження Д. Я. Телегіним, Р. В. Терпиловсь-ким та О. М. Тітовою. Культурні шари: неоліт, трипілля, доба бронзи, сармати, черняхівська культура, ранньослов'янський час, Давня Русь. Основні матеріали відносяться до доби неоліту. Дослідниками зроблене припущення про тимчасовий, сезонний характер пам'ятки. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Трипільські матеріали представлені керамікою середнього етапу ВІ-ВІІ та пізнім трипіллям чапаївського та лукашівського типів, етапу СІ.
133, с. 24—30; 136, с. 34; 137, с. 33—34; 50—51.

45.    с. Гнідин Бориспільський район
Поселення в урочищі «Млин», розташоване на північно-західній околиці села. Займає довге піщане підвищення над озером, відстань до берега Канівського водосховища 3,6 км. На 1960 р. частково було зайняте городами. Відкрито в 1960 р. розвідками М. П. Кучери, обстежувалося в 1979 р. Д. Я. Телегіним, В. О. Круцом та Нужним Д. Ю. Культурні шари: кераміка пізнього енеоліту, доби бронзи, ранніх слов'ян і, очевидно, підгірцівської культури. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Трипільський шар представлений керамікою софіївського типу етапу СІІ.
64, с. 17; 133, с. 11.

с. Проців Бориспільський район

46.    Софіїївка І.
Ґрунтовий могильник з обрядом трупоспалення, розташований на надзаплавній терасі лівого берега р. Дніпро на північно-західній околиці колишнього с. Софіївка, в урочищі «Бир» або «Могила». Зараз це територія сучасного с. Проців. Відкритий у 1947 р. І. М. Самойловським, досліджений у 1948 Ю. М. Захаруком. На площі могильника було виявлено близько 145 трупоспалень (42 в урнах, 103 без урн). Поховальний інвентар: кам'яні бойові сокири-молоти, клевці і молоти, кремінні сокири, кремінних наконечники стріл, віджимники, ножевидні пластини, мідні сокири, шила, кинджали, ножики і прикраси з міді. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Епонімна пам'ятка доби фінального етапу трипільської культури СІІ.
41, с. 112; 122, с. 121—122; 149, с. 144; 56, 38, с. 176.

47.    Софіїївка ІІ.
Поселення знаходиться в 200 м на південний схід від могильника. Площа становить близько 3 га. Відкрите в 1948 р. Ю. М. Захаруком. В 1963 р. В. О. Круц розкопав на поселенні 2 житла — «площадки». Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
100, с. 211; 56.

49.    Проців
Багатошарове поселення розташоване на північній околиці села. Займає велику терасу попід корінним берегом. Тераса має форму трикутника, її довжина близько 100 м, ширина до 50 м. Виявлене в 1994 р. розвідками В. О. Петрашенко та В. К. Козюби. Культурні шари: пізнє трипілля, доба бронзи. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
100, с. 208.

50.    c. Гребельки Броварській район
Багатошарове поселення між селами Гребельки та Світильня на дюноподібному підвищенні правого берега правої безіменної притоки р. Трубіж. Площа підвищення становить близько 50x80 м, матеріали розповсюджені в радіусі 200 м від нього. Є культурний шар пізнього трипілля. Пам'ятка відкрита і обстежена О. К. Сиромятніковим у 2002 р.
127.

с. Зазим'я Броварський район

51.    ур. Станки І.
Багатошарове поселення за північною околицею села в уроч. Станки, між селами Зазим'я та Пухівка, в заплаві лівого берега р. Десна. Площа становить близько 250х60 м. Культурні шари: трипілля, доба бронзи. Відкрите Д. Я. Телегіним і В. О. Круцом у 1965 р. Розкопано 2 ями. Трипільські матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ), зберігаються в фондах ІА НАНУ.
134, 59.

52.    ур. Станки ІІ.
Багатошарове поселення за північною околицею села в уроч. Станки, ближче до села Пухівка. Площа становить близько 50x100 м. Культурні шари: неоліт, трипілля, доба бронзи. Відкрите і обстежено Д. Я. Телегіним і В. О. Круцом у 1965 р. Трипільські матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ), зберігаються в фондах ІА НАНУ.
134.

53.    Зазим'я
Багатошарове поселення на південно-західній околиці села. Площа становить близько 50x200 м. Культурні шари: трипілля, доба бронзи. Відкрите і обстежено Д. Я. Телегіним і В. О. Круцом у 1965 р. Трипільські матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ), зберігаються в фондах ІА НАНУ.
134.

54.    с. Літки Броварський район
Трипільське поселення поблизу села в уроч. Лиса Гора. Відоме з 1950-х рр. за О. Г. Шапошніковою. Матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
51.

55.    с. Погреби Броварський район
Багатошарове поселення на південний схід від села над старим руслом р. Десна при впадінні струмка, в уроч. Лани. Культурні шари: неоліт, трипілля, доба бронзи, скіфський час. Досліджувалося В. І. Канівцем. Обстежено розвідкою Д. Я. Телегіна і В. О. Круца в 1979 р. Матеріали зберігаються в фондах ІА НАНУ.
133,    с. 33—34.

56.    с. Пухівка Броварський район
Трипільське поселення поблизу села. Відоме з 1950-х рр. за О. Г. Шапошніковою Матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ).
149.

57.    с. Рожівка Броварській район
Трипільське поселення на південно-західній околиці села, займає схил берегової тераси р. Десна. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить близько 10x10 м. Відкрите і обстежено Д. Я. Телегіним і В. О. Круцом у 1965 р. Трипільські матеріали відносяться до пам'яток софіївського типу (етап СІІ), зберігаються в фондах ІА НАНУ.
134.

58.    с. Соболівка Броварський район
На околицях села місцевим краєзнавцем-аматором В. В. Онопрієнком у 1996—2000 рр. Зібрана колекція кременю та кераміки, в тому числі пізнього трипілля. Визначення проведено М. В. Квітницьким.

59. м. Васильків
Трипільське поселення в містечку Василькові відоме з кінця X!X ст. (розкопки Абази), згадується в «Каталозі до виставки XІ Археологічного з'їзду». Матеріали вивчені Т. С. Пассек, близькі томашівським, і, водночас, кераміці етапу ?ІІ. Колекція до 1941 р. зберігалася в кабінеті археології Київського університету ім. Тараса Шевченка, у велику вітчизняну війну була втрачена. Пам'ятка може бути віднесена до пізнього трипілля (етап СІ-СІІ). 96, с. 13, 128.

с. Велика Вільшанка Васильківський район

60.    Велика Вільшанка І.
Багатошарове поселення розташоване на південь від центра села та на південний схід від центра с. Тростинка. Займає площу 300x100 м, ореться. Зібрані матеріали трипільської культури, II—I тис. до н.е. та ранніх слов'ян. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
98, с. 7.

61.    Велика Вільшанка, ур. Чортуха.
Багатошарова пам'ятка розташована в урочищі «Чортуха», на лівому березі р. Велике Верем'я. В 1969 р. експедицією Київського педагогічного інституту ім. М. Горького під керівництвом Н. М. Кравченко були виявлені фрагменти розписної трипільської кераміки, траплялись також окремі знахідки доби бронзи та скіфського часу. Матеріали зберігаються у КНПУ ім. М. Драгоманова.
53, с. 343, 346.

62.    с. Іванковичі Васильківський район
Поселення розташоване на південний схід від села на правому березі безіменного струмка, біля ставу. Площа пам'ятки становить 300x100 м. Виявлені матеріали ІІІ—ІІ тис. До н.е. та VІІ—VІ ст. до н.е. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

63.    с. Крушинка Васильківський район
Багатошарова пам'ятка розташована на схід від східної околиці села. Культурний шар займає край мису другої тераси правого берега р. Крушинка, східніше впадіння безіменного струмка (права притока). Висота мису 4 м від рівня першої тераси. Край мису півовальної форми 100x90 м, витягнутий по лінії північний схід-південний захід. Відкрито С. Д. Лисенком в 1999 р. Досліджено частину об'єкта доби бронзи—раннього заліза, де вперше зафіксований факт вторинного використання посуду трипільського часу. Колекція кераміки зберігається у фондах Фастівського державного краєзнавчого музею. Матеріали доби бронзи—раннього заліза відносяться до часу лебедівської або підгірцівсько-милоградської культур, трипільський до софіївського етапу СІІ.
73, с. 6—8.

64.    с. Погреби Васильківський район
Пам'ятка розташована поблизу села. Відкрита в 1899 р. В. В. Xвойко, який простежив декілька рядів глиняних майданчиків. При дослідженнях одного з майданчиків було виявлено 10 антропоморфних скульптурок. Досліджена напівземлянкова споруда, заповнена попелом, кістками риб, крем'яними і кістяними предметами та фрагментами мальованої кераміки. Поселення відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
141, с. 795—796.

65.    с. Тростинка Васильківський район
Багатошарове поселення розташоване на північно-західній околиці села. Площа розповсюдження підйомного матеріалу 1 000x50 м. Культурні шари: трипілля, черняхівська культура. Відкрито в 1988 р. В. О. Петраускасом. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
98, с. 7.

66.    с. Глібівка Вишгородський район
Поселення розташоване на східній околиці села. Займає мис, утворений безіменним струмком, правою притокою р. Дніпра та берегом Київського водосховища. В урвищі берега простежений культурний шар та лінзи, заповнені керамікою та мушлями «Unio». Пам'ятка відкрита в 1996 р. розвідкою Р. С. Орлова, Р. В. Терпиловського та В. К. Козюби. Інформацію отримано від співробітника відділу Архітектурний Київ Інституту археології НАН України В. К. Козюби.

67.    с. Завалівка (Затоплене) Вишгородський район
Ґрунтовий могильник на південь від села на лівому березі р. Дніпро, на боровій терасі в урочищі «Убодь». Площа становить близько 50x30 м. Пам'ятка виявлена і частково досліджена в 1962 р. В. О. Круцом. Відкрито 16 поховань — трупоспалень без урн. Супроводжуючий інвентар: бурштинові та мідні намистини, крем'яні вістря стріл, ножі та скребачка. Виявлені фрагменти кераміки та уламок глиняної фігурки. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Пам'ятка відноситься до фінального трипілля софіївського типу етапу СІІ.
60, с. 126—130; 38, с. 157.

68.    Козаровичі, ур. Буславка
с. Козаровичі Вишгородський район Багатошарова пам'ятка розташована на північній околиці села на березі київського водосховища, в урочищі Буславка. Займає край першої надзаплавної тераси правого берега р. Дніпро за 3 км на північ від гирла р. Ірпінь. Зараз тераса інтенсивно руйнується. Матеріали трипільської культури зустрічаються в обриві берега протягом 900 м. Культурні шари: лукашівський тип трипілля, поселення софіївського типу, яке частково перекрите могильником давньоруського часу. Поселення софіївського типу складалося з укріпленої (кільцевий рів шириною 2,5—3 м., глибиною 1,5—1,6 м та вал висотою до 1 м, площа біля 60 кв.м.) та неукріпленої частин. Поселення, очевидно, мало колову забудову. Відкрито в 1966 р. Д. Я. Телегіним і В. О. Круцом та досліджувалося В. О. Круцом у 1969 р. Досліджено 3 житла. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Матеріали відносяться до пізнього та фінального трипілля лукашівського та софіївського типів етапу СІ та СІІ.
132, с. 3—11; 101, с. 148; 62, с. 90—95.

69.    Козаровичі, ур. Цегельня
Багатошарова пам'ятка в селі в урочищі Цегельня, розташованому південніше урочища Буславка, на невеликій 3—4 м висоті заплави р. Дніпро. Відкрита в кінці 1960-х рр. Р. С. Орловим, який виявив могильник зарубинецької культури. В 1969 р. розвідкою В. О. Круца та Є. В. Максимова    виявлено фрагменти посуду трипільської культури і досліджені залишки зруйнованої ями. Місцевими школярами була знайдена кременева сокира-тесло. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Кераміка відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
92, с. 96—97; 58, с. 3—4; 150, с. 53—54 .

70.    с. Нові Петрівці Вишгородський район
Багатошарова пам'ятка розташована на південь від села, на території військового полігону, на північний схід від стрільбища. Культурний шар зафіксовано на похилій надзаплавній терасі правого берега р. Дніпра, в 2,5 км від берега Київського водосховища. Відкрите в 1990 р. краєзнавцем В. О. Сімановським, в 1995 р. досліджувалося експедицією С Д. Лисенка. Знахідки представлені фрагментами посуду трипільської, тшинецької, середньодніпровської культур, культури шнурової кераміки та XVII—XVIII ст. Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею. Трипільська кераміка відноситься до софіївського типу етапу СІІ.
70, с. 83.

71.    с. Новосілки на Дніпрі (Затоплене) Вишгородський район
Поселення розташовувалося на північ від села в урочищі «Горбата Нива». Займало невелике підвищення в заплаві лівого берега р. Дніпро, недалеко від урочища «Струмінь». Відкрито у 1960 р. Києво-Поліською експедицією Інституту археології НАНУ. Зібрано підйомний матеріал, який зберігається у фондах ІА НАНУ. Відноситься до пізнього етапу трипілля.
42, с. 141.

