Неділя, 20 серпня, 2017

с. Пістинь

Косівщина - село Пістинь, Косівського району.

 

Пістинь – село мальовниче,

Пістинь – карпатська краса.

Пістинь – яскраве багаття,

Пістинь – це вічна весна.

…В чарівному куточку Карпат є мальовниче село Пістинь. Історія села сягає за сотні, а то й тисячі років. Перша письмова згадка про це село датується 1375 роком. Згідно із легендою, селище було засноване монахами.

Прийшовши сюди і побачивши незаймані землі, вони сказали: «Пусто тут безпечно тут, то ж піст триматимемо, щоб Бог благословив це місце на безпечне щасливе проживання...» Поселення розквітало на соляних промислах, які забезпечували більшість його доходів.

с.Пістинь. ЦеркваНемало збитків завдавали селянським господарствам так звані «домашні війни», які вели між собою феодали. У 1600 році в західній частині села споруджується дерев'яна п'ятизрубна церква Успіння Богородиці,а для захисту від знищення і розорення святині навколо неї зводиться монастирське укріплення, з валами і кам'яними мурами, завдяки цьому церква збереглася і до наших часів. Завдяки старанням місцевого священика церквиця гарно відреставрована.

У 1786 році село Пістинь отримало Магдебурзьке право і стало містом. У поселенні формується типове містечкове передмістя. В ядрі передмістя була розташована прямокутна ринкова площа, щільно забудована з трьох сторін. На південь від середмістя, на площі знаходився водяний млин. Переважна більшість будинків на середмісті були дерев'яні. Різко збільшується кількість польського та єврейського населення, українці залишаються найчисленнішою етнічною групою в містечку. У 1870 році в місті нараховувалось 2976 мешканців.

У 1794 році у Пістині відкривається початкова народна школа. За часів панування Австро-Угорщини та панської Польщі освіта в селі стояла на низькому рівні. Тут була лише однокласна школа, з 1884 р. — 2-класна, до 1936 року школа мала 5 класів.

В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. село Пістинь виділяється кушнірством. Майстерність пістинських кушнірів була відома не тільки в усіх довколишніх селах, а й на Коломийщині, Снятинщині. Ця продукція поставлялась мешканцями на торги та ярмарки.

Внаслідок двох світових воєн забудова середмістя Пістиня повністю втрачена. Адміністративний статус містечка також втрачено.

Село Пістинь — місце творчості Петра Григоровича Кошака, відомого гуцульського майстра художньої кераміки кінця XIX — початку XX ст. Його творчість базується на глибоких знаннях народних традицій і займає належне місце в історії розвитку народного мистецтва Гуцульщини. Його найбільший внесок – виготовлення сюжетно – тематичних розписів на кахлях. У декоруванні кахлів майстер використовує елементи рослинного світу, зображення диких тварин,звірів, птахів. Кожний мотив – це пошук експресивних художніх засобів виразності.

Найвищий розвиток пістинського гончарного промислу припадає на XIX -початок XX ст. Розвивається виробництво мальованих керамічних творів, передовсім  мисок і дзбанів. Спадщина народної кераміки села Пістинь дивує своєю технологією, широкою типологією виробів, багатством форм і вишуканим оздобленням.

Здавна славляться своєю красою пістинські безрукавки, прикрашені аплікаціями, вишивкою і металевими колечками.

Село  має багату культурно-просвітницьку, літературну, політичну та релігійно-духовну спадщину. Окрім того, село володіє багатими історико – культурними, рекреаційними ресурсами і потребує охорони. Гірський рельєф, особливості природніх умов і ресурсів села утворюють гармонійне етнографічне середовище.

 

Подивитись село Пістинь на мапі

Офіційний сайт села Пістинь

Путівник - Села Косівського району