Середа, 18 жовтня, 2017

Міжнародні гуцульські фестивалі. Відродження

 

 

Ударили в дзвони плаї смерекові, І кличуть у гори трембіти. Єднаймось, гуцули, у пісні, у слові, Щоб вічно творити і жити.

емблема фестивалю 1991

 

Гуцули - одна з етнографічних груп Українсь­кої нації, яка споконвіків проживає в цент­ральній частині Карпат уемблема 1992 специфічних природо - кліматичних, рельєфних, соціально - економічних, історико - культурних та ін. особливостях. Все це по­значилось на життєво важливих сферах цієї групи українців. Важливе місце тут займала народна куль­тура, зокрема традиції, звичаї та інші її форми. Вони на Гуцульщині залишаються достатньо помітними і в наш час. Однак, процеси в сферах культури, як та­кож інших суспільних сферах, проходили тут надто складно в умовах колоніального гніту на різних істо­ричних етапах. Особливо непростим для Гуцульщини був період більшовицько - радянського режиму, ос­кільки вістря його імперсько - шовіністичної сокири в довоєнні 1939-41 рр. та післявоєнні роки спрямовува­лось на здійснення найбільш злочинних акцій терору: розстрілів, запроторень в концтабори, депортацій тощо. Все це спрямовувалось безпосередньо на зни­щення традицій і звичаїв гуцулів, їх укладу життя, що формувався та утверджувався протягом віків.

Все це не залишалось безслідним. Воно переда­лось незалежній Україні як недобра спадщина. І тому після проголошення незалежності України постало невідкладним завдання: відроджувати, розвивати і берегти культурні цінності.

емблема 1993На Гуцульщині ще на по­чатку 90-х рр. XX ст. пішли шляхом проведення фе­стивалів, добре розуміючи, що ця форма достатньо багатопланова, багатогранна за змістом художньо- мистецьких засобів та масова за кількістю учасників. В ній чільне місце займають народні традиції, зви­чаї, інші культурно-побутові елементи. Це, в свою чергу, і зумовлює роль фестивалів як ефективних засобів відродження, розвитку та збереження тра­дицій, звичаїв, інших культурних цінностей в умо­вах Гуцульського краю. Перший з фестивалів на Гу­цульщині було проведено на лісовій галявині в с.Верхній Ясенів Верховинського району восени 1991 року за ініціативою товариства «Гуцульщина» та відділу культури Верховинського району при підтримці органів місцевої влади, зокрема Верхо­винського, Вижницького та Рахівського районів, а також деяких колективів інших міст і районів Гу­цульського регіону.

емблема 1994Підготовка цього культурно - мистецького заходу була непростою. Це був час, як відомо, не­визначеності, насамперед в політичному емблема 1995аспекті. Одне із засідань його організаційного комітету про­ходило в день проголошення гекачепістами держав­ного перевороту і надзвичайного стану. І тут, як відо­мо, сталась велика історична подія, яка саме дода­ла оптимізму і впевненості організаторам фести­валю: проголошено незалежність України. Фести­валь проходив в умовах оптимізму і всенародного патріотичного піднесення. Він став початком даль­шого розвитку фестивального руху, як важливого засобу національного-культурного відродження Гу­цульського регіону взагалі та відродження і збере­ження традицій і звичаїв гуцулів.  Цей, перший фестиваль, підтвердив статус міжнародного, адже брали в ньому участь гуцули з Румунії, делегації і гості з Польщі, Німеччини, Великобританії, США та інших країн.

емблема 1998З кожним роком Гуцульські фестивалі набували свого розвитку та вдосконалення, значноемблема 1996 розширювалося коло учасників. Фестивалі «обростали» різними елементами матеріальної і духовної куль­тури гуцулів, наповнювались кращими надбаннями гуцульських традицій і звичаїв, збагачувався їх ес­тетично-мистецький зміст, патріотично - національна спрямованість, зростали чисельність учасників та кількість видів мистецьких дійств.

Крім концертних програм, на фестивалях, зокре­ма, зі створенням Гуцульської освітянської ради та філії «Гуцульщина» Інституту українознавства, куль­турно - мистецька сторона доповнюється науковими заходами. В їх рамках стали проводитись наукові кон­ференції, круглі столи, розширені засідання управи товариства «Гуцульщина», Гуцульської освітянської ради та інші заходи, на яких, крім проблем освіти, культури, природи, екології регіону Гуцульщини, значне місце відводиться і проблемам використання гуцульської етнопедагогіки, традицій і звичаїв гуцулів у навчально-виховному процесі закладів освіти Гу­цульського регіону тощо.

 

емблема 2000емблема 1999Отож, браття-гуцулики, сходімси докупи,

Аби нашу незалежність ни змогли звернути.

На державу попрацюймо, душу їй віддаймо,

Тай забудем негаразди, житимемо файно.


В Гуцульських фестивалях відбувається процес відродження сімейної обрядовості, зокрема гуцульсь­ких традиційних весіль за гуцульським звичаєм.