72.    с. Старі Петрівці Вишгородський район
На високому березі р. Дніпра, між селами Старі та Нові Петрівці у вертикальному обриві високого правого берега р. Дніпро у 1960 р. В. Г. Збеновичем були виявлені залишки поселення софіївського типу. Простежена ділянка культурного шару до 25 м довжиною та глибиною 0,5—0,6 м. При шурфуванні прилеглого плато матеріал виявлений не був. Очевидно поселення було повністю знищене обвалами берегу.
42, с. 141—142.

73.    с. Сувид (Нові Боденьки) Вишгородський район
Багатошарове поселення розташоване в урочищі Бугаївка. Відоме з 1960-х рр. Було виявлено матеріали дніпро-донецької та трипільської культури. Також знайдено бронзове долото передскіфського часу, сліди поселення ранньої бронзи та тшинецької культури.
150, с. 56; 4, с. 152.

74.    с. Чернин (Затоплене) Вишгородський район
Ґрунтовий могильник поблизу села, на лівому березі р. Дніпро на надзаплавній терасі в уроч. Божа Гора. Займав гребінь вузької дюни. Пам'ятка відкрита в 1950 р. B.І.Канівцем і Г. Т. Тітенком. Було виявлено 94 поховань — трупоспалень (29 в урнах, 65 без урн). Виявлені дитячі поховання. Знайдено мідні намистини, кільця і низки, крем'яні ножі, стріли та скребки. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Пам'ятка відноситься до фінального трипілля софіївського типу етапу СІІ.
149, с. 147; 44, с. 98.

c. Балико-Щучинка Кагарлицький район

75.    уроч. Гарди
Знаходиться на північній околиці села. Займає плато корінного берега висотою 75 м над рівнем водосховища, обмежене урвищами берега та ярами. Поверхня пам'ятки засаджена лісом. Поселення відкрите В. Є. Козловською у 1926 р., у 1930-ті р. досліджене C.С.Магурою. В 1960 р. обстежено М. М. Шмаглієм, в 1985 р. — розвідкою під керівництвом Т. Г. Мовші. Знайдено 14 жител, господарчі ями, скупчення черепашок та ін. Дослідниками зроблене припущення про тимчасовий, сезонний характер пам'ятки. Поселення відноситься до григорівської (за М. Ю. Відейком) локальної групи і датується етапом СІ.
49, с. 41—43; 78, 154, с. 14—15; 89, с. 17.

76.    Балики-Ржищів
Займає край пагорбу висотою 50 м, який розділяє села Балики та Щучинку, обмеженого урвищем берега Дніпра. Пам'ятка відкрита і досліджувалась В. В. Xвойко в кін. XK ст., відоме як пункт Ржищів. Обстежувалась В. Є. Козловською (1926), М. М. Шмаглієм (1960) та Ю. М. Олійником (1987). На початку 1990-х рр В. П. Дудкін провів тут геомагнітну зйомку, яка зафіксувала біля берегового урвища розкопи В. В. Xвойки.
154, с. 13—14; 49, с. 41; 50, с. 18; 142, с. 12—20.

77.    уроч. Городок
Знаходиться в північно-східній частині с. Щучинка на пагорбі (висотою до 60 м) корінного берега Дніпра. Гора обмежена кручами Дніпра, з півдня проходить широка балка з садибами. Тут знаходиться давньоруське городище, яке ототожнюють з літописним Чучином. Городище відоме з XIX ст., в 1960-х рр. досліджувалось Ю. Брай-чевським, Н. М. Кравченко, Довженком В. И. Крім давньоруських, на горі зустрічались й більш ранні матеріали: трипілля, доба бронзи, скіфський та зарубинецький час.
100, с. 64—65.

с. Гребені Кагарлицький район

78.    уроч. Василишин Яр
Розташовано на плато високого правого берега Дніпра за північно-західною околицею села. На поселенні також знайдена черняхівська кераміка Відкрито В. В. Xвойко на поч. XX ст., в 1960 р. обстежено М. М. Шмаглієм. Стаціонарні розкопки проводились у 1962—63 рр. Канівською первісною експедицією ІА НАНУ під керівництвом С. М. Бібікова. У 1985 р. обстежено розвідкою Т. Г. Мовші. Досліджено 17 (26) будівель, які сплановані по овалу. Житла наземні, прямокутні в плані, площею від 57 до 168 кв.м. мали від 2 до 5 помешкань. До будівель примикали навіси. Серед господарсько-виробничих споруд виділяється монументальна будівля, де виявлено комплекс з двох печей (можливо одна з них є горном) і відкритої жаровні. Серед знахідок: зерновик з антропоморфними зображеннями (ритуальний танок жінок серед снопів), серп з рогу оленя та фрагменти моделей жител різних конструкцій. Поселення відноситься до пам'яток дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (кін. етапу ВІІ). Матеріали зберігаються в Інституті археології НАН України.
141, с. 793; 11, с. 131—136; 147, 10, 89, с. 19—20, 24—25.

79.    уроч. Виноградне
Розташоване за південно-східною околицею села. Займає край плато корінного берега висотою 85 м над рівнем Дніпра. Площа поселення близько 180x180 м, західна частина перекрита поселенням VII—VIII ст. Пам'ятка відома з 1960-х рр., обстежено у 1979 р. Є. В. Максимовим та І. Б. Зеленецькою. У 1992 р. В. П. Дудкін провів тут археолого-магнітометричні дослідження, що дозволило встановити розміри поселення. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
79, 27, с. 12.

80.    уроч. Городище
Розташоване на південний схід від села на полі на краю плато. Обмежене мисом, дніпровськими схилами, схилами великої балки — котловини. Відстань до Дніпра — 0,4 км. Виявлене В. О. Петрашенко і В.К.Козюбою під час розвідки 1993 р. Підйомний матеріал зібрано на ділянці 100x50 м.
100.

81.    уроч. Попова Левада
Поселення трипільської та черняхівської культур знаходиться на полі на південний схід від села, обмежене верхів'ям Янчиного Яру, з північного сходу — балкою. Займає площу 250x170 м. Пам'ятку відкрито у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. Трипільський шар виявлено Олійником Ю. М. у 1987 р. Обстежувалось М. Ю. Відейком у 1992 р.
27, с. 15; 89, с. 20; 91.

82.    уроч. Янча І
Поселення трипільської та черняхівської культур за південною околицею села. Знаходиться поруч з попереднім, за балкою, яка впадає в Янчин Яр. Відстань до Дніпра — 1,4 км. Площа становить 160x150 м. Поселення відкрите у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. Виявлено 14 майданчиків. У 1992 р. на поселенні М. Ю. Відейко провів невеликі розкопки. Досліджено одне трипільське житло — «площадка» та господарча яма. Виявлено також поодинокі знахідки доби бронзи та пеньківської культури. Трипільське поселення датується етапом СІ.
89, с. 17—18; 27, с. 4—9; 87.

83.    уроч. Янча ІІ
Розташоване за південно-східною околицею села, знаходиться на полі на краю плато, обмеженому Янчиним яром та балкою. Відстань від поселення до Дніпра 1,1 км. Поселення відоме з 1960-х рр., обстежено у 1979 р. Є. В. Максимовим та І. Б. Зеленецькою. В 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші на площі 240x180 м виявлено 15 майданчиків. Обстежувалось у 1992 р. М. Ю. Відейком. Пам'ятка відноситься до етапу СІ.
79 с. 1; 89, с. 18—19; 87, 27, с. 14.

м. Ржищів Кагарлицький район

84.    уроч. Жидова Долина (Долина)
Поселення трипільське та давньоруське знаходиться на північній околиці міста, займає мис берега Дніпра, утворений балкою — яром Жидова Долина. Поселення розташоване на території санаторію. Відкрито у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. На площі 180x180 м було зафіксовано 7 трипільських жител, розташованих по овалу. Крім цього, на площі 200x180 м зібрано кераміку Київської Русі. За матеріалами трипільське поселення датується етапом ВІІ.
89, с. 20—23, 25; 87.

85.    уроч. Ріпниця 1
Поселення трипільської та черняхівської культури знаходиться на південно-східній околиці міста. Відстань до Дніпра — 2,5 км. Займає мис, утворений верхів'ями балок Ріпниця та другої, яка виходить до Ріпниці. Загальна площа становить біля 6 га. Відкрите у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші, під час якої простежено 21 будівлю, які сплановані по колу. Обстежувалось також Ю. М. Олійником у 1987 р. У 2000 р. обстежено М. Ю. Відейком. З 2001 р. на поселенні починаються стаціонарні розкопки під керівництвом С. М. Рижова та Б. В. Магомедова. З трипільських об'єктів вивчено 3 наземних житла. Пам'ятка відноситься до ржищівського (за С. М. Рижовим) типу коломийщинської локальної групи (етап ВІІ-СІ) чи григорівської (за М. Ю. Відейком) локальної групи (етап СІ).
87, 89, с. 20; 91, 103.

86.    уроч. Ріпниця 2
Поселення черняхівське та трипільське на плато, над балкою Ріпниця, Площа розповсюдження підйомного матеріалу — біля 4 га. Відкрите М. Ю. Відейком у 2000 р. З цього пункту походять фрагменти кераміки етапу ВІ-ВІІ, які зберігаються в музеї при Політехнічному ліцеї в м. Ржищів.
26.

87.    уроч. Ріпниця 6
Поселення трипільської та черняхівської культури знаходиться на південно-східній околиці міста, через яр на північ від поселення Ріпниця І. Розташоване на мисо-подібному виступі плато. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 200x300 м. Відкрите М. Ю. Відейком у 2000 р. Пам'ятка відноситься до григорівської (за М. Ю. Відейком) локальної групи (етап СІ).
26.

88.    уроч. Xомине
Розташоване на східній околиці міста, між селищним центром та колишнім с. Монастирьок. Знаходиться за 1,2 км від берега Дніпра, займає край плато. Площа становить 200x220 м. Пам'ятку відкрив М. Ю. Відейко у 1991 р. 1994 р. розкопано рештки 2 площадок і яму. Поселення відноситься до григорівської (за М. Ю. Відейком) локальної групи і датується етапом СІ.
28, 29, 27, с. 17.

89.    уроч. Іван-Гора
Багатошарова пам'ятка розташована в східній частині міста, на останці берега Дніпра висотою 55 м. На мисі збереглися залишки укріплень пізнього середньовіччя, які згадуються у Л. Похилевича та В. Б. Антоновича. Тут знаходиться давньоруське городище, на якому широкі дослідження проводили В.К.Гончаров (1960—64, 1967) та П. П. Толочко з Н. В. Блажевич (1982—83). Трипільські матеріали на пам'ятці виявила у 1926 р. В. Є. Козловська. Окрім того, виявлені культурні шари: доба бронзи, скіфська та зарубинецька культури.
49, с. 41; 100, с. 58—60.

90.    уроч. Монастирьок
Багатошарове поселення розташоване на східній околиці міста, на краю плато берега Дніпра висотою 80 м над колишнім с. Монастирьок. Пам'ятка відкрита у 1960 р. М. М. Шмаглієм і Є. А. Петровською. У 1963—64 рр. В. К. Гончаров зафіксував матеріали трьох епох — трипільської, зарубинецької та давньоруської.
154, с. 13; 32, 33.

91.    c. Панікарча Кагарлицький район
Поселення трипільське та скіфське розташоване на мису надзаплавної тераси лівого берега р. Леглич при впадінні в неї безіменного струмка. Обстежувалось Ю. М. Олійником у 1987 р. В підйомному матеріалі переважають фрагменти «кухонної» та «столової» розписної кераміки. Пам'ятка попередньо віднесена до григорівської (за М. Ю. Відейком) локальної групи (етап СІ).
91.

92.    c. Стайки Кагарлицький район
Стайки І
Багатошарове поселення на північ від села. Займає декілька останців, утворених руйнацією верхньої кромки плато. Виявлено під час розвідки сер. 1980-х рр. Кравченко Н. М., О. В. Петраускаса та Р. Г. Шишкина. Культурні шари: трипілля, ранньослов'янський час, Давня Русь.
52, с. 25—26.

93.    Стайки ІІ
Розташоване на південний схід від села, займає плато корінного берега, обмежене урвищем берега та балками. Балкою проходить шлях Стайки — Ржищів. Поселення обстежувалось В. В. Xвойко. Ним було виявлено близько 30 майданчиків, що складали зовнішнє коло, та сліди внутрішнього. Місцеположення пам'ятки встановлено приблизно В. О. Петрашенко та В. К. Козюбою за скупим описом В. В. Xвойки та поданою ним картою обстежених поселень.
141, с. 778, 767; 100, с.41.

