Вівторок, 25 липня, 2017

Микола Юрійович Федірко

 

Для того, щоб люди знаходили щастя в своїй роботі, необхідно три умови:

робота повинна бути їм під силу,

вона не повинна бути виснажливою,

її обов'язково повинен супроводжувати успіх.


Біографія Миколи Юрійови­ча Федірка нагадує біографії його сучасників. Народився він у селі Курилівці Ланцутського повіту (Польща). Сім'я була ве­лика і жила в нестатках. З великими трудноща­ми М. Федірко закінчив 7 класів сільської поль­ської школи.

У 1945 році родина Федірків, як і багато інших українських сімей, виявила бажання пере­їхати на територію М. Ю. ФедіркоРадянської України і осели­лась в м. Косів. Тільки в спогадах лишилась задим­лена піч, миготливе світло ватри і скоцюрблена постать хлопчика, що схилився над клаптиками паперу з домашніми завданнями.

 

У 1946 році М. Федірко вступає до Косівського училища прикладного мистецтва, на від­діл художньої різьби по дереву.

Виконані ним перші учбові завдання підтвер­джували яскраве природне обдаровання молодо­го митця. Федірко уважно вивчає мистецьку спадщину Прикарпаття, знайомиться з технічни­ми прийомами майстрів старшого покоління — Шкрібляків, Корпанюків, Девдюка та ін. Він ці­кавиться також виробами фабрики «Гуцульщина», збирає і робить сам безліч зарисовок най­кращих робіт.

Робота майстраЙого учнівські роботи з орнаментальної ком­позиції, різьби та інкрустації здобули високу оцінку під час експонування їх на районних, об­ласних і республіканських виставках. Високу майстерність продемонстрував Федірко у своїй дипломній роботі, виконаній у 1951 році (дитя­чий гарнітур меблів).

 

Успішно закінчивши Косівське училище при­кладного мистецтва, він одержує призначення на фабрику «Гуцульщина». За деякий час майстер привернув до себе увагу високою художньою і технічною досконалістю своїх виробів. Під час роботи на фабриці «Гуцульщина» Федірко бере участь у ряді спеціальних замовлень. Однією з таких робіт було  древко прапора УРСР. Так само у співавторстві з іншими май­страми Косова Федірко до цієї ж дати вико­нує декоративно-тематичну вазу. До XV з'їзду АКСМУ майстри, в тому числі й Федірко, ство­рюють декоративно-тематичне панно на дереві з художньою різьбою.

Самостійною роботою його в цей період була декоративна таріль із зображенням пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві, де чудово проявилось вміння майстра інкрустувати різни­ми кольорами дерева.

У 1955 році Федірка запросили на посаду майстра художньої різьби в Косівське училище. Тут він із захопленнямДиплом I ступеня міжнародного конкурсу працював над орнамен­тальними тарелями, які послав на художній кон­курс Міжнародного фестивалю молоді і студен­тів у Варшаві, що відбувся в серпні 1955 р. Там йому було присуджено золоту медаль і диплом лауреата.

Майстер проявив себе, головним чином, як першокласний майстер композицій з мотивами гуцульського орнаменту. З якоюсь дивною лег­кістю створює він на своїх виробах чудове мере­живо різьби.

Крім орнаментальних Федірко виконав багато сюжетно-тематичних композицій. В основному, це роботи, присвячені життю і творчості відомих українських письменників, громадсько-політич­них діячів, сторінкам історії героїчного минулого нашого народу.

Значне місце в творчості митця займає образ великого Каменяра — Івана Франка. Серед робіт на цю тему особливе місце належить багатофі­гурній композиції «Іван Франко на Гуцульщині». Вона відтворює епізод зустрічі Каменяра згуцулами під час його перебування у Криворівні. Зображення фігур і пейзажу виконано різними породами дерева — грушею, сливою, явором, го­ріхом, черешнею. Ця робота репрезентує Федір­ка як майстра, що досконало володіє технікою інкрустації та інтарсією.

Робота майстраДля меморіального музею Івана Франка в Криворівні майстер створив панно «Каменяр на Прикарпатті» (інкрустація), що було представле­не на виставці в Софії (Болгарія) в 1958 році. До творчих удач майстра належить декоративно- тематична таріль з профільним зображенням І. Франка. Кайма тарелі декорована мотивами гуцульського народного орнаменту. Івано-Фран­ківський музей придбав у митця панно «Тарас Григорович Шевченко й Іван Якович Франко», виконане у співавторстві з О. Іщенком.

У 1959 році майстер створив тематичну ком­позицію «Захар Беркут», яка увійшла у фонди меморіального музею Франка в Нагуєвичах.

Робота майстраБоротьба опришків проти соціального і на­ціонального гніту польської шляхти в XVII — XVIII ст., яку очолив Олекса Довбуш, знайшла відображення в численних творах письменників, художників і народних митців. Не обминув цю тему і Микола Федірко. «Довбуш» — так назвав він декоративну таріль, що виготовив способом барельєфної скульптури на замовлення Держав­ного музею народного декоративного мистецтва УРСР в Києві (Лавра). Національного героя май­стер зображує в центрі тарелі на тлі гірського пейзажу. Кайма тарелі оздоблена різьбленим гу­цульським орнаментом. На цю ж тему виконано декоративне панно, облямоване рамкою, на кутах якої гуцульський орнамент. На прямокутній пло­щині закомпонована постать Довбуша на весь зріст. Ватажок оглядає місцевість з високої ске­лі, тримаючи напоготові «довбушівку». Карпат­ські смереки і вершини гір зображені нижче лінії горизонту і лише в деяких місцях здіймаються темними силуетами трохи вище. Фігура Довбу­ша височить над скелями і лісами як символ волі і боротьби за незалежність.

 

Серед барельєфних робіт майстра привертає увагу декоративна таріль із зображенням видат­ного гуцульського різьбяра XIX ст. Юрія Шкрібляка, виготовлена в 1959 році на замовлення Коломийського державного музею народного ми­стецтва Гуцульщини.

Творче переосмислення зібраного орнамен­тального багатства і визначає основну лінію інди­відуальності митця.

У побудові орнаментальних інкрустованих при­крас він віддає перевагуРобота майстра зм'якшеним формам і лініям. Дугоподібні елементи в поєднанні з круж­ками (у вигляді багатопелюсткової стилізованої квітки) або з кружків, кайма яких складається з 12 — 15 клинців (зубців, трикутників, гострі кути яких сходяться до центра), виконаних зде­більшого інкрустацією, є характерною особли­вістю орнаментальних композицій М. Федірка.

У сюжетно-тематичних композиціях майстер вміло і гармонійно поєднує і тони кольору. Слід підкреслити й іншу важливу рису, характерну для його творчості,— вміння підбирати природні рисунки текстури дерева.

Член Спілки художників УРСР з 1958 року М. Федірко творчу працю пов'язує з педагогіч­ною діяльністю у Косівському училищі приклад­ного мистецтва. В 1968-му році йому присвоєно почесне звання заслуженого майстра народної творчості УРСР.

Мистецтво - Майстри Косівщини