П'ятниця, 26 квітня, 2019

Енциклопедія трипільської цивілізації

Реєстр пам'яток трипільської культури - Житомирська область


АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Житомирська область

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ
1.    с. Бистрик Бердичівський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

2.    с. Гордашівка Бердичівський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

3.    с. Жежелів Бердичівський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

4.    с. Райки Бердичівський район Райки I
Багатошарова пам'ятка, городище скіфського часу з шаром трипілля розташована в урочищі Кругла Гора. Займає підвищення овальної форми, яке обмежене з південного заходу річкою. Відкрита та досліджувалася в 1926-27 рр. при розкопках великого кургану П. П. Курінним. Виявлено невеликі наземні житла - «площадки». В 1947 р. обстежувалося експедицією Iнституту археології під керівництвом Р. I. Виєзжева. Пам'ятка відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98; 22, с. 169; 7, с. 197-199.

5.    Райки II
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

6.    Райки III
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

7.    с. Рудня-Городище Бердичівський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

8.    уроч. Скала с. Слободище Бердичівський район
Поселення розташоване на правому березі р. Гнилоп'яті в урочищі Скала. Займає надзаплавне підвищення біля крутого повороту річки, простежена площа 35x60 м. Виявлено в 1947 р. експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Р. I. Виєзжева. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С.
2, с. 96-98; 7, с. 197-199.

9.    с. Слободище
Розташоване на території села, займає південний схил плато лівого берега р. Гнилоп'яті, навпроти півострову, утвореному вигином річки. Площа розповсюдження підйомного матеріалу становить 25x10 м. Виявлено в 1947 р. експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Р. I. Виєзжева.
7, с. 197-199.

10.    с. Мала Цвіля Городницький район
Поселення в районі села на лівому березі р. Случ. Розвідка С. С. Гамченко, 1920-24 рр. Етап СІІ
19а, с. 94.

11.    с. Гордіївка Дзержинський район
Поселення розташоване в околицях села на лівому березі р. Тюхтерівки. Розвідка М. Л. Макаревича 1927 р. (ВУАК) Відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98; 19а, с. 96.

12.    с. Колодяжне Дзержинський район
Поселення розташоване в околицях села на лівому березі р. Тюхте-рівки. Досліджувалося в 1927 р. С. С. Гамченко, який виявив наземні глинобитні житла з трьома печами-вогнищами. В одному з жител виявлена мідна сокирка. Пам'ятка відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98; 22, с. 172-173;

13.    с. Колосівка (Войцехівка) Дзержинський район
Багатошарова пам'ятка розташована поблизу села. Займає похилий схил підвищення, що понижується до р. Случ. Відкрите та досліджувалася в 1925-26 рр. С.С.Гамченко під час розкопок курганного могильника доби бронзи. Трипільське поселення розташоване в північно-східній частині могильника. В 1949 р. повторно обстежувалося Лагодовською О. Ф., Ю. М. Захаруком та П. I. Завадою. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С.
15, с. 86-89; 29, с. 36-37.

14.    с. Новий Миропіль Дзержинський район
Поселення розташоване в околицях села в урочищі Бунякове. Відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98.

15.    с. Поволочка Дзержинський район
Поселення на правому березі р. Тюхтерівки, на захід від центру села. Виявлено рештки площадок, кераміку. Розвідка ВУАК 1927 р. Етап СІІ.
19а, с. 96

16.    смт. Биківка Довбиський район
Поселення розташоване на околиці села в урочищі Корзунове. Відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98.

17.    м. Житомир
Поселення розташоване на схід від міста. Займає невисоке плато лівого берега р. Крошенки. Відкрите в 1983 р. I. I. Ярмошиком. На поверхні зібрано фрагменти кераміки орнаментованої ямками та косими лініями, антропоморфна пластика, пряслице та кременеві вироби. Матеріали зберігаються у фондах Житормирського краєзнавчого музею. Пам'ятка відноситься до городського типу етапу СІІ.
31, с. 4-5; 30, с. 377-378.