94.    уроч. Xаркове
Знаходиться на південно-західній околиці села (до берега Дніпра — 2,9км). Поселення займає край плато при з'єднанні двох балок. Площа пам'ятки — 600х200 м, частково перекрита скіфським поселенням. Поселення відкрите на поч. XX ст. В. В. Xвойкою. Обстежувалось розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші у 1985 р., а також розвідками Ю. М. Олійника (1987) та Ві-дейка М. Ю. (1991). Зібраний матеріал відноситься до етапу СІ.
89, с. 10—11; 91, 28, с. 19; 87.

с. Стрітівка Кагарлицький район

95.   ур. Довжик
Багатошарове поселення розташоване за південно-східною околицею села в уроч. Церковка (Довжик), на мису правого берега р. Леглич, обмеженого струмком та яром. Культурні шари: трипільська та черняхівська культура, Давня Русь. Площа розповсюдження трипільського матеріалу становить 600x200 м. Трипільські житла сплановані вздовж схилу в 3—4 ряди. Серед знахідок — кераміка розписна та з заглибленим орнаментом. Поселення відкрите у 1913 р. В. В. Xвойко. Обстежене М. Л. Макаревичем та Є. В. Махно (1940), розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші (1985), Ю. М. Олійником (1987). Пам'ятку попередньо віднесено до етапу СІ.
91, 89, 87, 77, с.41.

96.    ур.Лисицин яр
Розташоване на північний захід від села в уроч. Лисицин Яр. Займає мисоподібний виступ плато, обмежений ярами. Площа поселення становить 250x360 м. Будівлі сплановані по колу. Відкрите і обстежене у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. Пам'ятка попередньо віднесена до етапу СІ.
89, с. 12—14.

97.    с. Xодорів Кагарлицький район
Розташоване на північно-західній околиці села, займає мис корінного берега Дніпра висотою до 70 м (уроч. Мошковий Рів). Мис обмежується береговим урвищем, перерізаним ярами, з південного заходу знаходиться коротенька балка. Південна частина засаджена лісом. Відкрите і обстежене у 1960 р. М. Ю. Брайчевським і Н. М. Кравченко.
15, с. 1.

98.    с. Черняхів Кагарлицький район
Багатошарове поселення розташоване за північно-східною околицею села в уроч. Балка Дубина на схилі плато. Культурні шари: трипільська та черняхівська культури, Давня Русь. Площа розповсюдження трипільського матеріалу становить 300x150 м. Виявлене в 1969 р. Обстежувалось розвідками Н.М.Кравченко (1970-ті рр.), Є. Л. Гороховським (1973), розвідкою під керівництвом Т. Г. Мовші (1984), Ю. М. Олійником (1987). Етап СІ.
91, 88, 77, с. 42.

с. Юшки Кагарлицький район

99. уроч. Журовка
Знаходиться на захід від села на плато, обмеженому балкою. Площа поселення становить 230x170 м. Наземні будівлі (зафіксовано 21 житло) сплановані по колу. Відкрито на поч. XX ст. Xвойко В. В. Обстежено у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. Поселення попередньо датується етапом СІ (ВІІ?).
89, с. 14—15; 87.

100.    уроч. Xутір І
Знаходиться на південній околиці села, на лівому березі р. Леглич. Займає схил мисоподібного виступу при впадінні в Леглич струмка. Площа становить близько 2 га, частково зайнята сільськими садибами. Поселення відкрив і дослідив розкопками в 1903 — 1904 рр. В. В. Xвойко. Обстежене у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші. За матеріалами трипільське поселення датується етапом ВІІ.
89, с. 15Л16.

101.    уроч. Xутір ІІ
Поселення трипільське та черняхівське знаходиться уроч. Xутір на лівому березі р. Леглич. Розташоване на широ-кому виступі плато, обмеженому ярами. Площа становить 230x170 м. На поч. XX ст. досліджувалось В. В. Xвойко. Обстежене у 1985 р. розвідкою ІА НАНУ під керівництвом Т. Г. Мовші.
89, с. 16.

с. Білгородка Києво-Святошинсь-кий район

102—103. Городище
В багатьох місцях в селі В. В. Xвойко під час досліджень городища літописного Білгорода були виявлені сліди поселень періоду пізнього трипілля.
140, с. 91.
Городище літописного Білгорода, розташоване в західній частині села, на високому правому березі р. Ірпінь. Складається з укріпленого дитинця та посаду загальною площею 120 га. Поселення трипільської культури було виявлено в кінці 1960-х рр. Г. Г. Мезенцевою. Розташоване в західній частині дитинця, простежена площа близько 300x200 м. Матеріали зберігаються на кафедрі археології та музеєзнавства КНУ ім. Тараса Шевченка. Пам'ятка попередньо віднесена до етапів СІ—СІІ.
129, с. 1—2.

104. с. Віта Поштова Києво-Свято-шинський район
Поселення знаходиться на схід від села. Розташоване на піщаній терасі, у верхів'ях безіменного струмка (права притока р. Віта). Займає площу 1,5 га, частина під забудовою — дачний масив, частина ореться. Відкрито та обстежувалося в 1995 р. Р. М. Осадчим та О. В. Філюком. Пам'ятка відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
139.

105.    с. Гвоздів Києво-Святошинський район
Багатошарове поселення обстежене на північно-східній околиці села, розташоване на пагорбі над вул. Зарічною, на південному і східному схилах підвищення лівого берега р. Гвоздовки. Розміри поселення 100x300 м, поверхня інтенсивно розорюється. На полі зібрано різночасову кераміку, в тому числі — гладкі світло-червоні стінки посудин трипільської культури.
99, с. 27.

106.    с. Демидів Києво-Святошинський район
Багатошарова пам'ятка знаходиться на північно-східній околиці села, в урочищі Вал, на довгому мисі висотою 4 м, утвореному заплавами р. Ірпінь і його лівою притокою р. Кизка. Являється залишками літописного м. Городець. В 1970-х рр. краєзнавцем В. Д. Дяденком була виявлена кераміка трипільської культури. В 1973 р. обстежувалося С. С. Березанською та В. О. Круцом. При зачистці урвища північного останця виявлена велика кількість кераміки трипільської культури і окремі фрагменти посуду доби бронзи. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Трипільський шар належить до софіївського типу етапу СІІ.
8, с. 11; 150, с. 52.

с. Лісники Києво-Святошинський район

107.    Лісники І
Поселення розташоване на південній околиці села в уроч. Ковпаківка. Займає підвищення, обмежене ярами та балками на березі струмка. Площа пам'ятки 22 га. Поселення відкрито в 1967 р. розвідкою В. О. Круца. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля лукашівського типу (етап СІ).
56, с. 78, 84.

108.    Лісники ІІ
Поселення розташоване на північно-західній околиці села в 3 км від заплави р. Дніпро. Займає похилий схил великого яру, по дну якого протікає струмок, на березі ставка в 3 км від Лісників І. Пам'ятка відкрита в 1967 р. B.О.Круцом. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до пізнього трипілля лукашівського типу, етап СІ).
56, с. 79.

с. Пирогів Києво-Святошинський район

109.    Пирогів І
На кручах поблизу школи в 1940-х рр. було знайдено кілька фрагментів кераміки з червоною поверхнею. В селі також виявлена кераміка софіївського типу етап СІІ.
149, с. 142, 147.

110.    Пирогів ІІ
Багатошарове поселення розташоване на високому крутому пагорбі корінного берега р. Дніпро, що височить над місцевістю на південь від села. Південно-східна частина пагорба являє собою Виступ плато у вигляді стрілки, на поверхні якої, на площі 20x100 м зустрічаються скупчення уламків трипільського посуду. Також знайдено фрагменти зарубинецько-корчуватської кераміки. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Пам'ятка відноситься до софіївського типу трипілля етапу СІІ.
81, с. 142—143.

111.    с. Xодосівка Києво-Святошинський район
уроч. Зоцієва гора Розташоване на південній околиці села в уроч. Зоцієва гора, займає мис висотою 30 м, утворений двома ярами в глибині тераси на захід від відомого скіфського «Круглого городища». Відкрите у 1972 р. В. О. Круцом та О. В. Су-хобоковим. В 1973 р. обстежено C.С.Березанською та В. О. Круцом. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Пам'ятка відноситься до софіївського типу трипільської культури, етапу СІІ.
8, с. 10.

112.    Козаків яр.
Багатошарове поселення розташоване біля підніжжя скіфського «Круглого городища», в урочищі Козаків яр. Відкрито Р. С. Орловим в 1969 р. В 1972 р. на поселенні працював В. О. Сухобоков який дослідив два ранньо-слов'янських житла та 11 ям на площі 340 кв.м. В 1996 р. пам'ятка обстежувалася Р. С. Осадчим та О.В.Філюком. Матеріали трипільської культури відносяться до софіївського типу етапу СІІ.
131, с. 59—62; 139.

113.    Діброва.
Багатошарова поселення розташоване в урочищі Діброва. Відкрите в 1950 р. В. М. Даниленком, який досліджував її в 1960—69 рр. Пам'ятка обстежувалася у 1976 р. Середньодніпровською ранньо-слов'янською експедицією Максимова Є. В. В 1988—89 р. досліджувалася Н. С. Абашиною. В 2003 р. поселення досліджували І.А.Готун, С.С.Лисенко,. Петраускас А. В., О. В. Петраускас та Д. Л. Гаскевич. Загальна площа досліджень склала 3 822 кв.м. В 2003 р. було виявлено 20 культурних нашарувань. Матеріали трипільської культури представлені керамікою софіївського типу етапу СІІ.
34.

114.    хут. Вольний І
с. Чапаївка Києво-Святошинський район
Багатошаровий комплекс на захід від південної околиці села, розташований на території санаторію МВС «Хутір Вольний». 1990 р. комплекс обстежувався Т. А. Бобровським та М. М. Стрихарем. В 1991—1992 рр. На вершині пагорба над Антонієвими печерами Т. А. Бобровський і Л. Е. Скиба зафіксували культурний шар трипільської культури.
99, с. 19—20.

115.    хут. Вольний ІІ
Поселення розташоване на північ від урочища Церковщина, на плато високого корінного берега р. Дніпро. Займає площу близько 3 га. Знайдені фрагменти кераміки із домішкою черепашки, із заглибленим спіральним орнаментом та темно-коричнева із залощеною поверхнею. Пам'ятка віднесена до середнього етапу трипілля ВІІ.
149, с. 142.

116.    уроч. Церковщина, поселення
Трипільське поселення і могильник розташовані західніше південної околиці села (уроч. Церковщина), на високому (висота 80 м) мисі корінного берега р. Віти (права притока Дніпра). Займає східну частину мису, площа становить близько 100х100м. Культурні шари: трипілля, доба бронзи. Пам'ятка відкрита в 1940-х рр. Досліджена в 1966—68, 1970—72 рр. В. О. Круцом. На поселенні розкопано 5000 кв.м., 11 заглиблених жител, розташованих по колу, 39 господарчих ям, 3 відкритих вогнища. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Епонімна пам'ятка для чапаївського типу пізнього трипілля (етап СІ).
149, с. 147; 99, с. 29; 38, с. 191; 57, 80, 56.

117.    уроч. Церковщина, могильник 1
Могильник, що нараховує 31 поховання — трупопокладення, розташований на південно-західній околиці поселення, безпосередньо примикав до житлових та господарських комплексів. Поховання випростані, орієнтовані на захід, кістки рук витягнуті вздовж тіла. В окремих випадках використовувалася підсипка вохри. Супроводжуючий інвентар: вироби з кременю, антропоморфна статуетка, керамічні посудини.

118.    уроч. Церковщина, могильник 2
Виявлено під час дослідження могильника 1 одне тілоспалення в урні софіївського типу (етап СІІ), яке супроводжував кременева сокира-тесло і половинка керамічного пряслиця.

с. Великий Букрин Миронівський район

119.    уроч. Гора Сорокотяга
Розташоване на північно-західній околиці села, займає пагорб корінного берега Дніпра висотою до 70 м (уроч. Гора Сорокотяга). Площа становить 250x60 м. Пам'ятка відкрита Т. С. Пассек під час розвідки 1945 р. Обстежувалось у 1960 р. М. Ю. Брайчевським і Н. М. Кравченко.
95, с. 11—12; 15, с. 11—12.

120.    Великий Букрин
Розташовато на прибережній терасі на північний захід від будинку сільської школи під мисом. Культурні шари: трипілля, ранньо-слов'янський час (?), Давня Русь. Обстежено М. Ю. Брайчевським і Н. М. Кравченко у 1960 р.
15.

121.    с. Кип'ячка Миронівський район
Багатошарове поселення розташоване на захід від центру села, на підвищенні лівого берега струмка Трубай (притока Росави). Площа становить близько 2,5 га. Культурні шари: трипільська та черняхівська культура, давньоруський час. Пам'ятку відкрито та досліджено у 1985 р. П. М. Покасом і Я. П. Гершковичем.
102.

