На початку 70-х років під час дослідження пам'яток трипільської культури було широко застосовано комплексну методику досліджень з використанням арсеналу природничих наук, насамперед для пошуку та картографування нових поселень. Саме такими комплексними були роботи, що почалися 1971 р. під керівництвом М. М. Шмаглія на трипільському поселенні біля с. Майданецьке, яке у 20-ті роки досліджував Б. П. Безвенглинський. Вважалося, що на цьому місці існувало не одне, а кілька поселень — так визначив на підставі поверхневих розвідок В. А. Стефанович, невтомний шукач трипільських поселень на Черкащині. Відкриття поселень-гігантів почалося дещо раніше — з того, що К. В. Шишкін, військовий топограф, фахівець у галузі дешифрування аерофотознімків, вивчаючи...

Вже влітку 1945 року поновлюється активне вивчення трипільської культури на території України. Насамперед було проведено розвідувальні дослідження, під час яких відкрито важливі нові трипільські пам'ятки і почалося дослідження деяких з них: Т. С. Пассек очолює експедицію у Пороссі, а С. М. Бібіков — у Подністров'ї. М. Ф. Болтенко та О. Ф. Лагодовська продовжують у 1945—46 р.р. дослідження усатівської культури. На секції V наукової конференції Іституту археології АН УРСР 1946 року підсумовано результати цих досліджень. Т. С. Пассек у 1945 р. продовжила польові дослідження в Україні як начальник розвідувальної експедиції. У звіті збереглися фото її учасників на тлі центральної частини Канева, ще не відбудованого після жорстоких боїв Великої Вітчизняної...

Друга світова війна перервала археологічні розкопки. Спочатку на території Польщі. У вересні 1939 р. радянські війська увійшли на землі Західної України. Частина археологів, які до того працювали в музеях Львова, університеті, продовжили свою наукову працю. Було припинено діяльність НТШ. У Львові відбулася реорганізація музеїв шляхом націоналізації приватних колекцій та фондів установ, які працювали раніше, та передачі їх до державного історичного музею. Драматичною була доля археологів та їхніх знахідок на території Радянської України, куди війна прийшла в червні 1941 року. Загинув 1944 р. у німецькому концтаборі О. Кандиба. Під час евакуації з Ленінграда потрапив під бомбардування і загинув Є. Ю. Кричевський. У квартиру М.Ф. Болтенка в Одесі...

Оцінюючи стан трипіллєзнавства у той період, Т. Пассек писала в опублікованій 1938 року статті, що розкопки в дореволюційний час велися незадовільно, вченим так і не вдалося вирішити питання про те, чим були трипільські «точки» — «площадки» (скупчення обпаленої глини). Одним з головних завдань дослідників, на її думку, була елементарна обробка та публікація великих музейних колекцій, яка мала б передувати дальшим науковим дослідженням. Попередні розкопки, на її думку, мали на меті лише поповнення музейних зібрань, а археологи навіть не намагалися простежити різні етапи у розвитку трипільської культури, співвідношення її з попередніми на наступними пам'ятками тощо. Зрозуміло, що не з усіма переліченими вище положеннями можна погодитися,...

Не припинялися археологічні дослідження трипільських старожитностей і в Радянській Україні. У системі Всеукраїнської академії та поза нею діяло чимало наукових установ, фахівці яких вели археологічні розкопки. В Українській академії наук установою, яка досліджувала трипільську культуру, був Всеукраїнський Археологічний Комітет (ВУАК), який існував з 1924 по 1933 рік. Для координації досліджень в галузі трипіллєзнавства було створено спеціальну Трипільську комісію, яка об'єднала зусилля дослідників що працювали в Києві та інших містах. Було зроблено спробу включити до її складу навіть зарубіжних дослідників — В. Щербаківського та Л. Чикаленка. Комісія проводила засідання (відкриті для всіх бажаючих), на яких виголошувалися наукові доповіді,...

Перша світова війна та наступні події внесли чимало змін у політичну карту Європи в цілому і України зокрема. Україна виявилася розділеною між кількома державами. Два десятиліття вивчення археологічної спадщини, в тому числі трипільської культури проходили ніби у двох паралельних світах — на Заході (в Румунії і Польщі) та в Радянському Союзі. Наукову співпрацю, відкрите спілкування змінили взаємні підозри, ідеологічна боротьба, критика «буржуазної археології». Для радянських археологів у 30-ті роки навіть звичайне спілкування із закордонними колегами стало смертельно небезпечним. Порівнюючи досягнення «паралельного трипіллєзнавства» і здобутки радянських археологів у період між двома світовими війнами, можна прийти до висновку,...

Досить значні за обсягом (і значенням) археологічні розкопки проводилися в той час різними дослідниками, переважно викладачами з університетів Львова і Чернівців, на території Галичини. На території Борщівського повіту у 1900 р. проводив дослідження професор Львівського університету К. Гадачек, який обстежив поселення трипільської культури біля сіл Кудринці, Пилипча, Устя та м.Мельниця-Подільська. Однак провести тут розкопки йому вдалося лише через 8 років. Тим часом через три десятиліття після відкриття А.Шнайдера були розпочаті дослідження поселення біля с.Кошилівці в урочищі Обоз. Навесні 1906 р. ця місцевість, в якій почали насаджувати ліс, привернула увагу дітей її власників — Бернштейнів, Людвіка і Теодори. Саме вони провели перші...