18.    уроч. Соколова Гора м. Житомир
Багатошарова пам'ятка розташована в північно західній частині міста в урочищі Соколова Гора. Займає вершину підвищення лівого берегу р. Кам'янка. Культурні шари: трипілля, ранній городище Давньої Русі. Пам'ятка відкрита в кінці XIX ст. С. С. Гамченко, обстежувалося в 1945 р. Є. В. Махно та М. П. Кучерою (1973). Трипільський шар відноситься до городського типу етапу СІІ (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37; 28, с. 27.

19.    с. Зороків Житомирський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до городського типу трипілля (за М. М. Шмаглієм).
29, с. 36-37.

20.    с. Кодня (Закусилівка) Житомирський район
Багатошарове поселення на північний схід від околиці села, на території колишнього с. Закусилівка. Займає схил лівого берега р. Коднянка. Площа становить близько 220x120 м (2,6 га), висота становить 1 м. Обмежене балкою зі струмком. Культурні шари: поодинокі знахідки трипільської культури, черняхівська культура та Давня Русь. Досліджувалося Тарабукіним О. О. в 1993 р. Матеріали зберігаються у фондах Житомирського краєзнавчого музею.
23, с. 22.

21.    с. Пряжев Житомирський район з/д станція Пряжево
Багатошарове поселення на північний схід від з/д станції Пряжево 1. Займає схил та вершину мисо-подібного підвищення правого берега р. Коднянки. Площа становить 210x115 м (2.4 га), висота близько 15-20 м. Відкрито Тара-букіним О. О. в 1995 р. Культурні шари трипілля, пізня бронза або ранній залізний вік, ранні слов'яни, Давня Русь. Матеріали зберігаються у фондах Житомирського краєзнавчого музею.
24.

22.    с. Піски Житомирський район
Поселення розташоване на околиці села. Відноситься до пізнього етапу трипільської культури.
2,  с. 96-98.

23.    с. Каленське Коростенський район
Поселення в районі торф'яника «Мостова» в заплаві р. Мостви. Перекрите шаром торфу. Розвідка I. Ф. Левицького 1930, 1948-49 р. Трипілля СІІ.
19а, с. 97.

24.    с. Могильна Коростенський район
Поселення розташоване поблизу села. Розвідка М. Ф. Левицького, 1924 р. Кераміка з відбитками шнура, штампу. Пам'ятка відноситься до фінального трипілля етапу СІІ (за Шмаглієм М. М.).
19а, с. 96; 29, с. 36-37.

25.  с. Сушки Коростенський район
Поселення розташоване поблизу села. Розвідка М. Ф. Левицького, 1924 р. Кераміка з відбитками шнура, штампу. Пам'ятка відноситься до фінального трипілля етапу СІІ (за Шмаглієм М. М.).
19а, с. 96; 29, с. 36-37.

26 с. Городськ Коростишівський район
Багатошарова пам'ятка в урочищі Червона Гора. Займає мис, обмежений заплавною низиною р. Тетерів та з північного сходу і північного заходу двома ярами. Культурні шари: трипілля, городище Давньої Русі. Трипільський шар відкрито в 1936 р. Пам'ятка досліджувалася Кри-чевським Є. Ю. (1937), Макаре-вичемМ. Л. (1939-1940), Дмитрієвською А. В. (1946), Д. Т. Березовцем (1947) та М. Ю. Брайчевським (1948). У 1990-х рр. обстежувалося Б. А. Звіздецьким. Виявлено наземні та напівземлянкові житла, господарчі ями. Епонімна пам'ятка пізнього трипілля, дослідження якої дали змогу виділити городський тип, етап СІІ.
2, с. 96-98; 22, с. 157-160; 6, с. 188; 4, с. 207-219.