м. Обухів

122.    Обухів 2
Пам'ятка знаходиться на східному схилі обводненої балки, біля північно північно-східного краю ставка, на схід від присадибної ділянки по вул. Робоча 37. Орієнтовна площа пам'ятки близько 100 кв.м. Зруйнована ерозією ґрунту. Виявлено в 2002 р. М. В. Квітницьким, який знайшов тут фрагменти кераміки кухонного посуду трипільської культури. Попередньо відноситься до етапу С. Матеріали зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.
45, с. 12.

123.    Обухів 3
Поселення розташоване на північний схід від мікрорайону міста «Лікарня». Займає три мисоподібні виступи та плато високого правого берега р. Стугна. Підйомний матеріал виявлений на площі 1000x200—250 м. На поверхні слабо простежуються невеликі скупчення (розміром 4x4 м) обмазки та кераміки. Потужність культурного шару до 1 м, зайняте огородами. Відкрито розвідками М. В. Квітницького. Цікава знахідка шийного хребта коня, що лежав в анатомічному порядку, зі слідами відділення від туші. Пам'ятка відноситься до лукашівського типу етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.
45, с. 12.

124.    Обухів 3а
Багатошарове поселення розташоване на сусідньому мисоподібному виступі на захід від поселення Обухів 3, і, можливо, є його частиною. Виявлені матеріали трипільської культури, доби бронзи та доби середньовіччя. Займає площу 50x100 м, знаходиться під огородами. Відкрито розвідкою М. В. Квітницького. Пам'ятка відноситься до етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.
45, с. 14.

125.    Обухів, вул. Київська
Багатошарове поселення розташоване по вул. Київська (колишня Леніна), 110. Займає ділянку мисовидної форми, утворену пологою надзаплавною терасою лівого берега р. Кобринка і балкою струмка, що пересох. Культурний шар товщиною 1,1м. Пам'ятка відкрита та досліджувалася в 1990 р. при проведені рятівних розкопок О. В. Сєровим, М. Е. Левадою та К. Максюком. Виявлена кераміка трипільської, білогрудівської, підгірцево-милоградської, київської культури та XVIII—XIX ст. Площа поселення не визначена, зараз під забудовою. Трипільський шар попередньо датований середнім етапом ВІ-ВІІ.
126, с. 3—4.

126.    Обухів 8
Багатошарове поселення розташоване на північний-схід від центра міста, біля повороту дороги на с. Трипілля, на схід від дороги Київ — Дніпропетровськ та на північ від повороту на с. Дерев'яна. Займає терасу правого берега р. Кобринка, біля впадіння в р. Стугна. Орієнтовна площа становить 80—100 га, пам'ятка розорюється. Відкрито експедицією Кравченко Н. М. на початку 1970-х р. В 2002 р. обстежувалося М. В. Квітницьким, який виявив кераміку трипільської культури етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.
45, с. 17.

с. Верем'я Обухівський район

127.    Верем'я
Поселення розташоване на північних, північно-східних та південно-західних схилах височини в селі і на прилеглих полях ліворуч від дороги на с. Черняхів. Пам'ятка відкрита В. В. Xвойко, який провів невеликі розкопки на садибі селянина Куценка та виявив кілька «площадок». В 1925 р., в межах тієї ж садиби, проводила розкопки В. Є. Козловська, яка також дослідила декілька жител. В 30-х рр. XX ст. пам'ятка обстежувалася експедицією Т. С. Пассек. Відноситься до етапу ВІ-ВІІ.
138, с. 14.

128.    уроч. Лиски
Поселення знаходиться на південний схід від села в урочищі Лиски. Розташоване на розораних полях височини, на схилах балки, що зветься Глибоким болотом і яка безпосередньо прилягає до полів урочища Довжик. З північного боку, по дуже заболоченій низині, протікає невеликий струмок. Пам'ятка відкрита в 30-х рр. XX ст. експедицією Т. С. Пассек. На поверхні було зібрано велику кількість фрагментів трипільської кераміки та глиняної обмазки. Відноситься до пізнього етапу трипілля СІ.
138, с. 14.

129.    уроч. Таборище
Пам'ятка знаходиться на схід від села в урочищі Таборище. Займає край плато, яке в південній і східній частині похило знижується до глибокої балки зі струмком, що протікає по її дну і утворює тут крутий вигин. З півночі та північного заходу поселення обмежене яром з джерелом. Площа сягає 6 га, культурний шар потужністю до 0,5 м. Поселення досліджував В. В. Xвойко, їм було виявлено 18 майданчиків розташованих по овалу. Повторно обстежувалося в 1925 р. членами ВУАК та в 1985 р. експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Зараз інтенсивно розорюється. Відноситься до пізнього етапу трипільської культури — СІ.
89, с. 1—2.

130.    уроч. Ясенове
Пам'ятка знаходиться на північний схід від села і на південний захід від с. Жуківці в урочищі «Ясенове». Розташована на високому плато вододілу річок Кобрин (Бобриця) і Свирч—Суха Бобриця. З північного сходу його обмежує неглибока балка «Ясенова», по дну якої протікає джерело, що впадає в р. Суха Бобриця. Зі сходу та південного заходу обмежено ярами. На площадці поселення знаходяться два розорані кургани і ґрунтова дорога під назвою «Старий Чумацький Шлях». Поселення відкрито Т. С. Пассек, нею ж визначене колове планування в декілька кілець і виявлено житло під курганом. В 1985 р. Т. Г. Мов-ша, Г. Н. Бузян та О. Г. Колес-ніков виявили ще 30 жител, розташованих двома овалами з двома житлами по центру, одне житло перекрите курганом. Розміри зовнішнього овалу, по лінії північ-південь — 320 м, по лінії захід—схід 260 м. Поселення відноситься до етапу СІ.
138, с. 147; 89, с. 2—3.

131.    уроч. Довжик
Поселення знаходиться на південний схід від села в урочищі Довжик. Займає мисоподібну ділянку плато між трьома балками. Площа сягає 3 га, зараз розорюється. Пам'ятка відкрита в кінці XK ст. В. В. Xвойкою який провів невеликі розкопки і виявив декілька майданчиків та одне трупоспалення. В 1930-х рр. було оглянуте та нанесене на карту Т. С. Пассек. В 1985 р. обстежувалося експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим. Відноситься до етапу СІ.
89.

132.    с. Витачів Обухівський район
На північно-східній околиці села, південно-східніше від городища літописного Витичева, в урочищі Майорівщина в розмивах великого зсуву був виявлений багато чисельний матеріал давньоруського, ранньослов'янського, трипільського часу та окремі кремені. Висота берега в районі зсуву 40 м. В розмиві берега виявлені окремі людські кістки. Зсув був обстежений в 1979 р. Д. Я. Телегіним, В. О. Круцом та Д. Ю. Нужним. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
133, с. 7.

133.    с. Германівка Обухівський район
В 1998—1999 рр. під час прополки цукрового буряка, на полі поблизу тракторної бригади, були виявлені випадкові знахідки — кременева напів шліфована та кам'яна свердлена сокирки. Знахідки відносяться до трипільської культури та шнурової кераміки. Передані і зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.
45, с. 23.

134.    с. Дерев'яна Обухівський район
Пам'ятка розташована на мисовидному отрозі та прилеглому до нього плато на північ та північний схід від сільського кладовища, вздовж траси Обухів—Трипілля. Площа становить 50—70х150—200м, культурний шар сягає 0,4—0,6 м. Знаходиться під городами та полем, по північній частині поселення проходить дорога. Відкрито в 2002 р. розвідкою М. В. Квітницького, виявлені фрагменти біноклевидної та біконічної посудини, кратеру з заглибленим орнаментом. Можливо, на цій пам'ятці: «по дорозі з Трипілля в Обухів», в 30-х рр. XX ст. експедиція Т. С. Пассек зібрала підйомний матеріал трипільської культури. Відноситься до середнього трипілля (етап ВІ-ВІІ). Матеріали зберігаються у фондах обласного археологічного музею в с. Трипілля.
138, с. 15; 45, с. 18.

с. Долина Обухівський район

135.    Долина І
Поселення розташоване на північний схід від села. Культурний шар зафіксовано вздовж північного схилу обводненої балки від місця її впадіння в долину р. Красна. Площа пам'ятки становить 1000x60—80 м, зараз розорюється, на поверхні простежені залишки наземних будівель. Відкрито розвідками О. В. Петраускаса у 1988 р. Виявлений цікавий фрагмент біноклевидної посудини з прокресленим орнаментом. Відноситься до трипільської культури етапу СІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
98, с. 8.

136.    Долина ІІ
На північний захід від села, експедицією Т. С. Пассек, в 1930-х рр. було обстежено поселення трипільської культури.
138, с. 15.

137.    Долина (Гордин Шпиль)
Багатошарове поселення знаходиться на південь від села, на лівому березі струмка Фоска (Фоса), що впадає в р. Красна. Розташоване на схилі Гори Ясенова, на вигині струмка і західної частини підвищення Гордин чи Ордин Шпиль, що розташована на протилежному боці струмка. Не виключено, що це Батиєва гора навпроти якої В. В. Xвойко наприкінці XK ст. дослідив 5 жител та декілька поховань — трупопокладення і трупоспалення трипільської культури. Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим в 1985 р. встановлена площа 150x150 м, і виявлено шість скупчень обмазки, що залягали на глибині 0,3 м. Дослідження, проведені 2003 р. Обласним археологічним музеєм показали, що поселення зруйноване ямами раннього залізного віку. Етап ВІІ.
141, с. 795; 150, с. 90; 89, с. 4.

138.    с. Жуківці Обухівський район
Поселення знаходиться на південній околиці села. Північна частина зайнята будівлями і службами МТФ. Розташоване на пониженому плато і його схилах, вздовж лівого берега р. Бобриця (Кобрин), в місці впадіння безіменного струмка. Площа пам'ятки близько 3 га, 200x180 м. Пам'ятка досліджувалася В. В. Xвойко, який виявив 29 майданчиків на глибині від 0.1 до 2 м. В 1930-х рр. поселення обстежувалося експедицією Т. С. Пассек. В 1985 р. обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Виявлено 15 майданчиків, розташованих по колу з двома житлами в центрі. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
89, с. 5—6.

139.    с. Малі Дмитровичі Обухівський район
Розташоване на плато над долиною струмка, в урочищі Вишеньки за с. Малі Дмитровичі. Відкрите під час розвідок експедиції «Великий Київ» в 1947 р., коли були виявлені окремі фрагменти кераміки трипільської культури. Пам'ятка відноситься до пізнього етапу СІІ.
71, с. 40; 4, с. 150—152.

140.    с. Нові Безрадичі Обухівський район
Двошарова трипільська пам'ятка в урочищі Стрелка, знаходиться на південно-західній околиці села. Займає високий неприступний мис корінного берега р. Дніпро, висота 60 м над рівнем заплави. Мис з південного заходу відокремлений від плато глибоким яром під назвою «Глибоке провалля», який руйнує пам'ятку. Відкрите в 1949 р. В. І. Бондарем, який провів невеликі розкопки. Обстежено в 1985 р. експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим. Поселення відносяться до середнього та пізнього етапів трипілля — ВІІ та софіївського типу СІІ.
149, с. 142—144, 146; 89, с. 7.

с. Підгірці Обухівський район

141.    Підгірці І
Поселення знаходиться в урочищі Вінниця, на північний захід від села, на мисовидному виступі корінного берега р. Дніпро, утвореному двома глибокими ярами з півночі і південного сходу, та широкою Дніпровською заплавою зі сходу і північного сходу. Зараз знаходиться під дубовим лісом. Пам'ятка відкрита в кінці 1940-х рр. експедицією «Великий Київ». В 1961 р. тут проводилися невликі дослідження Ю.М. Захаруком. В 1980 р. поселення було значно зруйноване при макетуванні давньоруського міста для зйомок фільму «Ярослав Мудрий». В 1985 р. було обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до пам'яток пізнього трипілля софіївського типу етапу СІІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
149, с. 146; 89, с. 6—7.

142.    Підгірці ІІ
Поселення розташоване на захід від села, на високому плато, за 0,5 км від долини р. Дніпро. Знаходиться на схилі горба в урочищі «Круча». Займає площу близько 1 га. На поселенні виявлені фрагменти розписної монохромної кераміки, а також фрагменти горщиків з лощеною поверхнею темно-коричневого кольору. Пам'ятка віднесена до середнього етапу трипільської культури — ВІІ.
149, с. 142.

143.    с. Романків Обухівський район
Поселення розташоване на околиці села у напрямку с. Підгірці, на краю болота Кнаметовичі. Під час розкопок, проведених Д. Я. Телегіним, виявлено матеріали доби неоліту та трипільської культури. Зараз розорюється. Інформацію отримано в Центрі охорони пам'яток історії, археології та мистецтва Управління культури Київської облдержадміністрації.

144.    хутір Конюша
с. Старі Безрадичі Обухівський район Багатошарове поселення розташоване на захід від хутору Конюша, на обох берегах балки Капустяна, на північний захід від села. Займає мисовидне підвищення, утворене балками Капустяною та Конюша. Виявлена кераміка доби пізнього трипілля та черняхівської культури. Площа становить 200x30 м, ореться. Відкрито в 1972 р. М. П. Кучерою, В 1975 р. обстежувалося Н. С. Абашиною і Е. Л. Гороховським, в 1983 р. — О. В. Сєровим. Пам'ятка відноситься до пізнього етапу трипільської культури СІ.
125, с. 2.