На цьому ж, XI Гуцульському фестивалі у Верхо­вині, крім реального Гуцульського весілля, в програму фестивалю було включено ряд виступів колективів ху­дожньої самодіяльності, в яких відображено спільність і водночас специфічні особливості весільних традицій і звичаїв в різних місцевостях на Гуцульщині, їх представили фольклорні колективи с.Космач Косівського району, с.Говерла Рахівського району та с.Мишин Коломийського району. А самодіяльний фольклорний колектив «Березунка» с.Татарів Яремчанської міськради представив обряд «Гуцульське сватання». Народний самодіяльний фольклорно - етнографічний колектив «Арніка» с.Яблуниця Верхо­винського району висвітлив в композиціях «В ріднім краю на Покрову» гуцульські звичаї, пов'язані з відзначенням цього свята та в «Проводах на поло­нину» - давні звичаї гуцулів, пов'язані з відправкою худоби на літування в полонини, перебування її там протягом літа та осіннім поверненням додому.

Все це переконливо засвідчує про важливу роль фестивалів у національно - культурному відродженні Гуцульського краю, розвитку і збереженню гуцульсь­ких народних традицій і звичаїв. Це достатньо чітко видно сьогодні, з позицій 18 років незалежності Ук­раїни, позитивних наслідків їх проведення. За цей період фестиваль перетворився з пересічного міжрай­онного культурно-мистецького заходу у загальнодер­жавний і навіть міжнародний культурно - мистецький захід з участю найвищих державних посадових осіб: Президента нашої держави, а також чисельних гос­тей з різних регіонів України та із зарубіжжя.

гуцульський фестивальВсе це збулось завдяки ініціативі громадських організацій і насамперед Всеукраїнського об'єдна­ного товариства «Гуцульщина», інших наукових і гро­мадських інституцій, їх плідній співпраці з органами місцевої влади районів і міст, а згодом і регіонів, зок­рема Чернівецької та особливо Івано-Франківської обласних державних адміністрацій, обласних рад які не обмежились посиланням на це свято окремих по­садових осіб, переважно зі сфери культури, а поважали і активно включитись в підготовку і проведення Гуцульських фестивалів, надаючи чималу організа­ційну та матеріальну допомогу у цій важливій для соціально - культурного процесу в регіоні Гуцульщини справі. Цей добрий почин обласних владних струк­тур заслуговує на своє продовження, поширення та вдосконалення. Він засвідчив про свою ефективність у відродженні і розвитку краю, збереженні його куль­турних цінностей, піднесенні культурно - інтелектуаль­ного рівня людей. Важ­ливість їхньої ролі в цьому процесі, звичайно, неза­перечна і такою ж вона повинна залишатись і на подальші часи.

 

Гуцульські фестивалі — це як підтвердження всіх наших надбань і здобутків, це як підтвердження, що ми, гуцули, є! І ми  гордий, нескорений, славний народ гір!” На даний час проведено 18 фестивалів:

  • I Міжнародний гуцульський фестиваль - 1991, Верховина (Івано-Франківська область)
  • II Міжнародний гуцульський фестиваль - 1992, Вижниця (Чернівецька область)
  • III Міжнародний гуцульський фестиваль - 1993, Рахів (Закарпатська область)
  • IV Міжнародний гуцульський фестиваль - 1994, Верховина (Івано-Франківська область)
  • V міжнародний гуцульський фестиваль - 1995, Путила (Чернівецька область)
  • VI міжнародний гуцульський фестиваль - 1996, Яремча (Івано-Франківська область)
  • VII Міжнародний гуцульський фестиваль - 1997, Рахів (Закарпатська область)
  • VIII Міжнародний гуцульський фестиваль - 1998, Косів (Івано-Франківська область)
  • IX Міжнародний гуцульський фестиваль - 1999, Надвірна (Івано-Франківська область)
  • X Міжнародний гуцульський фестиваль - 22-24 вересня 2000, Коломия (Івано-Франківська область)
  • XI Міжнародний гуцульський фестиваль - 7-9 вересня 2001, Верховина (Івано-Франківська область)
  • XII Міжнародний гуцульський фестиваль - 27-29 вересня 2002, Косів (Івано-Франківська область)
  • XIII Міжнародний гуцульський фестиваль - 2003, Вижниця (Чернівецька область)
  • XIV міжнародний гуцульський фестиваль - 6-8 серпня 2004, Путила (Чернівецька область)
  • XV міжнародний гуцульський фестиваль - 2-4 вересня 2005, Рахів (Закарпатська область)
  • XVI міжнародний гуцульський фестиваль - 25-27 серпня 2006, Коломия (Івано-Франківська область)
  • XVII міжнародний гуцульський фестиваль - 28-29 липня 2007, Яремча (Івано-Франківська область)
  • XVIII міжнародний гуцульський фестиваль - 30-31 серпня 2008, Вижниця (Чернівецька область) - проведення фестивалю відмінено через стихію 24-26 липня 2008 р.
  • XVIII міжнародний гуцульський фестиваль - 29-30 серпня 2009, Вижниця (Чернівецька область)

 

Будь славна Гуцульська земля - твої люди, звичаї, традиції та обряди!

Путівник - Культурні родзинки краю