27.    с. Гуменники Коростишівський район
Поселення розташоване на схід від села в урочищі Гай, на мисоподібному пагорбі правого берегу р. Мики при впадінні безіменного струмка. Площа становить близько 2 га, висота 2-3 м. Відкрито та досліджено в 1999 р. О. О. Тарабукіним. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу С.
25, с. 8-9.

28.    с. Великі Деревичі Любарський район
Багатошарова пам'ятка розташована на західній околиці села в урочищі Замчисько. Займає мисо-видний виступ плато лівого берегу р. Деревички на площі 0,72 га. Культурні шари: трипілля, скіфи, Давня Русь, польсько-литовська доба. Відкрито експедицією Інституту археології під керівництвом Гончарова В. К. в 1948 р.
2, с. 96-98; 9, с. 172.

29.    с. Вигнанка Любарський район
Поселення розташоване на правому березі р. Случ, навпроти урочища Пасічісько. Досліджувалося в 1977 р. В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Виявлено 2 житла-«площадки» з керамікою, орнаментованою монохромним розписом. Пам'ятка відноситься до кінця середнього трипілля етапу ВІІ.
14, с. 341.

30.    с. Громада Любарський район
Поселення розташоване поблизу села. Відкрито в 1977 р. Круцом В. О. та С. М. Рижовим. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІ.
14, с. 341.

31.    с. Демківці Любарський район
Поселення розташоване в околицях села. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

32.    с. Житинці Любарський район
Поселення розташоване в околицях села. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

33.    с. Казенна Громада Любарський район
Поселення розташоване в околицях села в урочищі Зволенщина. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

34.    с. Коржовка Любарський район уроч. Пасічісько.
Поселення розташоване на північ від села, в урочищі Пасічісько. Займає лівий берег р. Случ. Досліджувалося в 1977 р. Круцом В. О. та С. М. Рижовим. Розкопано 1 житло - «площадку» з господарчою прибудовою. Виявлено кераміку з поліхромним розписом. Пам'ятка відноситься до кінця середнього трипілля перехідного етапу ВII—СI.
14, с. 341.

35.    с. Ново Чортория Любарський район
Поселення розташоване на північ від північно-західної околиці села, в урочищі Горбовище. Займає південно-західну частину мису високого правого берега р. Случ, з південного заходу та північного сходу оточений ярами. Площа становить 800 кв.м. Відкрито в 1948 р. експедицією Iнституту археології під керівництвом В. К. Гончарова. В 1949 р. досліджувалося Ю. М. Захаруком. Розкопано частину наземного житла та дві ями. З матеріалів найбільший інтерес представляє фрагмент глиняної модельки сокирки, що має чисельні аналоги в матеріалах культури лійчастого посуду. Пам'ятка відноситься до городського типу трипілля етапу СІІ.
2, с. 96-98; 11, с. 130-133; 9, с. 172; 12.

36. с. Озерне Любарський район
Поселення розташоване в околицях села. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

37 с. Стрижівка Любарський район
уроч. Iванійове Поселення розташоване в околицях села в урочищі Пантове. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

38.    с. Юр'ївка Любарський район
Поселення розташоване в околицях села. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

39.    с. Рудня Озерянська Олевський район
Багатошарова пам'ятка розташована на південно-східній околиці села. Займає підвищення, близько 6 м, краю тераси торф'яника Корма на площі 70x20 м. Відкрита в 1974 р. В. К. Пясецьким, в 1983 р. досліджувалася експедицією Iнституту археології АН УРСР під керівництвом Л. Л. Залізняка на площі 52 кв.м. Виявлено матеріали доби мезоліту та пізньо-неолітична або енеолітична кераміка. Звертають увагу фрагменти двох великих посудин, що імітують трипільські кратеровидні і орнаментовані наколами та хвилястою лінією. Матеріали попередньо датуються фінальним трипіллям (етап СІІ).
10, с. 2-8.