145.    урочище Городок
Багатошаровий комплекс — городище, поселення та могильник літописного давньоруського міста Тумоша. Розташований в селі на високому мису лівого берега р. Стугни в урочищі Городок. Площа городища становить 230x140 м, поселення та могильник розорюються. Виявлені матеріали пізнього трипілля, зарубинецької культури та XI—XIIст. Досліджувалося в 1972 р. Кучерою М. П., в 1975 р. Н. С. Абашиною та Е. Л. Гороховським. В 1983 р. обстежувалося О. В. Сєровим. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
63, с. 28.

146.    уроч. Містечко
Багатошарове поселення в урочищі Містечко розташоване на західній околиці села, на лівому березі р. Стугна, поруч з відомим давньоруським городищем літописного Тумаща, розташованим в урочищі Городок. Займає плато між долиною р. Стугна і струмком під назвою Рівчак. Площа поселення 250x250 м. Поселення відкрито в кінці 40-х рр. XX ст. експедицією «Великий Київ». В 1985 р. було обстежено експедицією Інституту археології — Т. Г. Мовшою, Г.Н. Бузян та О.Г. Колесніковим, виявлена лише кераміка давньоруського часу — посад городища, який перекриває трипільське поселення. Пам'ятка відноситься до середнього трипілля етапу ВІІ. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
149, с. 142; 89, с. 8.

с. Трипілля Обухівський район 147. Трипілля І
Городище, поселення та могильник літописного міста Треполь. Знаходиться за 1 км на схід від Дівич-Гори. Займає підвищення палео-острова правого берега р. Дніпра при впадінні р. Красна. Загальна площа — 12 га, забудоване. Виявлені матеріали трипільської. Досліджувалося та обстежувалося М. О. Макаренком (1926), Пассек Т. С. і С. С. Магурою (1934), Р.О.Юрою (1960), Б. О. Рибаковим (1976), В. О. Петрашенко і В. К. Козюбою (1993). М. В. Квітницьким в 2002 р. виявлено трипільський шар, який простежений по лінії берегового зламу на 200 м, відноситься до середнього трипілля перехідного етапу ВІ-ВІІ. Матеріали зберігаються в обласному археологічному музеї в с. Трипілля.
45, с. 7—9.

148.    Трипілля ІІ
Розташоване на південний схід від села, між Трипіллям та Жуківцями в урочищі Тополі, на схилі лівого берега р. Бобриця. Поселення займає терасу лівого берега р. Суха Бобриця (Івковитиця) за 200—300 м. від неї, на південь від місця злиття Мокрої та Сухої Бобриці. Відстань від пам'ятки до берега р. Дніпро 2,5 км. Простежена площа 1,5—2 га, під городами. Відкрито в 1930-х рр. експедицією Т. С. Пассек, яка виявила матеріали пізнього трипілля етапу СІ.
100, с. 18.

149.    уроч. Вовчий Яр
Знаходиться на південний схід від села, в урочищі Вовчий Яр, на мисі при злитті двох стумків — притоків р. Бобриці. Орієнтовна площа 2,3—2,5 га, зайняте під городами. В 300 м на північ та північний схід розташовані будівлі МТФ, відстань до берега Дніпра — 1,8 км. Відкрито та досліджувалося в кінці XІХ ст., В. В. Xвойко, ним же зафіксована назва урочища. В 30-х рр. XX ст. обстежувалося експедицією Т. С. Пассек. Одна з епонімних пам'яток за результатами дослідження якої була виділена трипільська культура та доба енеоліту в археологічній періодизації. Поселення відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
100, с. 18.

150.    Трипілля ІІІ.
На східній околиці села, на похилому лівому березі р. Бобриця, біля її гирла відомо декілька пунктів. Трипільське поселення, розташоване приблизно за 1 км від гирла річки, було виявлене експедицією Інституту археології, ще до війни, однак більш детальної інформації про пам'ятку немає. Під час розвідок 1960 р. Є. О. Петровської та М. М. Шмаглія було виявлено декілька фрагментів кераміки доби бронзи та один трипільської культури. Під час розвідок 1993 р. В. О. Петрашенко та В. К. Козюби слідів поселення не виявлено. Ймовірно воно розміщувалося безпосередньо біля гирла р. Бобриця, або на південь від мосту і дороги біля трипільського поселення на правому березі річки.
100, с. 17.

с. Xалеп'я Обухівський район

151.    Коломийщина І
Поселення в урочищі Коломийщина, розташоване на південний схід від центральної площі села, на північ від поселення проходить автошлях Xалеп'я — Стайки. Займає край плато, біля давньої балки з багаточисельними виходами джерел, на схід від якої — ґрунтова дорога з лісосмугою. Площа 3 га. Відкрито в 1925 р. М. О. Ма-каренком, в 1934—1938 рр. Було розкопане Т. С. Пассек, С. С. Магурою, Є. Ю. Кричевським, Коршаком К. Ю., досліджена площа становить 13000 кв.м. Виявлено 39 майданчиків, які розташовувалися двома концентричними колами. Зовнішнє мало розміри 170x160 м (31 майданчик), внутрішнє 50x60 м (8). В 1985 р. обстежувалося Т. Г. Мовшою, Бузян Г. Н. та О. Г. Колесніковим, було виявлено напівземлянкове житло. Еталонна пам'ятка етапу СІ, за результатами досліджень якої була виділена коломийщинська група поселень. Матеріали в Національному музеї історії України. Частина зберігається в Росії в збірці Ермітажу.
89, с. 5; 100, с. 256—26.

152.    уроч. Коломийщина ІІ
Поселення розташоване на північний захід від Коломийщина І, на південний-схід від центральної площі села. Знаходиться в 2,6 км від берега Дніпра, займає край плато при дорозі Xалеп'я — Стайки. Площа 9 га. Пам'ятка обстежувалася в 30-ті рр. У 1939 р. було розкопано 9 жител, які йшли півколом, та ще три в центрі. У 1992 р. Г. М. Бузян розкопала ще одне житло, а В. П. Дудкін провів геомагнітну зйомку, яка виявила наявність жител і на північ від зазначеної дороги. Матеріали зберігаються в музейних збірках Києва, Переяслава-Xмельницького, Москви та Санкт-Петербургу. Пам'ятка відноситься до середнього етапу — ВІІ.
100, с. 26.

153.    уроч. Коломийщина ІІІ
Розташована на схід від пункту Коломийщина П, та на північ від Коломийщини I. Через поселення проходить шлях Xалеп'я—Стайки. Відстань від поселення до Дніпра — 3,1км., до повороту шляху на Витачів — 1,3 км. Площа 6 га, зараз ореться. Пам'ятка відкрита в 1930-х рр. експедицією Т. С. Пассек. Відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
100, с. 26.

154.    уроч Гора Циганка
Багатошарове поселення в урочищі Гора Циганка розташоване на останці корінного берега Дніпра, на північний схід від відомого городища літописного Xалепа та цегляного заводу. Останець здіймається на 80 м над рівнем водосховища, його північна частина зруйнована зсувами берегового схилу, зі сходу знаходиться яр, з півдня — велика балка зі ставком, із заходу кар'єр цегельні. Плаский майданчик гори має розміри 250x50—200 м, він зіпсований траншеями військового часу. Обстежувалося в 1960 р. Шмаглієм М. М., та Є. О. Петровською, в 1971 р. В. Й. Довженком та О. М. Приходнюком. Під час обстежень 1960 р. в зрізах траншей виявлено сліди трипільського поселення. В 1971 р. додатково було знайдено незначну кількість кераміки скіфського та давньоруського часу. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до етапу СІ.
154, с. 3; 39, с. 12; 100, с. 23.

155.    уроч.Жолудівка
Поселення займає схил плато на південний схід від центральної площі села, в 2 км від берега Дніпра, та на північ від дороги на Стайки. Знаходиться біля глибокої балки з невеликою р. Жолудівкою, в урочищі Жолудівка. Площа пам'ятки 250x200 м, засаджена сосновим лісом та руйнується ярами. Відкрито М. О. Макарен-ком в 1925 р, в 1934 р. досліджувалося Т. С. Пассек та С. С. Магу-рою, в 1960 р. пам'ятку обстежували М. М. Шмаглій і Є. О. Пет-ровська. В 1985 році обстежувалося Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до етапу СІ.
89.

156.    уроч.Грушова
Поселення розташоване на південь-південний захід від села в напрямку до с. Верем'я в урочищі Грушова, в місці перетину ґрунтової дороги з р. Бобриця. Знаходиться на правому березі річки. Площа складає 150x100 м, руйнується зсувами берегових схилів річки. Відкрито та досліджувалося в кінці MX ст. В. В. Xвойко, який прив'язав її до лівобережного схилу р. Сквирки. Обстежувалося в 1985р. Т. Г. Мовшою, Г. Н. Бузян та О. Г. Колесніковим. Відноситься до трипілля СІ.
89.

157.    Xалеп'я
Багатошарове поселення розташоване на північ та північний захід від урочища Шанці, на мисі правого берега гирла р. Бобриця. Виявлені матеріали доби неоліту, трипільської культури, середньої та пізньої бронзи, скіфського, ранньо-слов'янського та давньоруського часу. Обіймає площу 100x120 м. Зараз гирло р. Бобриця — північно-західний край села, який зайнятий садибами й городами, інтенсивно руйнується р. Дніпро. Пам'ятка була відкрита в 1979 р. та обстежувалася Д. Я. Телєгіним, В. О. Круцом і Д. Ю. Нужним. Повторно обстежувалося в 1993 р. В. О. Петрашенко, В. К. Козюбою та А. В. Таєвською.
100, с. 21.

с. Щербанівка Обухівський район

158.    уроч. Бутове
В урочищі Бутове, жителем села була зібрана і передана в музей м. Обухова колекція різночасової кераміки. Площа пам'ятки не встановлена. Матеріал відноситься до трипільської культури, черняхівської, київської та давньоруської. Колекція оброблена і атрибутована О. В. Петраускасом. Матеріали зберігаються в районному краєзнавчому музеї м. Обухова.
98, с. 9.

159.    уроч. Широке
В урочищі Широке відоме поселення трипільської культури.
150, с. 90.

160.    с. Веселе Переяслав-Xмельницький район
Знаходиться на північ від села, займає схил високого плато корінного берега Дніпра, обмеженого ярами. Площа становить 300x300 м. Житла розташовані по колу. Відкрито і обстежене під час розвідок археологічною експедицією заповідника «Переяслав» (1988—1992) під керівництвом Г. М. Бузян. Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
23.

161.    с. Гребля Переяслав-Xмельницький район
Знаходиться на північно-східній околиці села, займає ділянку плато правого берега р. Трубіж. Площа становить 250x250 м. Відкрито і обстежене під час розвідок археологічною експедицією заповідника «Переяслав» під керівництвом Г. М. Бузян (1999). Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
21.

162.    с. Козинці (зараз не існує) Переяслав-Xмельницький район
Поселення знаходилось біля села на невисокому надзаплавному підвищенні східного берега озера Вирі — колишньої протоки Дніпра, в уроч. Загай. На протязі 200 м вздовж берега виявлено наземні та заглиблені житла та фрагменти кераміки лукашівського і софіївського типів. Відкрите та обстежено А. П. Савчуком наприкінці 1960-х — поч. 1970-х рр. Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Г. М. Бузян відносить поселення до пам'яток зі змішаними рисами лукашівського та софіївського типів (кінець СІ — початок СІІ).
114, 113, 127, 23.

Xутір Комуна Переяслав-Хмельницький район

163.    уроч. Крутуха-Жолоб
Поселення трипільської культури та черняхівське на південно-східній околиці хутора (околиця м. Переяслав-Xмельницького), розташоване на краю плато корінного лівого берега Дніпра (висота 5—10 м). Площа обмежена двома балками і становить 300x300 м. Будівлі розташовані рядами вздовж краю тераси. Пам'ятку відкрив Савчук А. П. (1967). 1969 рр. Круцом В. О. було розкопано 1 трипільське житло — «площадка». З 1989 р. обстеження, а впродовж 1994—2000 рр. стаціонарні розкопки проводились експедицією Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» під керівництвом Г. М. Бузян. Досліджено 4 наземні житла, 1 землянка, господарчі ями та об'єкти черня-хівської культури. З поселення походить велика колекція знахідок, у т.ч. антропоморфна пластика з реалістичними рисами. Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відноситься до пам'яток лукашівського типу(етап СІ).
20, с. 405, с. 21; 55, с. 42—45; 23.

164.    хутір Комуна
Давньоруське поселення на південно-східній околиці хутора, займає надзаплавне підвищення лівого берега р. Булатиця, схил корінного берега Дніпра та частину плато. Крім матеріалів Давньої Русі трапляються поодинокі уламки посуду трипілля, доби бронзи, ранньо-залізного часу, черняхівські. Пам'ятку обстежено у 1992 р. Переяс-лав-Xмельницькою археологічною експедицією під керівництвом Г. М. Бузян. Матеріали зберігаються в фондах Національного істори-ко-етнографічного заповідника «Переяслав». Відноситься до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
20, с. 25; 23, 22, 18, 16, 17.

165.    м. Переяслав-Xмельницький Переяслав-Хмельницький район
Розташоване на північній околиці міста, мікрорайон Підварки. Займає край тераси лівого берега р. Броварки при її впадінні в р. Трубіж. Площа поселення становить 350—400x120 м. Відкрито і обстежене під час розвідок археологічною експедицією заповідника «Переяслав» під керівництвом Г. М. Бузян (1988—1992). Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
25, 23.

166.    с. Стовпяги Переяслав-Хмельницький район
урочище Лип'є
Багатошарове поселення знаходиться на південно-східній околиці села, займає невисоке (2—3 м) підвищення в заплаві лівого берега р. Карань. У 1992 р. на площі 100—150x40—50 м була зібрана різночасова кераміка: трипільська, доби бронзи, давньоруська XI—XIII ст. та пізньосередньовічна XV—XVII ст.
20, с. 5, 10, 17, 28.

167.    урочище Гать, с. Циблі, Переяслав-Xмельницький район
Багатошарове поселення розташоване на захід від села, займає край підвищеного берега Дніпра. Культурні шари: трипілля, доба бронзи, скіфи, черняхів. Відкрито і обстежене М. В. Роздобудько (1997—98). Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
106, 108.

168.    уроч. Біле озеро
Багатошарове поселення за південною околицею села, розташоване на краю берегової тераси Дніпра. Культурні шари: трипілля, доба бронзи, скіфи, черняхів. Відкрито і обстежене М. В. Роздобудько (1997—98). Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
106, 107.

169.    уроч.Узвоз (Підпоренці)
Багатошарова пам'ятка розташована на південно-західній околиці села. Займає терасу висотою 2—4 м над Канівським водосховищем. Площа розповсюдження трипільського шару приблизно 230x150 м. Пам'ятка інтенсивно руйнується водосховищем. Зустрічається різночасова кераміка: трипільської, черняхівської культур, ліпна слов'янська та давньоруська. Пам'ятку відкрито в 1979 р. розвідкою Д. Я. Телегіна. Обстежувалась А. П. Савчуком (1981), експедицією «Славутич» (1984) та археологічною експедицією заповідника «Переяслав» під керівництвом Г. М. Бузян (1988, 1989). Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
133, с. 21, 22; 135 с. 25; 25, с. 2; 19, с. 2, 23, 22, 18, 16, 17.

170.    церква св. Іллі
Багатошарове поселення в заплаві Дніпра на південний захід від села. Займає півострів, обмежений затокою Дніпра та водосховищем. Розмір півострова — 1,4x0,1—0,3 км, висота 0,5—3 м, він інтенсивно розмивається. На найвищій частині збереглися руїни церкви св. Іллі. Пам'ятку відкрито у 1979 р. експедицією «Славутич». Трипільський шар виявлено А. П. Савчуком у 1980 р. під час рятувальних розкопок. Пізніше обстежувалась експедицією «Славутич» (1984), археологічною експедицією заповідника «Переяслав» під керівництвом Г. М. Бузян (1985). В культурному шарі, крім трипільської, виявлена кераміка пшеворського типу, черняхівської та пеньківської культур, сахнівського типу (або зарубинецька?), давньоруська. Матеріали зберігаються в фондах Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Трипільські матеріали відносяться до пам'яток лукашівського типу (етап СІ).
133, с. 21; 117, с. 3; 135, с. 25; 24, с. 3.

171.    с.Бушево Рокитнянський район
Поселення трипільської культури розташоване на північний захід від села, займає схил високого плато правого берега р. Рось. Відкрите В. В. Романюком у 1989 р. Знахідки представлені фрагментами кераміки із заглибленим орнаментом. Пам'ятка відноситься до східнотрипільської культури (за О. В. Цвек), етап В.

172.    Тараща І м. Тараща
Розташоване в південній частині міста, куточок Козаківка, на мису при впадінні ключа Білецький в р. Котлуга (басейн р. Рось). На даний час повністю забудоване. Площа становить близько 3 га. Пам'ятка відома з 1960-х рр., досліджена в 1982 р. експедицією ІА НАН України під керівництвом О. В. Цвек. В 2003 р. обстежено В. В. Романюком. Відноситься до пам'яток типу Красноставки буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (сер. етапу ВІ). Матеріали зберігаються в ІА НАН України.
145, с. 337.

173.    Тараща ІІ
Багатошарове поселення за північно-східною околицею міста (уроч. Лиса Гора), в заплаві правого берега р. Кот луги (басейн р. Рось). Обмежене з двох сторін невеличкими ключами, займає площу 50x50 м. Культурні шари: трипілля, культура багатоваликової кераміки, чорнолісся та пізнє середньовіччя. Відкрито В. В. Романюком в 1993 р. Пам'ятка відноситься до етапу СІ.
111.

174.    с. Володимирівка Таращанський район
Багатошарове поселення в північній частині, куточок Вовківщина. Розташоване на плато, площа розповсюдження підйомного матеріалу 150x150 м. Культурні шари: трипілля, скіфська культура, пізнє середньовіччя. Відкрито і обстежено В. В. Романюком в 2003 р. Пам'ятка попередньо віднесена до етапу ВІІ—СІ.

175.    с. Кирдани Таращанський район
Багатошарове поселення на західній околиці села в уроч. Балкани, займає високий мис лівого берега р. Котлуги при впадінні в неї притоки. Культурні шари: трипілля, ранньозалізний час, скіфська доба. Пам'ятка відкрита В. В. Романюком у 1994 р.

176.    с. Круті Горби Таращанський район
Поселення трипільське розташоване на південний захід від села в уроч. Шпилі. Через поселення проходить шосейна дорога Круті Горби—Велика Березнянка. Територія пам'ятки розорюється, центральна частина знищена під час будівництва шосе. Площа трипільського поселення становить 400x400 м. Пам'ятка відома з 1970-х рр. Обстежувалось у 1978 р. В. К. Воляником. У 1980-х рр. обстежена розвідками О. В. Цвек і Н. М. Кравченко. Попередньо віднесено до етапу СІ.
30, 54, с. 24.

177.    с. Лісовичі Таращанський район
Розташоване на південно-східній околиці села в уроч. Швайчиха, на плато, обмеженому яром. Пам'ятку відкрито в 1994 р. і неодноразово обстежено В. В. Романюком. Виявлено дві ділянки з виходами підйомного матеріалу на відстані біля 150 м. Пам'ятка відноситься до початку етапу СІ.

178.    с. Лук'янівка Таращанський район
Розташоване на західній околиці в уроч. Прогін між двома витягнутими ярами. Трипільське поселення займає площу 100x50 м, частково перекрито поселенням черняхівської культури. Відкрито і обстежено В. В. Романюком в 1990-х рр. Пам'ятка відноситься до етапу СІ.
110.

179.    с. Салиха Таращанський район
Багатошарове поселення на південній околиці села. Займає мисову частину плато, обмежену відгалуженнями Гурного Яру. Трипільське поселення частково перекрито поселеннями скіфської та черняхівської культур, площа розповсюдження трипільського матеріалу 150x150 м. Пам'ятка відкрита В. В. Романюком в 1999 р. Пам'ятка відноситься до східно-трипільської культури (за О. В. Цвек), етап ВІ-ВІІ.
109.

180.    м. Тетіїв Тетіївський район
Розташоване на північ від міста, вздовж струмка (басейн р. Рось). Площа становить 400x200 м. Обстежене у 1994 р. під час розвідки Р. М. Осадчим, О. В. Стародубом, П. М. Покасом. Пам'ятка попередньо відноситься до етапу СІ.
94, с. 19.

181.    с. Кошів Тетіївський район
Багатошарове поселення і городище XVII ст. в центральній частині села, на мисоподібному підвищенні правого берега р. Рось. Площа мису становить 250x150 м, висота — 8—10 м. Зі сходу обмежене струмком (притока Росі). Культурні шари: трипілля, черняхівська культура, Давня Русь, пізнє середньовіччя. Вперше обстежене С. П.Пачковою у 1985 р., Стародубом О.В. у 1993 р.
97, с. 15; 130, с. 12—13.

182.    с. Черепин Тетіївський район
Розташоване між селами Черепин та Григорівка в уроч. Пилипів Xутір на високому плато, біля початку струмка, що впадає в р. Рось. Площа поселення становить 350x200 м. Досліджувалося у 1929 р. В. Є. Козловською, в 1985 р. — С. П. Пачковою. Випадкові знахідки з поселення у 1970-х рр. зберігалися в краєзнавчому музеї м. Тараща.
97.

183.    м. Фастів
Поселення трипільське та білогрудівське розташоване на північно-східній околиці міста, яке носить назву Снігуровка, на лівому березі р. Унава. Площа становить 150x70 м. Територія пам'ятки розорюється та руйнується приватною забудовою. Відкрито і обстежено С. Д. Лисенком у 1994 р. Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
35, 67, 153, 152.

184.    с. Кожанка Фастівський район
Розташоване на західній околиці села, на лівому березі р. Кам'янки (притока Росі). Більша частина поселення зайнята лісом. Культурний шар зафіксовано на площі 300—400x10—15 м (вздовж лінії газопроводу). Пам'ятку відкрито і обстежено Р. Г. Шишкіним і Петраускасом О. В. у 1993 р. Поселення відноситься до етапу СІІ. Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
152, 35, 68, с. 81.

185.    с. Кощіївка Фастівський район
Багатошарове поселення розташоване на південь від південно-західної околиці села на лівому березі р. Унави (притока р. Ірпінь). Обмежено сухою балкою і кар'єром. Площа становить 300x100 м, висота ділянки — 4—5 м. Культурні шари: трипільська культура, доба бронзи, Давня Русь. Пам'ятка відкрита і обстежена О. В. Серовим у 1983 р., у 1995 р. обстежувалася С. Д. Лисенком. Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
35, 75, с. 17; 74, 72, с. 69—73; 123, с. 354.

186.    с. Мала Снітинка Фастівський район
Розташоване на південній околиці села, на високому мисоподібному виступі лівого берега р. Снітки (притока Унави) в уроч. Шпиль. Площа пам'ятки частково поросла лісом і становить біля 200 кв.м. Відкрите у 1994 р. О. В. Філюком, розкопано С. Д. Лисенком у тому ж році. Досліджена 1 наземна споруда. Відноситься до пам'яток софіївського типу (етап СІІ). Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
35, 67, 69, 153, с. 21—26.

187.    с. Малополовецьке Фастівський район
Багатошарова пам'ятка (поселення і могильник) між селами Малополовецьке та Яхни, займає мисо-подібний виступ плато, обмежений з півдня і сходу вигином р. Собот (басейн р. Рось), а з півночі — сухою балкою. Трипільський шар виявлений С. Д. Лисенком у 1994—95 рр. Він майже повністю зруйнований у пізніші часи багатошаровими поселенням та могильником. Культурні шари: доба бронзи, ранньозалізний та пізньоримський час, Давня Русь, пізнє середньовіччя. Знахідки трипільського часу мають аналогії на пам'ятках дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (етап ВІІ). Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
72, 90, 35.

188.    с. Оленівка Фастівський район
Багатошарове поселення на північ від села, на лівому березі безіменного струмка. Площа розповсюдження підйомного матеріалу — 300x50—70 м вздовж тераси. Культурні шари: трипілля, доба бронзи, ранньозалізний час, черняхівська культура, Давня Русь, пізнє середньовіччя. Пам'ятку відкрито і обстежено А. П. Тома-шевським у 1982 р. Невеликі розкопки провів О. В. Серов у 1983 р. Обстежено у 1995 р. С. Д. Лисенком. Матеріали зберігаються у фондах Фастівського краєзнавчого музею.
75, с. 27; 125, с. 23; 35.

189.    с. Паляничинці Фастівський район
Багатошарове поселення в уроч. Градина на захід від села, займає мисоподібний виступ правого берега р. Кам'янки (притока Росі) при впадінні до неї безіменного струмка. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить близько 1 га. Культурні шари: трипілля, доба бронзи, черняхівська культура, Давня Русь. Пам'ятку обстежено О. В. Серовим у 1982 р.
124, с. 14; 35.

190.    с. Томашівка Фастівський район
Багатошарове поселення на північній околиці села, займає надзаплавну терасу лівого берега р. Ірпінь висотою 5—6 м. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить біля 3 га. Культурні шари: трипілля, доба бронзи, ранньозалізний час, черняхівська культура, Лука-Райковецька культура, давньоруський час. Розкопки на поселенні провели Н. В. Блажевич та С. О. Беляева у 1979 р. Обстежувалась О. В. Серовим (1983), Р. Г. Шишкіним (1991). Трипільські матеріали пізнього етапу виявлено у 1991 р. Матеріали зберігаються в фондах Фастівського краєзнавчого музею.
6, 125, 151, с. 21—22; 35.