40.    м. Паволоч Попільнянський район
Трипільське городище розташоване на південний схід від південної околиці міста. Займає високий мис правого берега р. Роставиці, з півдня і півночі оточене балками. Городище овальної форми 94x126 м, укріплене двома лініями валів та ровів, глибина рову 1,5-2 м. Зі східного боку розташований в'їзд шириною 6 м. Друга лінія розташована в південно-західній частині на площі 46x60 м, ширина рову 2 м, глибина 1 м. Відкрито в 1946 р. експедицією Iнсти-туту археології АН УРСР під керівництвом В. К. Гончарова. Досліджувалося в 1947 р. М. Л. Макаревичем. Виявлено 5 наземних жител з глинобитними печами та, вірогідно, 1 зруйноване трупо-покладення, яке супроводжували мідна булавка, мініатюрна посудинка та просвердлений зуб оленя. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІІ.
2, с. 96-98; 8, с. 237-244; 19, с. 96-103; 18; 17 с. 175-176; 4, с. 207-219.

41.    с. Романівка Попільнянський район уроч. Поріччя
Поселення розташоване в північно-східній околиці села в урочищі Поріччя. Займає західний схил берега р. Унави Площа становить 250x100 м. Відоме з кінця XIX ст. за В. Б. Антоновичем. У 1931 р. проводила розкопки В. Є. Козловська, обстежувалося в 2000 р. О. Тарабукіним. Памятка відноситься до пізнього Трипілля.
1,    с. 58; 13; 26.

42.    с. Корнин Попільнянський район
Багатошарова пам'ятка на захід від північної околиці села в урочищі Монастир. Займає лівий берег р. Iрпінь, з півночі обмежене глибокою балкою. Відкрите та досліджувалося Осадчим Р.М. в 199394 рр. Культурні шари: трипілля та городище I тис. н.е. Матеріали зберігаються у фондах Київського обласного археологічного музею в с. Трипілля. Трипільський шар відноситься до етапу СІІ.
21, с. 83.

43.    с. Ковалі Радомишльський район
Поселення розташоване поблизу села. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля (за Шмаглієм М. М.).
29, с. 36-37.

44.    с. Раковичі Радомишльський район
В околицях села в урочищі Голійовка місцевими жителями виявлена кременева сокирка з шліфованим лезом та глиняне грузило.
18; 17 с. 175-176.

45.    с. Раковичі Радомишльський район
В околицях села в урочищі Лужки знайдено кременеву сокирку зі шліфованим лезом та чотири пірофілітові пряслиця давньоруського часу.
18; 17 с. 175-176.

46.    м. Ружин
Поселення розташоване в околицях міста. Пізній етап трипільської культури (за Шмаглієм М. М.).
29, с. 36-37.

47.    с. Білилівка Ружинський район
Багатошарова пам'ятка розташоване за південно-західною околицею міста в урочищі Скала або Камені. Займає високу скелю лівого берега р. Роставиця, частково знищене кар'єром. З села раніше були відомі знахідки кременевих сокирок-клинців та виробів з кістки і рогу. Відкрито в кінці 1940-х рр. експедицією Інституту археології під керівництвом Гончарова В. К. В зрізах кар'єру про-стежені конструкції городища та культурні шари: трипілля, скіфського часу. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІІ.
22, с. 171; 8, с. 237-244; 4, с. 207-219.

48.    с. Карабчієв Ружинський район
Поселення на мису правого берега р. Роставиці, перекрите городищем. Розвідки ВУАК та Бердичівського музею 1927 р. Етап СІІ.
19а, с. 107.

49.    с. Ревуха (Топори) Ружинський район
Поселення розташоване поблизу села. Розвідка Б. О. Блюма 1948 р. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля (за Шмалієм М. М.).
19а, с. 110-111; 29, с. 36-37.

50.    с. Ягнятин Ружинський район
Багатошарова пам'ятка розташована на околиці села, на високому березі р. Роставиці (городище). Культурні шари: трипілля та городище скіфського часу. Біля села на початку XX ст. були виявлено кременеві сокирки-клинці та вироби з кістки і рогу пізнього етапу трипільської культури.
2, с. 96-98; 22, с. 171; 8, с. 237-244.