191. с. Триліси Фастівський район
Багатошарове поселення і давньоруське городище на західній околиці села, займає мисовий виступ правого берега р. Кам'янки при злитті з нею безіменної річки. Загальна площа пам'ятки становить близько 3,5 га. Виявлено у 1972 р. М. П. Кучерою, обстежено у 1987 р. О. В. Петраускасом, у 1994—95 рр. — В. М. Парацієм.
63, с. 21—22; 75, с. 29; 98, с. 62—63; 35.

ЛІТЕРАТУРА


1.    Авагян А. Б. Дневник спелео-археологических исследований пещеры по Смородинскому спуску в г. Киеве за 1981 г. // Науковий архів відділу «Київ — підземний» Музею історії міста Києва. — Ф. 1. — Спр. 1.

2.    Амбургер Н. П. Отчет о раскопках позднетрипольского поселения в с. Бортничах, Бориспольского района Киевской области // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1949/3г.

3.    Антонович В. Б. Археологические находки и раскопки в Киеве в течение 1876 года // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — К., 1879. — Т. І. — С. 244— 261.

4.    Археологічні пам'ятки Української РСР (Короткий список). — К., 1966.

5.    Баран В. Д., Р. В. Терпиловский, Некрасова А. Н. Отчет о работах Среднеднепровской славяно-русской экспедиции ИА АН УРСР за 1981 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1981/14.

6.    Беляева С. А., Блажевич Н. В. Отчет за 1979 год // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1980/19.

7.    Беляшевский Н. Ф. Раскопки в Киеве // Археологическая летопись Южной России. — 1899. — Т. І.

8.    Березанская С. С., Круц В.А. Отчет о работе Бортнического разведочного отряда в 1973 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1973/28.

9.    Бессонова С. С., Скорый С. А., Махортих С. В., Рычков Н. А. Отчет о работе экспедиции «Холодный Яр» в 1989 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1989/14. — С. 3—4.

10.    Бибиков С. М., Г. Л. Евдокимов, Збенович В. Г., Цвек Е. В. Отчет о работе Каневской первобытной экспедиции в зоне строительства Каневской ГЭС. 1960—1962 гг. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. №1960—62/14.

11.    Бібіков С. М., М. М. Шмаглій. Трипільське поселення біля с. Гребені (Роботи в зоні Канівської ГЕС) // Археологія. — К., 1964. — Вип. XVI. — С. 131—136.

12.    Бобровський Т. А. Нова пам'ятка трипільського часу на території міста Києва // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К., 2003. — С. 261—266.

13.    Бобровський Т. А. Спелеоархеоло-гічні дослідження відділу «Київ — підземний» у 2000—2001 рр. // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 12—14.

14.    Бобровський Т. А. Унікальна знахідка трипільського часу на Смородинському узвозі у Києві // Матеріали науково-практичної конференції за підсумками роботи Музею історії міста Києва 1999 року. — К., 1999. — С. 5—6.

15.    Брайчевский М. Ю., Кравченко Н. М. Отчет о разведке на территории Каневского водохранилища за 1960 г. // НА ІА НАНУ. —  Ф.е. № 1960/2в.

16.    Бузян Г. Житлово-господарські комплекси трипільського поселення Крутуха на Переяславщині // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Xмельницький, 2002. — С. 40—46.

17.    Бузян Г. Пізньотрипільське поселення Крутуха-Жолоб на лівобережжі Дніпра // Трипільська цивілізація у спадщині України. — К., 2003. — С. 288—298.

18.    Бузян Г. М. Розкопки на поселенні трипільської культури поблизу хутора Комуна на Переяславщині в 1994 році // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 15—16.

19.    Бузян Г. М., БуйлукМ. М., Тов-кайло М. Т. Звіт Переяслав-Xмель-ницької археологічної експедиції за 1989 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1989/84.

20.    Бузян Г. М., Колибенко О. В., Тов-кайло М. Т., Тетеря Д. А. Звіт про роботу Переяслав-Xмельницької археологічної експедиції за 1992 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1992/43.

21.    Бузян Г. М., Павленко С. В. Нове поселення трипільської культури в с. Гребля поблизу Переяслава // Археологічні відкриття в Україні 1998—1999 рр. — К., 1999. — С. 74—75.

22.    Бузян Г. М., ЯкубенкоО. О. Дослідження трипільського поселення Крутуха-Жолоб поблизу Переяс-лава-Xмельницького // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. — К., 1998. — С. 59—60.

23.    Бузян Г. М. Новые позднетрипольские памятники на Левобережье Днепра // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. — V в. н.э. — Тирасполь, 1994. — С. 70—73.

24.    Бузян Г. М. Отчет о работе Яготинско-Переяславского отряда Киевской областной археологической экспедиции «Свода» в 1985 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985/1в.

25.    Бузян Г. М., Буйлук Н. М., Товкайло Н. Т. Отчет о работе Переяслав-Хмельницкой археологической экспедиции за 1988 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1988/71.

26.    Відейко М. Ю. Археологічні розвідки біля с. Уляники у 2000 році // Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. — К., 2002. — С. 6—15.

27.    Відейко М. Ю. Звіт про роботу комплексної трипільської експедиції в 1992 році // НА ІА НАНУ. —  Ф.е. № 1992/26.

28.    Відейко М. Ю. Звіт про розвідки Кагарлицької експедиції у 1991 році // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1991/24а.

29.    Відейко М. Ю. Розвідки Кагарлицької експедиції // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. — Луцьк, 1993. — С. 19.

30.    Воляник В. К. Отчет об исследовании поселения трипольской культуры у с. Крутые Горбы Таращанского района Киевской области // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1978/28а.

31.    Гаскевич Д. Л., С.Д.Лисенко Археологічні пам'ятки біля с. Кощіївка на Фастівщині // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. — К., 1998. — С. 69—73.

32.    Гончаров В. К. Отчет об исследованиях городища Иван в 1963 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. №1963/2б.

33.    Гончаров В. К. Отчет по исследованию городища Иван в 1964 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1964/2а.

34.    Готун І.А., Казимир О.М., Лисенко С. Д., та інші. Звіт про роботу Північної експедиції в 2003 р. // НА ІА НАНУ Ф.е. № 2003/

35.    Готун І. А., Лисенко С. Д., Петраускас О. В., Шишкін Р. Г. Археологічна карта Київщини. (Фастівський район). — К., 2002 — С. 272.

36.    Даниленко В. М., М. Л. Макаревич Червонохутірський могильник мідного віку з трупоспаленням // Археологічні пам'ятки УРСР. — К., 1956. — Т. VI. — С. 92—98.

37.    Даниленко В. М., М. Л. Макаревич Отчет о работе Бориспольского отряда экспедиции «Большой Киев» в 1951г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1951 /8б.

38.    Дергачев В. А., Манзура И. В. Погребальные комплексы позднего Триполья. — Кишинев., 1991.

39.    Довженок В. И., О. М. Приходнюк Звіт про роботу Канівської словяно-руської експедиції в села Xалепя та Григорівка в 1971 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1971/14.

40.    Захарук Ю. М. Поселення софіївського типу в околицях Києва // Археологічні пам'ятки УРСР. — К., 1956. — Т. VL — С. 111—115.

41.    Захарук Ю. М. Софіївський тілопальний могильник // Археологічні пам'ятки УРСР. — К., 1952. — Т. IV.

42.    Збенович В. Г. Нові неолітичні і трипільські поселення в зоні Київської ГЕС // Археологія. — К., 1964. — Т. XVI.

43.    Івакін Г. Ю., Балакін С. А. Підсумки археологічного дослідження Успенського собору Києво-Печерської Лаври у 1998 р. // Археологічні відкриття в Україні 1998—1999 рр. — К., 1999. — С. 11—13.

44.    Канівець В.І. Могильник епохи міді біля с. Чернина на Київщині // Археологічні пам'ятки УРСР. — Т. VI. — К., 1956.

45.    Квітницький М. В. Звіт про археологічні розвідки Трипільської археологічної експедиції, обласного археологічного музею в Київській області в 2002 році. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. 2002.

46.    Кілієвич С. Р.  Археологічна карта Київського Дитинця // Археологічні дослідження Стародавнього Києва. — К., 1976. — С. 179—212.

47.    Ковпаненко Г. Т. Отчет об археологических разведках в окрестностях с. Медвин Богуславского района // НА ІА НАНУ. —
Ф.е. № 1972/30.

48.    Козловська В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернігівщині // Чернігів і північне Лівобережжя. — К., 1928. — С. 53—56.

49.    Козловська В. Розшуки та розкопи на березі Дніпра між м. Ржищевим та с. Балики // Коротке звідом-лення ВУАК за 1926 р. — К., 1927. — С. 40—44.

50.    Козловська В. Є. Провідник по археологічному відділу Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка у Києві. — К., 1928.

51.    Копилов Ф. Б., С. М. Одинцова , Шапошнікова О. Г. Археологічні розвідки в районі нижньої течії р. Десна // Археологічні пам'ятки УРСР. — К., 1952. — Т. ІІІ. — С. 85—98.

52.    Кравченко Н. М., О. В. Петраускас, Шишкин Р. Г. Отчет об археологических разведках и раскопках в бассейнах р. Стугны и р. Красной в 1985—1986 гг. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985—86/134.

53.    Кравченко Н. М., Бугай А. С., Магомедов Б. В. Розвідки на Київщині // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. — К., 1972.

54.    Кравченко Н. М., О. В. Петраускас, Шишкин Р. Г. Отчет о работе Постугнянского отряда Киевского пединститута им. А. М. Горького областной экспедиции по Своду памятников истории и культуры народов СССР (по Киевской области) за 1987 год // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1987/168.

55.    Круц В. А., Максимов Е. В. Отчет о работе Киевской зкспедиции в 1969 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1969/1.

56.    Круц В. А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. — К. — 1977.

57.    Круц В. А., Кубышев А.И. Работы Чапаевского отряда Киевской экспедиции // Археологические исследования на Украине в 1969 г. — К., 1971. — Вып. 3. — С. 71.

58.    Круц В. А., Максимов Е. В. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1969 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1969/1.

59.    Круц В. А., Телегин Д. Я. Из работ Киевской экспедиции 1965—1966 гг. // Археологические исследования на Украине 1965—1966. — К., 1967. — Вып. 1. — С. 3—9.

60.    Круц В. О. Новий могильник софіївського типу біля с. Завалівка на Дніпрі // Археологія. — К., 1968. — Т. XXL

61.    Круц В. О. Трипільський могильник з обрядом тілопокладення поблизу Києва // Археологія. — № 15. — К., 1975.

62.    Круц В. О. Розкопки в Козаровичах // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. — К., 1972. — Вин. IV.

63.    Кучера М. П. Звіт про роботу розвід загону по обстеженню городищ Київщини у 1972 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1972/24а.

64.    Кучера М. П. Отчет об археологических разведках в зоне водохранилища каневской ГЭС в 1960 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1960/2.

65.    Латуха Т.И. Археологическая карта Среднего Поросья (по материалам охранных разведок 1976—1980 годов) // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 71—78.

66.    Латуха Т.И. Охранные археологические работи в г. Белая Церковь и его окрестностях // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. — К., 1998. — С. 98—99.

67.    Лисенко С. Д. Пам'ятки археології Фастова // Науково-інформаційний бюлетень Фастівського державного краєзнавчого музею. — Фастів, 1996. — № 6. — С. 26—30.

68.    Лисенко С. Д., Головешко П. А. Розвідки на Фастівщині в 1994—95 роках // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 78—82.

69.    Лисенко С. Д., Лисенко С. С., По-лищук С. С. Исследование поздне-трипольского поселения у села Малая Снетинка на Фастовщине в 1994 году // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. —  К., 2000. — С. 97—98.

70.    Лисенко С. Д., В. О. Сімановський Багатошарова пам'ятка Нові Петрівці-1 // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 83—84.

71.    Лінка Н. В. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. // АП УРСР. — Т. ІІІ. — К., 1952.

72.    Лисенко С. Д., Лисенко С. С. Исследования на могильнике Мало-половецкое-3 в 1998 г. // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. — К., 1998.

73.    Лысенко С.Д., Лысенко С. С., Гаскевич Д. Л., О. П. Журавлев , Скыба А. В. Отчет о разведках и раскопках в Киевской и Винницкой областях в 1999 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1999/9.

74.    Лысенко С. Д., Лысенко С. С., Гаскевич Д. Л., Скиба А. В. Отчет о разведках и раскопках в Киевской области в 1998 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1998/20.

75.    Лысенко С.Д.; Параций В. М.; Гаскевич Д. Л. Отчет о работе Фастовской археологической экспедиции за 1995 год // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1995/20.

76.    Магомедов Б. В. Черняхівський шар поселення Ріпниця-1 // Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. — К., 2002. — С. 41—53.