51.    смт. Троянів
Поселення розташоване на північній околиці села в урочищі Швед (Оріхова Гора). Займає мисовидне підвищення правого берега р. Гнилоп'яті, на півночі та заході обмеженого заплавою річки. Простежена площа 150x75 м. Відкрита в 1947 р. розвідкою Виєзжева В. I. Досліджувалося в 1956-58 рр. Бєлановською Т. Д. та Шмаглієм М. М. Виявлено залишки 17 наземних та заглиблених жител і господарчі ями. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етапу СІІ.
2, с. 96-98; 3, с. 125-128.

52.    с. Курне Червоноармійський район
Поселення розташоване в околицях села. Пізній етап трипільської культури.
2, с. 96-98.

53.    с. Високе Черняхівський район
Поселення розташоване на схід від села. Займає високе піщане підвищення між безіменним струмком і р. Микою. Виявлене Г. Г. Богуном в 1959 р. Досліджувалося О. О. Тарабукіним в 1999 р. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля етап С.
25, с. 5-6; 5, с. 8.

54.    с. Очеретянка Черняхівський район
Поселення розташоване на південно-східній околиці села в урочищі Бугайова Гора. Відкрита B.О.Місяцем в 1960 р. На поверхні зібрана кераміка з монохромним розписом за кременеві знаряддя. Пам'ятка відноситься до пізнього трипілля.
27, с. 5.

55.    с. Каленське Чоповицький район
Поселення неолітичне та трипільське поблизу села. Знаходиться на території частини торфовища у верхній течії р. Моства, правої притоки р. Углі. Займає підвищення площею 140x120 м. Пам'ятка відкрита та досліджувалася в 1930 р. та 1948 р. I. Ф. Левицьким. Культурні шари: неоліт та трипілля. Досліджене 1 трипільське житло. Xарактерною особливістю трипільської кераміки є наближеність форм та орнаментації до культури ямцево-гребінцевої кераміки.
16, с. 70-77; 2, с. 96-98; 20.



ЛІТЕРАТУРА

1.    Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии. Приложение к XV тому «Древностей». -  М., 1895.

2.    Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). - К., 1966. - C. 96-98.

3.    Белановская Т. Д., Шмаглий Н. Н. Позднетрипольское поселение у с. Троянов Житомирской области // КСИА. - К., 1959. - Вып. 8. -С. 125-128.

4.    Березовець Д. Т. Розвідка у верхів'ях р. Південного Бугу // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. -    Т. III. - С. 207-219.

5.    Богун Г.Г. Археологічні пам'ятки Бердичівського району // Архів Житомирського краєзнавчого музею. - № 374.

6.    Брайчевський М. Ю. Дослідження на третьому Городському городищі // Археологічні пам'ятки УРСР. -К., 1952. - Т. III. - С. 401-408.

7.    Виєзжев Р. I. Археологічні пам'ятки нижньої течії р. Гнилоп'яті // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. - Т. III. - С. 197-206.

8.    Гончаров В. К. Археологічна розвідка по р. Роставиці в 1946 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1949. - Т. I. - С. 237-244.

9.    Гончаров В. К. Роботи Волинської експедиції 1948 р. // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. -Т. III. - С. 169-181.

10.    Зализняк Л. Л. Отчет об исследованиях археологических памятников в Ровенской и Житомирской областях Волынской экспедицией ИА АН УССР в 1983 году // НА М НАНУ. - Ф.е. № 1983/21.

11.    Захарук Ю. М. Пізньотрипільське поселення у верхів'ях р. Случ // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1956. - Т. VI. - С. 130-133.

12.    Захарук Ю. Н. Отчет о разведочных раскопках позднетрипольского поселения около Новой-Чартории в 1947 г. // НА и НАНУ. - Ф.е. № 1949/8а.

13.    Козловська В. Є. Археологічні роботи по дослідженню с. Романівка Попільнянського району (кол. Білоцерковщина) ур. «Пожеча» IX. X. 1931 р.; Короткий звіт за археологічні досліди 1931 р. у с. Романівці Попільнянского району на Білоцерковщині // НА ІА НАНУ. -Фонд ВУАК. - №№ 613, 613а.

14.    Круц В.А., Рыжов С. Н. Исследование памятников трипольской культурь в бассейне Случи // Археологические открытия 1977 года. - М., 1978. - С. 341.

15.    Лагодовская Е. Ф. Войцеховское позднетрипольское поселение // КСИА. - К., 1954. - Вип. 3. - С. 86-89.

16.    Левицький I. Ф. Дослідження стоянки на торфовищі Моства в 1948 р. // АП УРСР. - К. 1952. -Т. IV. - С. 70-77.

17.    Макаревич М. Л. Випадкові знахідки в с. Раковичах Радомиського району Житомирської області // Археологія. - К., 1947. - Т. I. -С. 175-176.

18.    Макаревич М. Л. Краткое сообщение о работе Паволочской экспедиции 1947 г. Отчет о работе Трипольской экспедиции 1947 г. у села Паволочь Попельнянского района, Житомирской области // НА ІА НАНУ. - Ф.е. № 1947/7.

19.    Макаревич М. Л. Трипільське поселення біля с. Паволочі // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. - Т. IV. - С. 96-103.

19а. Макаревич М. Л. Материалы к карте трипольской культуры // Рукопись. Архив М. Л. Макаревича. - 128 с.

20.    Митрофанова В. И. Отчет о раскопках проведенных на стоянке Моства в 1949 г. (по материалам И. Ф. Левицкого) // НА и НАНУ. -    Ф.е. № 1949/28,

21.    Осадчий Р. Н. Новое городище раннежелезного века на Житомирщине // Археологічні дослідження в Україні 1991 року. -Луцьк, 1993. - С. 83.

22.    Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. - М.-Л., 1949. - Вып. 10. -    248 с.

23.    Тарабукін О. О. Звіт про археологічні розвідки на території Житомирської області в 1993 р. // НА и НАНУ. - Ф.е. № 1993/115.

24.    Тарабукін О. О. Звіт про археологічні розвідки на території Житомирської області в 1995-1996 рр. // НА и НАНУ. - Ф.е. № 1995-1996/46.

25.    Тарабукін О. О. Звіт про археологічні розвідки на території Житомирської області в 1999 р. // НА и НАНУ. - Ф.е. № 1999/19.

26.    Тарабукін О. О. Звіт про археологічні розвідки на території Житомирської області в 2000 р. // НА и НАНУ. - Ф.е. № 2000/79.

27.    Тарабукін О. О. Звіт про археологічні розвідки на території Житомирської області у 2001 р. // НА ІА НАНУ. - Ф.е. № 2001/18.

28.    Тарабукін О.О. Звіт про роботи Житомирської археологічної розвідувальної експедиції на території м. Житомира і Житомирського району в 1992 р. // НА ІА НАНУ. -    Ф.е. № 1992/46.

29.    Шмаглій М. М. Городсько-Волинський варіант пізньотрипільської культури // Археологія. - К., 1966. - Т. XX. - С. 36-37.

30.    Ярмошик И. И. Работы Житомирского краеведческого музея // Археологические открытия 1983 года. -М., 1985. - С. 377-378.

31.    Ярмошик I. I. Звіт про роботу археологічної експедиції музею в 1983 р. // НА ІА НАНУ. - Ф.е. № 1983/158.

Е. В. Овчинников



Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1

Бібліотека порталу Косівщини та Гуцульщини пропонує переглянути не тільки твори косівських авторів. До вашої уваги книга "Гуцульщина літературна", книга Марії Равшер "Здвиженський храм" та інші твори про Косів, Косівщину та Гуцульщину.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину та Гуцульщину!