77.    Магомедов Б. В., Н. С. Абашина , Солтис О. Б. Пам'ятки черняхівської культури в Київській області. Археологічна карта. — К., 2003. — 118 с.

78.    Магура С. С. Раскопки около местечка Ржищева и вблизи Канева // НА ІА НАНУ. — Фонд С. С. Ма-гури, № 3.

79.    Максимов Е. В., И. Б. Зеленецкая Отчет о работе Монастырекского отряда Среднеднепровской славяно-русской экспедиции ИА АН УРСР в 1979 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1979/26а.

80.    Махно Є. В. Звіт про роботу Пирогівського та Дмитровицького загонів експедиції «Великий Київ» // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1950/1е.

81.    Махно Є. В. Нові пам'ятки епохи бронзи в Київській та Сумській областях // Археологія. — Т. X. — К., 1957.

82.    Мовчан И. И. Отчет о раскопках на Видубичах в Киеве в 1971 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1971/18в.

83.    Мовчан І. І., Я. Є. Боровський, Ар-хіпова Є. І., Гончар В. М., Кли-мовський С. І. Звіт про археологічні дослідження Старокиївської експедиції ІА НАНУ у 1996 р. в Києві по вул. Стрітенській, 10 та вул. Володи-мирській, 3 // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1996/66.

84.    Мовчан І. І., Я. Є. Боровський, Климовський С. І. Дослідження трипільського поселення і давньоруських укріплень у Києві в 1996 році // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 105—106.

85.    Мовчан І. І., Климовський С. І. Звіт про археологічні дослідження Старокиївської експедиції ІА НАНУ у м. Києві в 2001—2001 рр. на вул. Великій Житомирській, 20 // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 2002/1.

86.    Мовчан І. І. Археологічні дослідження на Видубичах // Стародавній Київ. — К., 1975. — С. 80—106.

87.    Мовша Т., Корвін-Піотровський О., Бузян Г. Розвідки трипільських пам'яток Правобережної Київщини (слідами Вікентія Xвойки) // Трипільська цивілізація у спадщині України. Матеріали наук.-практ. конфер. — К., 2004. — С. 299—306.

88.    Мовша Т. Г., Бузян Г. Н., Колесников А. Г. Отчет о работе Киевско-Трипольского отряда Трипольской комплексной экспедиции ИА АН УССР // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1984/38в.

89.    Мовша Т. Г., Бузян Г. Н., Колесников А. Г. Отчет о работе Киевско-Трипольского отряда Киевской областной археологической экспедиции «Свода» в 1985 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985/1г.

90.    Овчинников Э. В. Трипольское поселение у с. Малополовецкое. // Етнокультурні процеси у Середньому Подніпров'ї за матеріалами археологічних досліджень. Матеріали наук. конф., присвяченої 10-річчю відкриття комплексу арх. пам'яток між сс. Малополовецьке та Яхни... — К., 2001. — С. 8—10.

91.    Олейник Ю. Н. Отчет об исследованиях на территории Кагарлыкского района Киевской области в 1987 г. (по «Своду памятников истории и культуры СССР») // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1987/204.

92.    Орлов Р. С. Розвідки ранньо-слов'янських пам'яток поблизу Києва // Археологія. — № 5. — К., 1972.

93.    Осадчий Р. М., Філюк О. В. Охоронні дослідження по Київській області у 1993—1996 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1993—96/87.

94.    Осадчий Р. М. ; Стародуб О. В. ; Покас П. М. Звіт. Розвідка і обстеження пам'яток археології на півдні Київської області у 1994 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1994/39.

95.    Пассек Т. С. Отчет (предварительный) о работах Поросской археологической экспедиции в 1945 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1945/4.

96.    Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1949. — Вып. 10.

97.    Пачкова С. П. Отчет о разведке археологических памятников в Володарском и Тетиевском районах Киевской области в 1985 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985/1з.

98.    Петраускас О. В. Отчет об археологических разведках в Киевской области в 1988—1989 гг. // НА ІА НАНУ Ф.е. № 1988—89/145.

99.    Петрашенко В. О., В. К. Козюба. Археологічні пам'ятки басейну р. Віти в Київському Подніпров'ї. К., 1993.

100.    Петрашенко В. О., В. К. Козюба. Узбережжя Канівського водосховища (каталог археоло-гічних пам'яток). — К., 1999.

101.    Петровская Е. А. Находки скифского времени у с. Козаровичи // Археологические исследования на Украине 1968 г. — вып. ІІІ. — К., 1971.

102.    Покас П. М., Гершкович Я. П. Отчет о разведке Мироновского отряда Киевской областной археологической экспедиции по составлению «Свода памятников УССР» в 1985 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985/1е.

103.    Рижов С. М. Трипільський шар поселення Ріпниця-1 // Ржищівський археодром. Археологічні дослідження та експериментальні студії 2000—2001 років. — К., 2002. — С. 19—40.

104.    Рижов С. М., Магомедов Б. В. Двошарове трипільське та черняхівське селище під Ржищевим // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001    рр. — К., 2002. — С. 230—233.

105.    Рижов С. М., Магомедов Б. В. Розкопки двошарового поселення Ріпниця-1 біля міста Ржищева // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002    рр. — К., 2003. — С. 242—245.

106.    Роздобудько М. В. Дослідження узбережжя Канівського водосховища // Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. — К., 1998. — С. 138—139.

107.    Роздобудько М. В. Нові пам'ятки Київського типу на лівобережжі Середнього Дніпра // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 233—236.

108.    Роздобудько М. В. Слов'янське поселення пізньоримського часу Гать І на Потрубіжжі поблизу Переяслава // Археологічні відкриття в Україні 1999—2000 рр. — К., 2001. — С. 207—209.

109.    Романюк В.В. Звіт про проведення археологічних розкопок та розвідок за 1999 р. археологічним клубом «Невріда» Таращанського районного центру творчості дітей та юнацтва в системі Гурного та Карачинського Ярів поблизу с. Са-лиха // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1999/14.

110.    Романюк В.В. Комплекс знахідок черняхівської культури з поселення біля с. Лук'янівка // Археологія. — К., 2003. — № 1. — С. 109—112.

111.    Романюк В.В. Отчет о проведенных исследованиях археологическим клубом Таращанского ЦТДЮ Киевской области за 1993 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1993/130.

112.    Романюк В.В. Разведки в Таращанском районе в 1994 году // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 136—137.

113.    Савчук А. П. До підсумків вивчення первісної епохи на Київщині // Український історичний журнал. —  К., 1973. — № 6. — С.76.

114.    Савчук А. П. З найдавнішої історії Київщини // Український історичний журнал. — К., 1968. — №9. — С. 81.

115.    Савчук А. П. Звіт за археологічні розвідки по Київської області в 1978 році // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1978/153.

116.    Савчук А. П. Нові мезолітичні стоянки в Київському По-дніпров'ї // Археологія № 13. — К., 1974.

117.    Савчук А. П. Отчет о разведках и раскопках в бассейне р. Трубеж и на берегу Каневского водохранилища вблизи Переяслав-Xмельницко-го в 1980 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1980/145.

118.    Савчук А. П., Костенко Ю. В. Дослідження археологічних пам'яток у Баришівському районі Київської області // Археологія № 22. — К., 1977.

119.    Самойловский И. М. Корчеватський могильник // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1959. — Вып. 70. — С. 61—93.

120.    Самойловський І. М. Розвідкові розкопки біля с. Бортничі під Києвом у 1949р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1949/3в.

121.    Самойловський І. М. Сліди трипільсьої культури у Києві // Археологія. — К., 1952. — Т. VI. — С. 135—138.

122.    Самойловський І. М. Тілопальний могильник коло с. Софіївка // Археологічні пам'ятки УРСР. — Т. IV. — К., 1952.

123.    Серов О. В. Исследования в Киевской области // Археологические открытия 1983 г. — М., 1985. — С. 354.

124.    Серов О. В. Отчет о разведках в Киевской области в 1980—1982 гг. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1982/41.

125.    Серов О. В. Отчет об археологических разведках кружка Киевского Дворца пионеров и школьников им. Н. Островского в Киевской области в 1983 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1983/47.

126.    Серов О. В., Левада М. Е., Максюк К. Археологические исследования на Киевщине экспедицией Киевского областного управления культуры в 1990 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1990/179.

127.    Сиромятников О. К. Нововиявлені пам'ятки археології Київщини // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 258—259.

128.    Сікорський М. І., Савчук А. П. Знахідки в с. Козинці Переяславського району // Археологія. — К., 1971. — № 4. — С. 68.

129.    Скиба Л. Е. Отчет о разведке археологического отряда музея истории г. Киева. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1985/32.

130.    Стародуб О. В. Звіт про розвідку пам'яток археології в Київський та Вінницький областях в 1993р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1993/39.

131.    Сухобоков О. В. До питання про пам'ятки волинцівського типу // Археологія. — К., 1977. — вип. 21. — С. 59—62.

132.    Телегин Д. Я., Круц В. А. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1966 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1966/1.

133.    Телегин Д. Я., Круц В. А., Нужный Д. Ю. Отчет о работе археологической экспедиции «Славутич» в 1979 г. В зоне Каневского водохранилища, низовья Десны и в Надпорожье. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1979/18.

134.    Телегин Д. Я., Круц В. А. Раскопки и разведки неолитических поселений в зоне Киевского водохранилища (Отчет о работе в 1965 г.) // НА ІА НАНУ. — № 1965/1.

135.    Телегин Д. Я., Нужный Д. Ю., Петропавловский А. Б. Отчет о работе экспедиции «Славутич» в 1984 г. // НА І НАНУ. — Ф.е. № 1984/36.

136.    Телегин Д. Я., Титова Е. Н. Отчет о работе археологической экспедиции «Славутич» в зоне Каневского и Кременчугского водохранилища в 1981 г. // НА ІА НАНУ. —  Ф. е. № 1981/24.

137.    Телегин Д. Я., Титова Е. Н. Отчет о работе археологической экспедиции «Славутич» в 1982 г. // НА ІА НАНУ. — Ф. е. № 1982/1.

138.    Трипільська культура. Т. І. — К., 1940.

139.    Філюк О. В.; Осадчий Р. М., «Звіт. Охоронно-рятувальні дослідження багатошарової пам'ятки біля села Xодосівка Обухівського району Київської області 1996 р.» НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1996/77.

140.    Xвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена — К., 1913.

141.    Xвойка В. В. Каменный век Среднего Поднепровья // Труды XI Археологического съезда в Киеве в 1899 г. — М., 1901. — Т. 1. — С. 736—812.

142.    Xвойка В. В. Раскопки 1901 г. в области Трипольской культуры // Записки Российского археологического общества. — С. — Пб., 1904. — Т. V. — С. 1—26.

143.    Цвек Е. В. Гончарное производство племен Трипольской культуры // Ремесло эпохи энеолита—бронзы на Украине. — К, 1994. — С. 55—95;

144.    Цвек Е. В. Домостроительство и планировка трипольских поселений (по материалам раскопок в с. Шкаровка) // Энеолит и бронзовый век Украины. — К., 1975. — С. 46—57.

145.    Цвек Е. В. Исследования в Буго-Днепровском междуречье // АО 1982 г. — М., 1984. — С. 337

146.    Цвек Е. В. Релігійні уявлення населення Трипілля // Археологія. — К, 1993. — № 3. — С. 74—90.

147.    Цвек Е. В. Трипільська посудина з антропоморфними зображеннями // Археологія. — К., 1964. — Вип.XVI — С. 76—81.

148.    Цвек Е. В. Трипільське поселення поблизу с. Шкарівки // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. — К., 1972. — Вип. FV. — С. 76—79.

149.    Шапошнікова О. Г. Пам'ятки неоліту та трипільської культури в районі Києва // Археологія. — К., 1953. — Т. VIII. — С. 138—147.

150.    Шендрик Н. І. Довідник з археології України (Київська область). — К., 1977.

151.    Шишкин Р. Г. Отчет об археологических разведках экспедиции Киевского Пединститута в бассейнах рек Стугны и Ирпеня // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1990—91/46.

152.    Шишкин Р. Г., О. В. Петраускас Работы археологической экспедиции КГПУ на правобережной Киевщине в 1994 году // Археологічні дослідження в Україні 1994—1996 років. — К., 2000. — С. 179—180.

153.    Шишкин Р. Г., Лисенко С. Д. Розкопки і розвідкові роботи у краї в 1993—94 роках // Науково-інформаційний бюлетень Фастівського державного краєзнавчого музею. — Фастів, 1996. — № 6. — С. 21—26.

154.    Шмаглій Н. М., Е. А. Петровская Отчет о разведках на территории Каневского водохранилища за 1960 г. // НА ІА НАНУ. Ф.е. № 1960/2б.

155.    Шовкопляс А. М. Керамические комплексы с горы Киселевки в Киеве // Краткие сообщения Института археологии. — К., 1957. — Вып. 7. — С. 100—103.

156.    Шовкопляс А. М. Отчет об археологических разведках на территории Киева в 1975—1976 гг. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1975—76/146.


Е. В. Овчинников,
М. В. Квітницький